У динамічному потоці життя люди часто забувають дотримуватись простих правил, які покращують, а іноді і рятують життя. Сьогодні ми нагадаємо про банально-небанальні поради від лікарів- кардіологів, якими люди часто нехтують. Як відрізнити біль за грудиною від болю у серці? Чому слід прислуховуватись до порад лікарів? Яких помилок найчастіше припускаються люди щодо здоров’я своєї серцево-судинної системи?Про це розповів лікар-кардіолог Євген Волков.
- Не варто плутати біль за грудиною і біль у серці
Серед пацієнтів, які звертаються зі скаргами на «біль у серці», близько 20-30% дійсно мають серцевий напад. Лише спеціаліст може провести обстеження і точно визначити що це: біль за грудиною чи саме серцевий напад. Водночас існує декілька маркерів, які допоможуть відрізнити їх один від одного.
Євген Волков, кардіолог:
«Дуже часто біль в грудях, що не відноситься до серця, має невелику площу ураження: розміром приблизно в 1-2 пальці. Біль дуже гострий, «колючий», «прострілюючий», найчастіше має неврологічну природу. Якщо під час натискання на цю ділянку біль посилюється чи навпаки – стихає, це може свідчити саме про такий вид болю. Крім того, якщо стає легше під час зміни положення тіла, то скоріш за все біль має неврологічне походження.
Водночас справжні серцеві болі можуть віддавати у ліву руку, шию, нижню щелепу, живіт чи спину, тому не завжди болить тільки серце. Наприклад, інфаркт міокарда може проявлятись через абдомінальний біль, тобто біль у животі. Біль під час серцевого нападу має постійний характер, його не можна прибрати зміною положення тіла. Тут допомагають тільки ліки чи припинення фізичних і психоемоційних навантажень.
І, звичайно ж, варто розуміти, що біль за грудиною теж може бути симптомом іншого захворювання, тому у будь-якому випадку слід зателефонувати своєму лікареві і проконсультуватись із ним».
2. Стежте за своїм раціоном харчування
Євген Волков, кардіолог:
«Багато пацієнтів бояться «підвищення холестерину», тому обмежують вживання жирного м’яса, яєць, вершкового масла тощо. Звісно, це позитивно впливає на здоров’я серцево-судинної системи, однак при цьому ті ж пацієнти продовжують споживати різні напівфабрикати у великій кількості. Вони містить більш серйозного ворога – транс-жири, які є основною причиною підвищення холестерину».
Холестерин пересувається у крові за допомогою ліпопротеїдів двох видів – низької і високої щільності. Ліпопротеїди низької щільності доставляють холестерин до органів, однак іноді не справляються, тому «залишають» холестерин на стінках артерій. Якщо це відбувається регулярно – утворюються так звані «атеросклеротичні бляшки», які призводять до прогресування ішемічної хвороби серця та, як наслідок, інфаркту чи інсульту.
Проблема у тому, що 75% холестерину виробляє сам організм, і лише 25% потрапляє через їжу. Продукти з високим вмістом холестерину можуть викликати проблеми зі здоров’ям, однак не обов’язково призводять до інфаркту. Водночас споживання насичених жирів і транс-жирів може підвищити рівень холестерину у крові набагато більше, ніж споживання самого холестерину.
Транс-жири містяться у великій кількості у повсякденних продуктах. Саме тому слід пильно слідкувати за своїм раціоном: наприклад, звернути увагу, що напис «гідрогенізована олія» у складі свідчить про наявність транс-жирів у продукті.
Євген Волков, кардіолог:
«Ще одну фразу я чую досить часто: «Я нічого не їм, а все одно не худну». Варто розуміти, що так кажуть пацієнти, яким необхідне схуднення не заради власного комфорту чи ідеалів краси, а задля збереження власного здоров’я. Ожиріння I, II, III ступеня може викликати цукровий діабет, ішемічну хворобу серця, а також ускладнювати їх перебіг.
У таких випадках «нічого не їсти» не дорівнює «худнути», адже питання у тому, що саме і коли людина споживає той чи інший продукт. З власної практики можу сказати, що такі пацієнти часто їдять максимум калорій добового раціону у другій половині дня, при цьому пропускають сніданок і споживають велику кількість вуглеводів. Моя рекомендація у таких випадках наступна: завжди мати повноцінний сніданок і обід, а от вечеря має бути дуже легкою. Не слід забувати, що «перекус» між сніданком, обідом та вечерею – це теж прийом їжі, який зазвичай містить далеко не найкорисніші продукти (печиво, бутерброд, солодкі напої тощо). Дотримуйтесь дієти, призначеної лікарем, і не забувайте про помірні фізичні навантаження».
3. Напис «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я» — це не просто напис
Євген Волков, кардіолог:
«Google, звичайно, велика сила, однак це не лікар. Він може дати інформацію про той чи інший препарат, однак він не знає про вас, особливості вашого організму, симптоми тощо. Навіть якщо ви дізнались про хворобу чи препарат щось, що вас непокоїть – уточніть у свого лікаря, чи прочитані факти несуть певну загрозу саме для вас.
Одного разу був випадок, коли у пацієнтки виникла необхідність знизити артеріальний тиск. Вона прийняла препарат на свій розсуд, однак не врахувала, що він знижує не тільки артеріальний тиск, але й пульс. Після прийому великої дози (у її випадку) пульс знизився до критичних 30-40 у хвилину, виникла слабкість, і людина втратила свідомість. Добре, що все минулось без негативних наслідків, і кваліфікована медична допомога була надана вчасно. Однак так буває далеко не завжди».
4. Не ігноруйте проходження діагностики і дотримуйтесь порад свого лікаря
Якщо ви відчуваєте задишку чи біль у серці – вам варто звернутись до лікаря. Він призначить необхідні діагностичні дослідження та медикаментозне лікування, яке буде ефективним саме у вашому випадку. Якщо лікар призначив вам «приймати N ліки у N дозуванні у певний час доби», не забувайте дотримуватись саме цих рекомендацій.
Євген Волков, кардіолог:
«Часто чую: «Ми не хочемо приймати ці препарати, бо це хімія, а це шкідливо для печінки». Тут можу відповісти так: «У супермаркеті її не менше». Питання в тому, що лікар призначає конкретне дозування конкретно під вас, щоб вас вилікувати, а не посадити вашу печінку.
Наведу один приклад зі своєї практики. Зараз лікарі відзначають підвищений ризик тромбоутворення після коронавірусу. Одному пацієнту призначили тест на D-димери – білкові фрагменти, які можуть вказувати на виникнення тромбозу. Їх рівень був значно підвищеним, тому назначили конкретний препарат і дозування.
Пацієнт вирішив прискорити процес одужання і збільшив дозу препарату у 2 рази… Дуже добре, що хворий зателефонував і повідомив про свій «експрес-метод» одужання, і ускладнення у вигляді кровотечі вдалося уникнути».
5. Не забувайте, що рух — це життя, однак є деякі нюанси
Помірні навантаження допомагають не тільки тримати себе у формі, а й тренувати важливий м’яз у нашому тілі – серце. Фізична активність зменшує ризик утворення тромбозів. Крім того, помірні навантаження зменшують ризик серцево-судинної смертності. Для підтримки гарного самопочуття Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує займатися щонайменше 2,5 години на тиждень фізичними активностями помірної інтенсивності. Зокрема це можуть бути аеробні вправи, під час виконання яких ви маєте змогу спокійно розмовляти.
Однак якщо ваше повсякденне навантаження почало викликати задишку, надмірну втому тощо – це привід звернутись до лікаря для обстежень. Людям, які перехворіли на COVID-19, теж варто бути обережними: поступово повертатись до фізичної активності, слідкувати за загальним самопочуттям, і в разі погіршень – негайно звернутись до лікаря.