4 важливих запитання, які пари, що хочуть жити разом, повинні поставити одне одному — особливо якщо їм за 50

Перехід ваших романтичних стосунків на наступний рівень — спільне проживання — це велика справа у багатьох аспектах. Якщо ви вирішили жити разом замість того, щоб одружитися, то можете подумати, що заощаджуєте гроші (наприклад, ніякого весілля!) і зберігаєте фінансову та юридичну незалежність один від одного. У певному сенсі так воно і є. Але є багато фінансових і юридичних питань, які ви обоє повинні обговорити перед тим, як викликати вантажників, розповідає CNN.

Особливо це стосується пар, старших за 50 років, для яких спільне проживання може здаватися простішим варіантом, якщо вони вже мали тривалий шлюб.

«Моє дослідження показало, що після «сірого» розлучення жінки і чоловіки більш схильні до спільного проживання, ніж до повторного шлюбу, що свідчить про те, що в наші дні спільне проживання набуває все більшої популярності серед людей похилого віку», — говорить професор соціології Сьюзан Браун, директор Національного центру досліджень сім'ї та шлюбу при Державному університеті Боулінг-Грін.

Аналіз даних, проведений Pew Research Center, показав, що в 2016 році пари, старші за 50 років, становили приблизно чверть дорослих, які живуть разом.

Люди цієї вікової групи — набагато більше, ніж пари у віці 20-30 років — уже прожили складне життя, виростили сім'ї, заощаджували та планували вихід на пенсію. Вони також, на превеликий жаль, більш схильні до розвитку проблем зі здоров'ям під час стосунків, починаючи з цього моменту.

Але хоча деякі проблеми можуть бути більш актуальними для старших пар, ось кілька ключових питань, які варто розглянути парам будь-якого віку, коли вони приймають рішення про спільне життя:

1) З якими цифрами ми працюємо?

Марі Адам, сертифікований фінансовий планувальник, рекомендує партнерам знати фінансові основи один про одного.

Це стосується ваших доходів, активів, боргів і кредитних історій. А також того, які у вас є страховки на випадок хвороби, втрати працездатності та довгострокового догляду. І не забудьте поділитися з партнером інформацією про те, чи винні ви аліменти і скільки заборгували. Сюрпризи і секрети в цьому питанні ніколи не вітаються.

Якщо ви отримуєте аліменти чи допомогу на дитину, з'ясуйте потенційні наслідки спільного проживання для вашого права на ці виплати.

Що стосується соціальних виплат, якщо ви розлучені чи овдовіли, ви можете мати право на виплати на основі записів про заробіток вашого колишнього чоловіка або дружини. Але правила можуть змінитися, якщо ви знову одружитеся, залежно від вашого віку. Якщо ж ви просто співмешкаєте, це, швидше за все, не завадить вам отримати ці виплати, говорить сертифікований адвокат Стівен Рубін.

2) Хто за що платить?

З'ясування того, скільки кожен із вас платитиме за спільні витрати на проживання — це розмова, яку варто обговорити хоча б для того, щоб уникнути потенційних образ у майбутньому.

Адам радить людям знаходити «чесні та справедливі» рішення. Для когось це може означати розподіл витрат 50/50. Але для інших це може не мати сенсу.

Наприклад, якщо ви заробляєте втричі більше, ніж ваш партнер, то можете вирішити платити на пропорційній основі, сплачуючи однаковий відсоток від своїх доходів на спільні витрати.

Ви також можете врахувати внесок кожного з партнерів у спільне життя — чи то приготування їжі, прибирання, ремонт житла чи відповідальність за соціальне життя вашої пари.

«Я бачила друзів і клієнтів, у яких жінка має гроші, а [її чоловік] — ні. Вона оплачує всі домашні витрати, а він — майстер на всі руки», — каже Адам.

Якщо ваш партнер є власником будинку і ви переїжджаєте до нього, враховуйте, що фінансові вигоди від усього, що підвищує вартість будинку — наприклад, від нового даху чи ремонту кухні — отримає лише ваш партнер, оскільки ви не є співвласником, хоча ви обидва будете насолоджуватися щоденними перевагами життя в покращеному просторі.

«Вирішити можна все. Але ви повинні бути готові говорити про це і ставитися до цього об'єктивно. Не існує єдиної правильної відповіді», — говорить Адам.

Вона також рекомендує підходити до банківських рахунків за принципом «твоє, моє і наше».

«Важливо тримати гроші окремо — особливо коли у вас є діти. Але мати спільний рахунок, на який обидві сторони кладуть гроші [для спільного проживання, подорожей і розваг]», — радить експерт.

3) Що буде, якщо хтось із нас захворіє?

Ніхто не хоче замислюватися над цим питанням. Але його обговорення заздалегідь може частково зменшити стрес, якщо виникне ситуація, коли партнер захворіє і потребуватиме хронічного догляду чи стане невиліковно хворим, каже Рубін.

Обговоріть, кому кожен з вас хоче юридично оформити довіреність на тривалий термін — тобто особу, яку ви призначите розпоряджатися вашими фінансами, якщо ви станете недієздатними.

Також обговоріть, кого ви хочете призначити своїми довіреними особами з питань охорони здоров'я. Довірена особа — це людина, яка прийматиме за вас рішення про медичне обслуговування, якщо ви будете не в змозі зробити це самостійно.

Чітко визначте, скільки і якого виду медичного втручання ви хочете, якщо захворієте на невиліковну хворобу — це те, що довірена особа буде зобов'язана дотримуватися, навіть якщо сім'я людини наполягає на іншому.

Всі ці побажання повинні бути оформлені у формі довіреності, яку іноді називають попередньою медичною директивою або заповітом про життя.

А якщо ваш партнер не є обраною вами довіреною особою, включіть у розпорядження про медичну допомогу форму про дозвіл на надання медичної допомоги, в якій вказуєте його як особу, яку ви хочете бачити поруч із собою під час кризи зі здоров'ям.

«Це дозволить лікарям і лікарням спілкуватися з вашим партнером, навіть якщо він не є особою, яка приймає рішення. Я також вказую в попередній директиві, що вони хочуть, щоб людина мала повне право на відвідування, а особа, яка приймає рішення, несе фідуціарну відповідальність за те, щоб ваші побажання були виконані», — каже Рубін.

4) Що ви хочете, щоб сталося з вашими активами після вашої смерті?

Хоча кожен повинен мати заповіт, в якому зазначено, як він хоче розподілити своє майно, це особливо важливо для неодружених пар, оскільки закон, як правило, автоматично надає більше переваг подружжю та дітям, аніж цивільному партнеру, який проживає з ним.

Якщо в одного чи обох із вас є діти, обидва партнери повинні чітко розуміти, яким чином діти та партнер, що пережив, будуть (або не будуть) забезпечені у спадщині.

Наприклад, може виникнути питання, що станеться зі спільним будинком, коли один із вас помре? Якщо ви володієте ним спільно, хто успадкує частку померлого партнера? Якщо людина, яка помирає, є одноосібним власником, хто успадкує майно? Якщо це не партнер, з яким ви проживаєте, то чи хочете ви мати положення, згідно з яким партнер може залишатися в будинку протягом певного періоду часу?

Все це можна вирішити, створивши трастовий фонд для майна, каже Рубін.

«Найкраще, що ви можете зробити — це спланувати», — наголошує адвокат.

Більше новин читайте на GreenPost.