Цікавий досвід, або як у Німеччині стічні води перетворюють на біогаз

Останнім часом в українських ЗМІ все частіше трапляються повідомлення, що інвестиції у ВДЕ стають нецікавими. Люди, які вклали в цю справу, втрачають свої гроші. І це негативно позначається не тільки на інвестиційній привабливості галузі, а й країни у цілому.

Кілька місяців тому на гамбурзьких очисних спорудах, що належать фірмі «Hamburg Wasser» (фірма відповідає за безперебійне водопостачання та переробку стоків), була запущена друга черга спеціальних установок, які дають змогу переробляти тверді складові стічних вод на біогаз. В результаті виробництво цього енергоносія виросло втричі. Запуск їх потребував інвестицій приблизно на 4,3 млн євро. Але і керівництво міської мережі водопостачання, і очисних споруд твердо впевнено, що вкладені гроші окупляться дуже швидко. Навіть не дуже глибокий аналіз дає змогу вважати ці твердження чітко продуманими та зваженими.

Перш за все хотілося б відзначити, що впевненість в окупності цієї інвестиції заснована на ідеї, закладеній у філософії цього підприємства: те, з чим ми працюємо — є ресурсом, який повинен бути максимально ефективно перероблений. І стічні води не виняток. За їх правильного використання можна отримати не тільки чисту воду, яка відповідає всім європейським стандартам, біогаз, а й багато іншого, що принесе прибуток і дасть змогу в найкоротші терміни повернути інвестиції.

Необхідно відзначити, що гамбурзький очисні споруди найбільші в Німеччині. Вони мають найсучасніше обладнання, яке регулярно вдосконалюється, і розраховані на переробку 150 млн. куб м. стічних вод.

92 % цього обсягу після двоступеневої очистки повертається у вигляді чистої води в Ельбу. Решта 8 % піддаються подальшій переробці.

Для цього обсягу, природно, необхідна велика кількість енергії. Постійне вдосконалення обладнання дє змогу різко знизити споживання енергії. Особливо велику економію дали застосування процесу вентиляції під тиском і оптимізація процесу очищення стічних вод. Однак незважаючи на всі вдосконалення, для очисних споруд необхідно стільки енергії, скільки споживає місто Люнебург, що має 23 000 домашніх господарств. Але для своєї роботи очисні споруди не отримують ззовні жодного вата електричних потужностей, жодної калорії тепла. Підприємство використовує тільки ту енергію, яка виділяється під час процесів переробки твердих залишків стічних вод і газ, що отримується в результаті процесу бродіння. Цей процес має відбуватися з постійною температурою. Але оскільки виділяється енергії більше, ніж необхідно для виконання цієї умови, то зайве тепло відводиться і використовується для отримання необхідної теплової та електричної енергії. Для цієї мети використовують також газ, який отримується в результаті бродіння. А електроенергію отримують з теплової та гідротурбіни, які розташовані на підприємстві. Жодних перетоків, залежності від зовнішніх постачальників. Для підстраховки на цих очисних спорудах є ще вітро-, сонячні генератори, але все джерела тільки поновлювані.

Як уже зазначалося, частина отриманого метану очищається та надходить у газову мережу. Саме це є основною метою будівництва другої черги спеціальних установок «Лего2». У середньому кожну годину очисні споруди перекачують 1350 кубометрів. Цього вистачить для забезпечення 5700 господарств. А якщо врахувати, що половина будинків у Німеччині опалюється за допомогою газу, то чверть згаданого Люнебурга можна обігріти поновлюваним газом. Не дарма в Німеччині цей процес назвали круговорот від хати до хати. Тобто все, що в результаті життєдіяльності потрапило із житла до каналізації, в тому чи іншому вигляді повернеться в цей будинок. Тому що не тільки чисту воду або метан постачають очисні споруди Гамбурга.

Наразі вони щодня відвантажують для будівельної індустрії 55 тонн золи і 10 тонн гіпсу. Налагоджена також утилізація важких металів. Так, не в тоннах. Але з огляду на ціну і декілька сот кілограм у день теж гроші.

Глибоке очищення стічних вод дає змогу втілити в життя цікаві проекти. Hamburg Wasser спільно з фірмою REMONDIS, що спеціалізується на переробці вторинних ресурсів провели всі необхідні експертизи і, створивши спільне підприємство, почали будувати першу в світі велику установку на території гамбурзьких очисних споруд із вилучення фосфоровмісних речовин зі стічних вод. Установка, яка має бути запущена ще у цьому році, зможе виробляти до 7 тисяч тонн високо очищеної фосфорної кислоти. Якщо врахувати, що наразі практично всю фосфорну кислоту через відсутність джерел сировини Німеччина закуповує за кордоном, то це говорить багато про що.

Цей досвід показує, що зараз найбільш перспективний варіант виробництва відновлюваної енергії це той, коли процес вбудований у технологічний ланцюжок і дає змогу не тільки виробляти один якийсь кінцевий продукт, а й отримувати цілу лінійку побічних.