Автору ідеї йодувати сіль треба ставити пам'ятники у кожному місті

Йод — це така штука, яка є в кожному домі. Проте цього самого йоду дуже багатьом дуже-дуже-дуже не вистачає.

Йод — це старий перевірений недорогий дезінфікуючий засіб. Тобто насправді уявити собі вірус чи бактерії, які можуть вижити у розчині йоду практично неможливо. Тому 5-відсотковий йод зазвичай використовується як дезінфікуючий засіб для обробки країв рани або для тих місць, де ранової поверхні фактично немає — наприклад порізи або уколи. Рани йодом не мажуть, оскільки обробка йодом ранової поверхні подовжує терміни загоєння.

У продажу зазвичай є 5-відсотковий спиртовий розчин йоду. Він вважається здатним викликати подразнення шкіри, і ймовірність цього подразнення вище, чим дитина молодша. Тому такий розчин не рекомендують використовувати для дітей до 5 років і точно не можна дітям до 2 років. Тому якщо у вас вдома є маленька дитина, а розчину іншої концентрації ви купити не змогли, його бажано розвести вдвічі-втричі — будь-яким спиртом або горілкою, наприклад. Тоді ви зможете використовувати його як дезінфікуючий засіб при ушкодженнях і пораненнях шкіри у маленьких дітей.

Проте саме в нашій країні йод використовується з іншою метою: за допомогою йоду батьки задовольняють свої художні нахили — малюють на дітях трикутники, кружечки, клітини і вважають, що вони тим самим дитині допомагають. Слід зауважити, що так званий молекулярний йод, який входить до складу ось цього розчину, через дитячу шкіру чудово всмоктується у кров. Тому коли на дитину нанесли багато йоду, то можливе передозування йоду, його небезпечна дія на організм. Бо все ж організму, виявляється, йод потрібен, але в суворо у певних кількостях, і з цього приводу часто виникають питання.

Перше, з чим доводиться стикатися, коли саме у дітей не вистачає йоду – це зниження інтелектуального розвитку. Ця тема надзвичайно актуальна. Просто іноді ми, не стикаючись із нею, не розуміємо рівень проблем. У світі 20 мільйонів людей мають дуже важку розумову відсталість через те, що їм елементарно в їжі не вистачало йоду. Чи може допомогти йодована сіль? Вона взагалі унікальна! Автору ідеї йодувати сіль треба ставити пам'ятники у  кожному місті. Тому що реально ж людини, яка не вживає сіль, не існує. Ось ви купуєте якийсь готовий продукт — а на всіх підприємствах скрізь, куди додають сіль, додається сіль йодована (йоду треба зовсім небагато). Найцікавіше, що на 90 % вирішити проблему і йододефіцитом можна вживанням йодованої солі. При цьому виходить, що в масштабах держави вартість профілактики — один цент на рік на людину на рік! Це недорого, м'яко кажучи, особливо якщо порівняти з лікуванням там одного хворого. І цим користується практично всі країни — хіба крім тих, яким сильно пощастило, де немає проблем з дефіцитом йоду (де, наприклад, основу харчування становлять риба та морепродукти — ось у японців точно не буває проблем із йодом). Але там, де море далеко, йод з аптечки пити не треба — там в одній краплі доза перевищує норму у кілька сотень разів.

За все життя людина в середньому з'їдає 5 г йоду. Нам цього вистачає. Але денна доза — 200 мікрограмів. Це дуже мало. Але якщо цього дуже мало немає, то… Ось є, наприклад, щитоподібна залоза — вона виробляє гормони, і ці гормони регулюють в нашому організмі практично все. І ось є два гормони, що виробляються щитоподібною залозою — в одному три атоми йоду, в другому 4 атоми. І якщо йоду не вистачає, то виникає зниження функції щитоподібної залози. І щойно це виникає — з’являється величезна кількість проблем. І потім ми починаємо лікувати вже щитоподібну залозу.

Саме фактично брак йоду — це привід. Це як неякісний бензин: не вистачає якісного бензину  — виникають проблеми з двигуном (серцем).

Фізіологічна роль йоду — це головний структурний компонент молекули гормонів щитоподібної залози. Якщо йоду не вистачає, щитоподібна залоза не в змозі виконувати свої функції. Тимчасом немає такого органу, такої системи, якій би були не потрібні гормони щитоподібної залози.

Найбільш небезпечний дефіцит йоду під час вагітності – це не порівняти ні з чим. Якщо вагітній жінці не вистачає йоду, з нею нічого не відбувається, але для дитини це просто смертельно небезпечно. Дефіцит йоду дуже часто призводить до викидня, але якщо дитина народжується, то практично завжди з серйозним ураженням нервової системи, і це захворювання називається словом кретинізм. Це виражена розумова недостатність — людина абсолютно не повноцінний член суспільства. Вважається, що середній рівень інтелекту нації безпосередньо пов'язаний із йододефіцитом, тобто якщо в країні йоду не вистачає, розраховувати на особливі досягнення у світовій науці країні не доводиться. Тому країни, в яких нема надлишку морепродуктів, зазвичай піклуються про те, щоб їх населення отримало достатньо йоду — як я вже казав, найчастіше використовують йодування солі. А проте закон про обов'язкове йодування солі прийнятий у 130 країнах світу. Його немає там, де точаться постійні громадянські війни — їм не до солі, там усі махають сокирами, там інші завдання. Однак є деякі абсолютно унікальні країни, де такий закон дотепер не прийнятий — зокрема це Україна, проте я впевнений, що саме тому у вас є безліч питань щодо йоду.

Який із продуктів найбільш збагачений йодом? Дуже багато йоду у морепродуктах, зокрема у морській рибі. Дуже часто люди думають, що йоду багато у будь-якій рибі, і в річковій теж. Якщо річка тече по ґрунті, багатому йодом, і в цій річці живе риба, то зрозуміло, що в цій римі багато йоду. А якщо в ґрунті йоду мало, то в річковій рибі теж його мало. А взагалі рекордсмен за кількістю йоду — це чи то овоч, чи фрукт, чи ягода під назвою фейхоа.

ВООЗ говорить про те, що для того, щоб не було ніяких проблем, ви повинні отримувати від йод у таких кількостях (це називається ідеологічна доза йоду, тобто нормальні та природні): діти до двох років — 90 мікрограмів, діти старше двадцяти чотирьох місяців — 150, вагітні і годувальниці — 250 мікрограмів. Наголошую, що 250 мікрограмів — це ¼ міліграма. Так от, у 100 грамах фейхоа від 8 до 35 міліграмів йоду. У 100 грамах фейхоа вистачає йоду на три місяці. Проте люди — принаймні в нашій країні — рідко їдять фейхоа у великій кількості. У нас інші способи корекції йододефіциту.

Матері-годувальниці треба, щоб йоду було не багато, а нормально, тому в цивілізованому світі для вагітних та годувальниць існують спеціальні комплексні вітамінні препарати з мікроелементами. Одним із найголовніших мікроелементів для нас і є йод. Тому ми все-таки рекомендуємо не фейхоа, невідомо де вирощене з невідомо яким конкретно вмістом йоду, а нормальні комплексні препарати, які містять усі необхідні при вагітності та годуванніі вітаміни та мікроелементи.

Що станеться, якщо в раціоні не вистачає йоду?

Якщо йдеться про вже дорослу сформовану людину, то відразу ніяких особливих проблем ви не помітите, а ось під час формування нервової системи — особливо йододефіцит, який виникає на етапі внутрішньоутробного життя — можлива величезна кількість проблем. Головна з цих проблем — погіршення інтелектуальних здібностей аж до повної нездатності розуміти, що навколо відбувається. І тут насправді досить складно вплинути й оцінити у випадку конкретної людини — ось вона, м'яко висловлюючись, дурна тому, що їй йоду не вистачає, чи тому, що з нею батьки не займалися. Тому оцінюють зазвичай, є дефіцит йоду чи ні, не по конкретній людині, а за середніми показниками інтелектуального розвитку на цій території.

Або є способи визначення кількості йоду в організмі — його частіше визначають за кількістю йоду в сечі. Зазвичай обстежують школярів, великі групи дітей — визначають середню кількість йоду в сечі. Це дозволяє зробити висновок про те, вистачає в цьому регіоні йоду чи не вистачає. Проте є ситуації, коли наявність дефіциту йоду сумнівів не викликала. Ось у всіх підручниках, які розповідають про боротьбу з йододефіцитом, наводиться розповідь про одне унікальне китайське село, розташоване там, де раніше текла річка. Населення використовувало поверхневі води, а в ці поверхневі води йод практично не потрапляв — це була чиста глина, там йоду не було взагалі. Пишуть, що було 1300 мешканців у цьому селі, із яких у 800 був зоб, тобто збільшення щитоподібної залози, а 132 людини там були повними, даруйте, дебілами. І навіть із сусідніх сіл відмовлялися жінок із цього села за дружин брати — вважали, що щось там негаразд. А коли туди науковці приїхали, вирили глибокий-глибокий колодязь і стали давати всім препарати йоду, то протягом 20 років усі проблеми було вирішено: люди стали звичайними, нормальними, й усі діти, які народжувалися, були вже абсолютно нормальними.

Чи означає це, що можна стати розумним, поївши йоду? Тут дорога ложка до обіду: якщо мама не їла йоду, бувши вагітною, а потім дитина в дитинстві на етапі формування інтелекту йоду не отримувала, то потім ви можете облитися цим йодом з ніг до голови — а розумнішим не станете. Повторюю: коли йдеться про боротьбу з йододефіцитом, використовують методи не індивідуальної профілактики, а масової профілактики. Але жодна жінка, на жаль, не може бути впевнена в тому, що вона купила саме йодовану сіль, що в цю йодовану сіль додали те, що слід, у необхідних кількостях. Тому є моменти в її житті, коли вона не має права ризикувати. Тому якщо вагітність запланована або вже відбулася, якщо годування груддю — ми зобов'язані думати про інтелект, про здоров'я нашої дитини. І за таких умов ми зобов'язані приймати препарати йоду. Ці препарати продаються, коштують вони копійки і треба зовсім небагато. Це зазвичай препарати такої речовини, як калію йодид (до речі, для йодування він рідко використовуються, оскільки не дуже стійкий —  використовується дуже схожа речовина, яка називається калію йодат — хто цікавиться хімією, зазирніть у підручник — різниця невелика, і в ціні також).

Чи можуть бути проблеми через велику кількість йоду в раціоні? Надмірна кількість йоду — це величезне навантаження на щитоподібну залозу. Хоча насправді смертельна доза — це близько 50 мілілітрів розчину йоду. Але в таких кількостях рідко хто п’є йод.

Є ситуації, коли щитоподібна залоза занадто активно реагує на велику кількість йоду.

Коли це виникає? Якщо людина постійно отримує нормальну кількість йоду, то така людина, якій йоду вистачає, легко зносить великі дози йоду. Тобто вона може випити кілька крапель — і нічого їй не буде. Але якщо людині йоду хронічно не вистачає, а ми різко даємо їй велику кількість — тоді можливе дуже небезпечне пошкодження щитоподібної залози: вона не вміє працювати навіть із нормальними дозами йоду, тому відреагувати на великі дози йоду вона може парадоксальним чином — це може призвести до дуже небезпечних хвороб. Тому коли когось змушують пити кілька крапель або коли полощуть горло якимись йодовими розчинами — або коли в країні не знаєш, що насправді з конкретною людиною відбувається, скільки йоду в її організмі — використовують дуже популярний розчин, який називається розчин Люголя для обробки порожнини рота (а в цьому розчині йоду дуже багато, і це дорослий може все виплюнути, а дитина не все виплюне й обов'язково щось проковтне), коли дітей з ніг голови йодом розмальовують, і йод всмоктується у кров — це може призвести до дуже серйозних проблем із щитоподібною залозою. Тому, люди, не займайтеся самодіяльністю!

Чи можна консервувати з йодованою сіллю і чи можна нею засолювати продукти? Хочу звернути увагу на ці ось найнебезпечніші народні казки: з йодованою сіллю можна робити все — консервувати, засолювати тощо. Ваш чоловік рибалка і без солоної тарані жити не може? Заради Бога, соліть цю його рибу! До речі, уявіть собі, що чоловік наловив бичків, які плавали в морській воді, де є купа солі, і вирішив засолити — і коли вони плавали, то нормально почувалися, але тепер якщо їх засолити йодованою сіллю, то вони пропадуть! Таке враження, що мізки у людей вимикаються.

Будь-яка людина, яка стверджує, що не можна використовувати йодовану сіль для консервації, нічого в цьому не розуміє. Просто у нас усі старенькі на лавочках — це головні експерти в галузі побутової хімії. У жодній цивілізованій країні не можуть собі уявити, що людина може зайти в магазин і купити сіль, в якій немає йоду! Якщо випускається сіль без йоду, на пачці написано: «Увага, небезпека — це сіль нейодована». І така сіль продається тільки в аптеках за рецептом лікаря. У США чи Англії не можна купити сіль без йоду, а в нас усе навпаки.

Окрім йодування солі, іноді використовується такий метод, як йодування соняшникової олії. Ось уявіть собі: є фірма, яка робить чудову соняшникову олію, і вона вирішила йодувати цю олію. Що повинна держава зробити з цією фірмою? Вона повинна облизувати її, хвалити, зменшувати фінансове навантаження на цю фірму. Якщо нейодована олія буде коштувати, умовно кажучи, гривню, то йодована — 90 копійок. Йоду там мікро-мікро, воно майже нічого не вартує, але якщо ви зайдете в будь-який гастроном, то побачите: ось нейодована олія, яка коштує стільки-то, а поруч олія тією самої фірми, але з йодом — на 10 % дорожче. Зрозуміти це неможливо! Фірма хоче дбати про здоров'я людей — то нехай люди за цю турботу ще й платить… Не держава, а ми з вами. Тобто наше здоров'я кому потрібне? Нам із вами! Тож давайте про нього дбати!

Слід зазначити, що йодувати можна не тільки сіль і олію, а взагалі все, що завгодно. Але треба бути впевненим у тому, що люди це з'їдять. Навіть якщо ви не хочете їсти сіль, то у всьому, що ви купите — в будь-які ковбасі, макаронах, хлібобулочних виробах тощо —  обов'язково наявна сіль. Зрозуміло, що на підприємствах харчування в принципі не йодована сіль не повинна використовуватися. Можна йодувати горілку — легко, але ми таким чином не заповнимо імунодефіцит жіночої та дитячої частини населення, хоча чоловічої забезпечимо на 100 %. Думаю, що, йдучи назустріч побажанням чоловіків, йодування пива дозволить різко підвищити інтелект нації.

Чим можна годувати діток до 2 років, яким багато йодованої солі не можна? Зверніть увагу: вагітній жінці дорослій людині потрібно 150 мікрограмів, а дитині лише 90. У дитини потреба в об'ємі набагато менша, ніж у дорослих людей. Тому, як правило, дитина, яка нормально харчується, не повинна їсти солоне, але дитині все одно потрібно солити їжу. Як правило, того, що дитина отримує, їй достатньо. Якщо дитина на грудному вигодовуванні — то, нагадаю, мати-годувальниця повинна отримувати нормальну кількість йоду. А якщо у мами немає молочка, і дитина отримує молочну суміш, то вже там точно є достатня кількість йоду.

Які ще продукти, крім фейхоа та морської капусти, можна вживати? Тут є один такий дуже важливий нюанс: ми дійсно можемо бути переконані в тому, що йоду достатньо в морепродуктах, тому що, хочемо ми цього чи не хочемо, але в морській воді йод є завжди. Тимчасом не можна бути впевненим у тому, що ось у цій ягоді чи фрукті є певна кількість йоду, оскільки кількість йоду, наприклад, у м'ясі корови залежить від кількості йоду в траві, яку їсть корова. А кількість йоду в траві залежить від кількості йоду в ґрунті й у воді. Тобто якщо на цій території у воді йоду мало, то йоду буде мало й у рослинах та тваринах, які тут пасуться.

Тому головне завдання нашої країни — постаратися зробити так, щоб у тих продуктах, у яких йод може бути, він був. Тобто якщо десь на підприємствах щось виготовляється, то для його приготування використовується тільки йодована сіль. Але часто-густо ми стикаємося з ситуацією, коли якась місцевість, де йоду в ґрунті мало і там мешкає сім'я, яка займається натуральним господарством, яка рідко ходить у супермаркет — у такій родині ймовірність йододефіциту набагато вища. Тому все-таки в усьому цивілізованому світі був, є і буде основний спосіб профілактики йододефіциту — це йодування солі. Це дуже дешево. Пораховано, що копійчане йодування солі тільки на підвищенні інтелектуального рівня та зростанні продуктивності праці здатне за 10 років принести нашій країні в середньому 210 мільйонів доларів. Тільки на тому, що люди стануть трошки розумнішими.

Біда в тому, що для настільки очевидного, настільки ясного питання необхідно десятиліття, щоб це вирішити. Ось це найстрашніше.

Говорять, що коли йодована сіль у відкритому вигляді, йод випаровується. Це правда. Є два способи йодування солі: є калію йодид, який нестійкий, активно випаровується, і тому через два місяці там уже нічого нема, і є калію йодат — він більш стійкий і зберігається досить довго, хоча втрати при зберіганні й кулінарній обробці можуть сягати близько 40 %. Хоча якщо ми не зберігаємо роками цю сіль… але знову ж таки, в нашій країні люди можуть купити мішок солі і все життя ходити навколо нього, все життя його їсти — але, значить, таким людям треба хоча б думати про своїх вагітних родичів, хоча б не ризикувати під час вагітності і тоді пити нормальні препарати йоду.

Що стосується сіточки з йоду, яка начебто допомагає розсмоктатися припухлості після уколу тощо — припухлість після уколу не може бути вічною, вона обов'язково розсмокчеться. Але тільки зовсім не в нашій ментальності сидіти, нічого не робити і чекати, поки розсмокчеться -ну треба ж щось робити! Але скажіть, будь ласка — ось люди переконані, що якщо після уколів напухло дупа й ви до цієї дупи прикладете капустяний лист, то там усередині дупи щось відбудеться — і стане набагато легше. Ми ж не можемо пояснити, що цього не відбувається — що там у дупі воно або мине, або загноїться.

Ми не можемо просто сидіти склавши руки, тому ніби спеціально для нас придуманий ось цей йод, який можна малювати сіточки на спині, на дупі, на місці уколу і так далі — а ще просто намастити йодом: коліно болить — намасти йодом, щоб життя малиною не здавалося. Тільки ось дорослі — повторю — можуть робити з собою все, що завгодно: хочете — на лобі мастіть зеленкою, це ваші проблеми, але через дитячу шкіру молекулярний йод всмоктується в кров і може в деяких випадках (хоч і дуже рідко) викликати пошкодження щитоподібної залози. Чи має мати моральне право ризикувати власною дитиною тоді як цей метод лікування (ось це малювання сіток) ніякої доведеної ефективності не має? Йод потрібно використовувати за прямим призначенням: або у вигляді 5-відсоткового спиртового розчину для обробки берегів рани як дезінфікуючий засіб, або у вигляді калію йодиду для профілактики йододефіциту, або у вигляді кухонної солі вигляді калію йодату.

Підіб’ємо підсумки

Без йоду нікуди — просто зрозуміти, як можна жити без йоду, дуже складно, бо не буде чим розуміти. Для чого потрібен йод, ми знаємо. Скільки йоду потрібно, ми вже знаємо. Де його взяти, ми знаємо. Кому він потрібен в першу чергу — ми знаємо. Впевнений, у нас не буде йододефіциту і ми будемо розумні та щасливі.