ЗСУ використовують під Бахмутом нову бойову машину неясного призначення: ось що про неї відомо
Раніше таких на фронті не бачили.
Під Бахмутом було помічено унікальний зразок української техніки — візуально це важка бронемашина на шасі найпопулярнішого танка ЗСУ. Дивно, але ніхто так і не зрозумів, що це насправді і навіщо потрібно. «Дзеркало» розповідає кілька версій того, чим це може бути.
Фото та відео незвичайної бронетехніки з'явилися в мережі в неділю. Візуально машина є шасі найбільш поширеного в ЗСУ танка Т-64, але без башти. Замість неї зверху встановлений великокаліберний 12,7-міліметровий кулемет «Утьос», димові гранатомети, а по бортах і у верхній частині техніку захищають контейнери динамічного захисту (ДЗ) «Контакт-1» («цегла» із зарядів вибухівки та сталевих пластин, що знижують ефективність гранат із РПГ та протитанкових ракет, якщо ті влучать у броню).
Одні впізнавали як важку БМП з урахуванням Т-64, інші бачили у ній бронетранспортер на тому ж шасі.
У каналі групи розслідувачів NMFTE зазначили, що модернізація виглядає заводською (тобто зроблена на підприємстві, а не кустарно). А військовий блогер Ігаль Левін визначив техніку як броньовану ремонтно-евакуаційну машину (БРЕМ), такої ж думки дотримуються автори військового українського видання «Мілітарний». БРЕМ використовуються, наприклад, щоб витягувати підбиту бронетехніку з бою.
Відомий український військовий оглядач Олександр Коваленко написав, що це не так варіація на тему БМП, як посилена командно-штабна машина (тобто пересувний захищений штаб) або все та ж БРЕМ. Він припустив, що одному з українських танків пошкодило башту без можливості відновлення, і тому машину зробили саме такою (за його словами, для БМП озброєння з одного кулемета заслабке).
Пізніше з'явилися фото тієї ж (або такої ж) бронемашини, зроблені з іншого ракурсу — по них видно, що попереду техніка захищена тим самим динамічним захистом «Контакт-1» (у цій війні встановлення додаткових блоків ДЗ з метою підвищення захищеності дуже популярна, їх наварюють навіть на «мангали» російських танків).
За наявними знімками поки що важко зрозуміти призначення машини: вона з однаковою ймовірністю може бути як засобом перевезення піхоти до поля бою (тобто як бронетранспортер) або як ремонтно-евакуаційна машина. Для БМП (тобто техніки, яка не тільки возить особовий склад, а й сама бере участь у бою нарівні з танками) озброєння з одного великокаліберного кулемета справді є недостатнім.
Утім, Україна робила схожі моделі до війни. І не лише вона.
Що б не було перед нами — БТР, БМП чи евакуаційна машина — така переробка цілком у дусі часу. У середині XX століття бронетранспортери мали лише довезти піхоту до поля бою, після чого солдати билися вже поза машиною. Така тактика «прощала» БТР слабку броню, і більшість техніки цього класу (радянські БТР-60, 70, 80, американські M-113) бронювалися тільки від куль та осколків. У радянській і російській армії під час афганської та чеченських воєн у захист своїх бронетранспортерів вірили настільки мало, що бійці часто їздили на броні, а не всередині: так був менший шанс загинути, підірвавшись на міні.
Зараз, коли кількість протитанкового озброєння сильно зросла, а бойові дії багато в чому перемістилися до міст, потреба у захисті піхоти бронею різко зросла.
Піонером тут став Ізраїль — у ході воєн з арабами ізраїльтяни захопили сотні радянських танків Т-54 та Т-55 і зробили з них важкі бронетранспортери «Ахзаріт». На відміну від СРСР чи США, Ізраїль — країна з дуже невеликим населенням (і відповідно армією), і збереження життя бійців для держави завжди було критично важливим.
Ізраїльський важкий БТР «Ахзаріт». На вигляд він дещо нагадує машину, помічену під Бахмутом. Фото: gkirok, CC BY-SA 3.0, commons.wikimedia.org
На початку XXI століття ізраїльтяни почали створювати важкі БТР «Намер» на шасі своїх найкращих танків «Меркава» і навіть оснащувати їх комплексами активного захисту, які можуть засікати та збивати ворожі ракети особливими боєприпасами.
Тяжкий БТР «Намер» на експозиції бронетанкового музею в Латруні, неподалік Єрусалиму. Фото: Ishaiabigail, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org
Свої розробки важких БМП та БТР велись і в Україні — переважно їх робив Харківський бронетанковий завод. У 2005 році українські інженери створили модель БМПВ-64, яка була якраз важкою машиною для транспортування піхоти й участі в бою, зроблену на шасі Т-64. Машина мала протиснарядне бронювання (як танк) і забезпечувала непоганий захист від мін. Озброювалася вона 30-мм скорострільною гарматою. «Мілітарний» у 2012 році зазначав, що такий підхід дозволяє отримати добре захищену машину при масі трохи більше ніж 34 т (що дозволяє перевозити БМП літаком).
У Харкові створили ще кілька варіантів важко захищених БТР і БМП на танковому шасі. Однак брак фінансування призвів до того, що жоден із варіантів не пішов у велику серію.
Так що, хоч би на якому підприємстві була виконана машина на шасі Т-64, конструктори явно знали, що робили: важкі бронетранспортери та БМП (особливо не створені з нуля, а зроблені на шасі, що вже є) цілком перспективні — бронезахисту на полі бою багато не буває.
