Їдальня для ведмедів та дім для оленів: WWF-Україна відновлює у Карпатах закинуті високогірні луки — перші результати 

У Карпатах зроблено перші практичні кроки з відновлення післялісових лук — напівприродних оселищ, які відіграють ключову роль у збереженні біорізноманіття та екологічної сполучності гірських ландшафтів. Роботи реалізовано Карпатським біосферним заповідником за підтримки Всесвітнього фонду природи WWF-Україна та ГО “РахівЕкоТур” в межах міжнародного проєкту ForestConnect, спрямованого на збереження міграційних коридорів диких тварин у Балкансько-Карпатсько-Динарському регіоні. 

Чому відновлення післялісових лук важливе? 

Для Карпатського регіону післялісові луки (відомі як царинки, а у високогір’ї — полонини) мають особливе значення. Це відкриті або напіввідкриті території у суцільних лісових масивах, які протягом десятиліть підтримувалися завдяки традиційному господарюванню: сінокосінню та випасу худоби. Однак із занепадом такої діяльності розпочався процес деградації цих територій — вони масово заростають чагарниками та самосівом, втрачаючи свою природну цінність. 

Водночас саме ці луки є критично важливими оселищами для багатьох видів рослин і тварин. У структурі ландшафту вони виконують роль “екологічних острівків” — відкритих ділянок, що перфорують суцільні лісові масиви та полегшують міграцію нелісових видів. 

Відновлення післялісових лук допомагає: 

• Зберігати біорізноманіття, адже відкриті луки серед лісових масивів дозволяють тваринам безпечно пересуватися, знаходити поживу, а також бути оселищем багатьох квіткових рослин і комах, зокрема денних метеликів. 
• Підтримувати екологічну сполучність територій.  
• Підвищувати ландшафтну гетерогенність та сполучність лучних оселищ у межах суцільних лісових масивів, що є критично важливим для видів, залежних від відкритих або напіввідкритих середовищ. 
• Зберігати традиційний культурний ландшафт Карпат. Це колишні царинки, які за останні роки почали заростати чагарниками. Їх відновлення — це поєднання охорони природи та збереження традиційного культурного ландшафту. 

Де саме проводилися роботи? 

Для відновлення було обрано чотири ділянки загальною площею понад 2,4 га, розташовані в межах ключових екологічних коридорів Українських Карпат — Мармароського масиву та Свидовця. Усі території входять до складу Карпатського біосферного заповідника. Вони мають високий рівень охорони та зазнають мінімального впливу людини, зокрема через близькість до кордону з Румунією.  

Ділянки є колишніми сіножатями та луками, які були покинуті понад 20 років тому й зазнали демутаційного впливу. Водночас це робить їх придатними для відновлення за допомогою традиційних методів господарювання:  

• Квасний  — колишня сіножать у Мармароському коридорі, 
• Радомир   — лука поблизу українсько-румунського кордону, 
• Маслокрут — закинуте пасовище, де закладено дикий плодовий сад, 
• Буркут  — колишні присадибні луки зі здичавілими плодовими деревами.  

Ділянки Квасний і Радомир розташовані в Мармароському міграційному коридорі, а Буркут — у Свидовецькому. Перші три території знаходяться безпосередньо біля кордону з Румунією, де спостерігається висока щільність великих хижаків і водночас діє суворий прикордонний режим, що суттєво зменшує антропогенний тиск на них. 

Ділянка Буркут розташована на території колишніх навколосадибних господарств, покинутих наприкінці 1990-х років. Тут збереглися луки з поодинокими здичавілими плодовими деревами (яблуні, сливи), які періодично відвідують ведмеді, особливо восени. 

Що вже зроблено? 

Попри складні умови воєнного стану та логістичні виклики, протягом 2025 року вдалося реалізувати масштабний обсяг робіт: 

1. Розчищення та косіння. На площі понад 2,4 га проведено ручне косіння та видалення самосіву.  
2. Створено дикий плодовий сад — висаджено 250 саджанців аличі та 100 саджанців диких яблунь і груш. Такі ділянки стають природними їдальнями для ведмедів, дозволяючи їм залишатися в межах своїх природних територій. Плоди пізніх сортів яблунь та інших дерев зберігаються навіть після морозів, забезпечуючи тварин їжею у осінній період, коли інших природних ресурсів поживи обмаль. 
3. Науковий моніторинг. Для оцінки ефективності заходів використовуються фотопастки та міжнародна система моніторингу SMART. 
4. Вже зафіксували присутність оленів, козуль та лисиць на відновлених ділянках. 

Роботи виконувалися за участі працівників Карпатського біосферного заповідника, членів громадських організації, місцевих волонтерів. 

Що далі? 

Проєкт має довгострокову перспективу. Уже цього року заплановано: 

• повторне косіння всіх ділянок, 
• видалення деревної та чагарникової рослинності, 
• догляд за диким садом, 
• подальший моніторинг стану оселищ. 

Після завершення проєкту щорічний догляд територій здійснюватиметься за участі адміністрації Карпатського біосферного заповідника, що гарантує сталість результатів. 

Про проєкт ForestConnect  

Великі хижаки потребують так званих екологічних коридорів — природних шляхів, які дозволяють їм вільно переміщуватись між лісами та країнами, знаходити їжу, партнерів і розселятися на нові території. Саме завдяки цим маршрутам підтримується рівновага в екосистемах і зберігаються життєздатні популяції тварин. Однак за останні роки багато таких коридорів було перервано внаслідок вирубок, будівництва доріг і гребель, а також через негативний вплив зміни клімату. Це робить переміщення тварин між їхніми важливими оселищами дедалі складнішим і загрожує їхньому виживанню.  

Проєкт ForestConnect, що співфінансується Європейським Союзом у межах Програми Interreg Danube Region, спрямований на подолання цих викликів шляхом посилення сполучності між ключовими лісовими ландшафтами Карпат, Балкан і Динарських гір. Зокрема, діяльність зосереджена у пріоритетних регіонах, таких як:  

Болгарське Північно-Західне державне лісове підприємство та Сербський природний парк "Стара планина" (на кордоні Болгарія-Сербія);  

• Румунський регіон Апусені–Марамуреш та український Карпатський біосферний заповідник (на кордоні Румунія-Україна);  
• Словацький національний парк "Словацький рай";  
• Національні парки Чорногорії — "Дурмітор", "Біоградська гора" та "Проклетіє".  

Щоб забезпечити кліматоорієнтовану охорону природи, проєкт реалізує три ключові завдання:  

• Інтеграція нових інструментів і технологій для транскордонного моніторингу лісів, де існують великі хижаки.  
• Покращення різноманітності, сполучності та кліматичної стійкості лісів у цільових регіонах.  
• Посилення людського потенціалу та співпраці для інтегрованого збереження лісів і великих хижаків між різними екорегіонами.  

У межах партнерства представлено 15 організацій із семи країн. ForestConnect об’єднує громадські організації, національні парки, лісові агентства, університети та місцеві громади, створюючи цілісну систему управління біорізноманіттям, що виходить за межі національних кордонів. 

 Фото: WWF-Україна

Більше новин читайте на GreenPost.