Є щонайменше один вид сексу, який може викликати звикання — і це нездорово: ось коли варто насторожитися

Зауважили, що після сварки іноді раптово виникає збудження? Чи, наприклад, ви відпочивали від сексу тиждень, але енергія та пристрасть після так і не повернулися? Багатьох турбують такі ситуації і часом навіть здаються ненормальними, хоча наші емоції та стан можуть впливати на ступінь сексуального потягу. Сексолог, психотерапевтка з 15-річним стажем Ольга Любімова розповіла, чи правда, що секс може статися в гніві, і чому не варто визначати сумісність у ліжку першими тижнями стосунків.

Утома — ворог бажання?

Уявлення про те, що стрес знижує сексуальне бажання, є вірним і підтверджується науковими дослідженнями. Такий стан призводить до підвищеного вироблення кортизолу — це основний гормон стресу. Через це порушується баланс статевих гормонів. До того ж, кортизол пригнічує секрецію тестостерону у чоловіків.

Однак просто фізична втома (припустимо, після важкого тренування) та вигоряння (як емоційне, так і фізичне) на роботі по-різному впливатимуть на лібідо. Фізична втома, наприклад, через той самий недосип, не тільки зменшує енергію, а й знижує тестостерон. Щоправда, тимчасово.

Якщо втома не хронічна, лібідо зазвичай повертається після відпочинку. А ось вигоряння вже вважається хронічним стресом та емоційним виснаженням, пов'язаним із роботою. Воно діє на гормональному та психологічному рівні, знижуючи лібідо надовго.

Причинами такого довгострокового ефекту є комбінація з постійно підвищеного рівня кортизолу (який, як уже було зазначено, пригнічує статевий потяг), такого ж високого рівня пролактину (цей гормон теж пригнічує лібідо) і дефіциту дофаміну і серотоніну (через задоволення від сексу).

Якщо стрес чи втома затяжні, це може призвести до стійкого придушення лібідо та стати причиною депресії та тривожного розладу. А це відповідно ще більше вдарить по лібідо. Нюанс ще й у тому, що якщо людина лікує подібні стани антидепресантами, то вони можуть придушувати статевий потяг.

У зв'язку з цим варто насторожитися, якщо бажання не повертається навіть після відпочинку й усунення стресу. Можливо, тоді причина фізіологічна і справді варто перевірити гормони. Той самий тестостерон, естроген, пролактин, кортизол. Слід також перевірити щитоподібну залозу, здати кров на анемію.

Окрім того, кожен із нас має свій сексуальний темперамент. Для когось нормальне лібідо — це секс тричі на день, а для когось раз на місяць. Перш ніж думати про зниження лібідо, важливо звернути увагу на норму для людини. Часто в парі можуть вимірювати сексуальний темперамент за першими місяцями стосунків, але це неправильно. На початкових стадіях відносин через змінений гормональний фон потреби в сексуальній близькості сильно зростають і перевищують норму людини в звичайному житті. Достовірнішу статистику можна зібрати, коли пристрасті вщухнуть.

Хотіти сексу після сварки — норма?

Секс у гніві — нормальне явище. Немає нічого дивного, якщо бажання близькості виникає у моменти сильних емоцій. Особливо якщо це перегукується із сексуальними фантазіями людини. Наприклад, якщо чоловік звик дивитися жорстке порно та задовольняти себе під нього, тоді в моменти агресії він і сам може збудитись. А, наприклад, ті, у кого сексуальні фантазії пов'язані з підпорядкуванням, можуть порушуватись у моменти страху.

Ще одним важливим психологічним фактором є те, як людина навчилася справлятися з емоціями. Наприклад, часто діти, не отримуючи належної уваги та заспокоєння від батьків, знаходять у мастурбації спосіб справлятися із сильними емоціями. Згодом, у дорослому віці, це накладатиме відбиток на те, що їх збуджує.

Загалом у разовому «сексі в гніві» нема нічого поганого. Але контекст таки варто враховувати. Якщо це пристрасть у моменті емоційного напруження у стосунках, то секс цілком може бути способом розрядки та примирення. Проте іноді це стає деструктивною моделлю поведінки. Наприклад, якщо постійно займатися сексом після токсичних сварок — тобто тих, які повторюються раз у раз і не ведуть до реального вирішення проблеми й усунення причин конфлікту. Тоді секс може лише маскувати невирішені проблеми та посилювати емоційну залежність людей одне від одного.

Тож із таким сексом варто бути обережнішим. Тим більше він ще й здатен викликати звикання.  Якщо мозок почне асоціювати сильні емоції, наприклад, гнів, страх, стрес із сексуальним задоволенням, то може скластися патерн поведінки, при якому звичайний секс здасться нудним. Людина може почати несвідомо провокувати конфлікти, щоб потім відчувати «примирливий» секс. Поступово збудження без стресу чи конфлікту може згаснути, оскільки мозок звикне пов'язувати інтимну близькість із викидом адреналіну.

У результаті постраждати може загалом ставлення людини до стабільних стосунків. Вони сприйматимуться як «нудні», а токсичні — як «пристрасні».

Після десятків років у шлюбі підтримувати новизну в сексі неможливо?

Для кожної людини поняття новизни у сексі — своє. Для когось вона обов'язковий супутник збудження, а хтось лише у стабільній і передбачуваній обстановці може по-справжньому розслабитися та почати пізнавати різні грані своєї сексуальності.

У шлюбах, які тривають десятки років, справді досить складно підтримувати новизну. Але якщо секс стає продовженням емоційної близькості, то він не перетворюється на рутину. Нам же не набридає 20 років обіймати близьку кохану людину.

Водночас не слід прирівнювати зниження сексуального потягу до близької людини до відсутності любові до неї. Іноді вони існують окремо, а іноді разом. Кохання може залишатися, а збудження минатиме. Тут знову ж таки можуть грати роль стрес, втрата саме сексуальної привабливості партнера, конфлікти у парі. Те, що важливо робити в такій ситуації, — це почати відверто говорити один з одним про те, що відбувається. Не звинувачуючи, не критикуючи, а із щирим зацікавленням і бажанням розібратися. Якщо тема надто емоційно напружена, то є сенс звернутися до фахівця-сексолога, аби розібратися та знайти спосіб вирішити ситуацію.

Більше новин читайте на GreenPost.