«Якщо прийде криза чи війна»: Брюссель закликає європейців зібрати «тривожні валізи»

Європейський Союз робить рішучі кроки для підготовки до можливих криз, таких як війни, кібератаки, пандемії чи стихійні лиха. У рамках нової ініціативи, відомої як Preparedness Union Strategy (Стратегія готовності Союзу), Брюссель закликає країни-члени ЄС забезпечити своїх громадян необхідними засобами для виживання протягом щонайменше 72 годин у разі надзвичайної ситуації. Одним із ключових пунктів цієї стратегії є вимога до кожної країни ЄС скласти список предметів для «аварійного комплекту засобів виживання», розрахованого на три доби. Ця інформація стала предметом уваги в європейських медіа, а також активно обговорюється в контексті зростання геополітичних і кліматичних загроз.

Що передбачає Preparedness Union Strategy?

Згідно з проектом, оприлюдненим Європейською Комісією 24 березня 2025 року, кожна країна-член ЄС має розробити чіткі рекомендації для своїх громадян щодо підготовки до криз. Як повідомляє Politico у статті від 25 березня 2025 року, Єврокомісія рекомендує всім жителям ЄС мати запаси їжі та води на 72 години.

«У разі екстремальних збоїв перші години є найбільш критичними», — зазначається в документі, де описуються можливі сценарії — від війни до кібератак, пандемій і кліматичних катастроф, таких як повені.

Стратегія передбачає, що країни-члени повинні скласти офіційний список предметів, які мають входити до «аварійного комплекту засобів виживання». Хоча конкретний перелік ще не затверджений на рівні ЄС, очікується, що до нього увійдуть:

• Питна вода (щонайменше 2 л на людину на день, тобто 6 л на три доби).
• Їжа, що не псується (консерви, сухі пайки, енергетичні батончики).
• Аптечка першої допомоги (знеболювальні, антисептики, бинти).
• Ліхтарик, батарейки, портативний зарядний пристрій.
• Теплий одяг, ковдра чи спальний мішок.
• Засоби гігієни (вологі серветки, мило, зубна паста).
• Радіоприймач для отримання інформації від влади.

Ці рекомендації базуються на стандартних практиках підготовки до надзвичайних ситуацій, які вже діють у багатьох країнах, наприклад, у США, де Федеральне агентство з управління надзвичайними ситуаціями (FEMA) давно радить мати подібні набори.

Чому ЄС вдається до таких заходів?

Ініціатива Preparedness Union Strategy з’явилася на тлі зростання геополітичних і кліматичних ризиків. Війна Росії проти України, яка триває з 2014 року і посилилася після повномасштабного вторгнення у 2022 році, спричинила енергетичну кризу та змусила Європу шукати альтернативні джерела енергії. Кліматичні зміни призводять до частіших стихійних лих, таких як повені та лісові пожежі, які вже завдали значних збитків країнам ЄС, наприклад, Іспанії у 2024 році, де «монструозні» повені забрали сотні життів. Пандемія COVID-19 також показала, наскільки вразливими можуть бути системи постачання в кризових умовах.

«Ми в Євросоюзі повинні думати інакше, думати ширше, тому що загрози множаться і стають масштабнішими», — пояснила журналістам Хаджа Лахбіб, комісар з питань гуманітарної допомоги та антикризового управління. Вона підкреслила, що сучасні виклики, такі як кібератаки, дезінформація та природні катастрофи, вимагають нового підходу до підготовки.

Роксана Мінзату, заступник голови Єврокомісії, додала, що, на щастя, блоку не доводиться розпочинати з нуля.

«Пандемія COVID показала, що спільні дії, солідарність і координація в рамках Європейського союзу мають абсолютну важливість. Це те, що робить нашу роботу ефективнішою, робить нас сильнішими», — сказала вона, наголосивши на досвіді, який ЄС здобув під час попередніх криз.

Як країни ЄС можуть реалізувати цю вимогу?

Хоча Preparedness Union Strategy є рекомендацією, а не обов’язковим законом, країни-члени ЄС мають адаптувати її до своїх національних умов. Наприклад, у країнах із високим ризиком повеней, таких як Нідерланди, до аварійного комплекту можуть додати водонепроникні мішки чи рятувальні жилети. У південних країнах, як-от Іспанія чи Греція, де часті лісові пожежі, можуть рекомендувати мати вогнестійкі ковдри.

Деякі країни вже мають подібні ініціативи. У Швеції ще у 2018 році уряд розіслав громадянам брошуру «Якщо прийде криза або війна», де радив мати запаси їжі, води, ліків і засобів зв’язку на кілька днів. У Німеччині Федеральне відомство з питань цивільного захисту та допомоги при катастрофах (BBK) рекомендує мати запаси на 10 днів, що перевищує вимоги ЄС. Ці приклади показують, що країни можуть адаптувати рекомендації Брюсселя, враховуючи власні ризики та досвід.

Критичний погляд: чи виправдана ініціатива?

Хоча Preparedness Union Strategy виглядає логічним кроком у контексті сучасних викликів, вона викликає й певні запитання. По-перше, чому ЄС обмежується лише 72 годинами? У разі серйозної кризи, як-от масштабна кібератака на енергетичну інфраструктуру, відновлення може тривати тижні, а не дні. По-друге, чи не створює ця ініціатива зайвої паніки серед населення? Рекомендації щодо запасів можуть сприйматися як сигнал про наближення серйозної загрози, що може посилити тривожність у суспільстві.

Крім того, варто враховувати економічний аспект. Для багатьох сімей у країнах ЄС, особливо в тих, що мають нижчий рівень доходів (наприклад, Болгарія чи Румунія), створення аварійного комплекту може стати фінансовим тягарем. Чи передбачає ЄС підтримку для вразливих груп населення, які не мають змоги самостійно підготуватися до криз? Наразі таких деталей у стратегії немає, що може свідчити про недостатню увагу до соціальної справедливості.

Більше новин читайте на GreenPost.