Як втекти від динозавра: практичний посібник

Якщо вам вдасться за допомогою машини часу перенестися на 70 мільйонів років у минуле і опинитися серед динозаврів, там може виявитися не так небезпечно, як гадалося. Принаймні від кількох динозаврів вам точно вдасться втекти, стверджує Коді Кессіді у статті для Wired.

Якби миша впала у трьохсотметрову шахту, після удару об дно вона підскочила б, обтріпалася і побігла далі, стверджує біолог Джон Голдейн. Але вже щур розбився б насмерть. Людина зламала б усе, що можна, без шансів на життя, а кінь взагалі розплющився б у величезну пляму.

Біолог нічого не писав про тиранозавра, однак очевидно, що чекати чогось хорошого від його падіння з такої висоти не варто. Адже закони фізики ніхто не скасовував, а у цьому випадку йдеться про «закон квадрата-куба». Простими словами він звучить так: коли об’єкт розширюється, його об’єм зростає в кубі, а площа поверхні – лише у квадраті. У застосуванні до нашого прикладу закон звучатиме ще простіше: чим більша тварина, тим більше у неї буде проблем при падінні в шахту (адже більший об'єм - це й більша маса, а отже й більше прискорення при падінні).

Цей закон також дає вам досить непогані шанси врятуватися, якщо ви раптом усвідомили, що знаходитесь у мезозої, а за вами женеться чудовисько, розміром з двоповерховий будинок. Закон «квадрата-куба» на вашому боці.

Для прикладу, тиранозавр був абсурдно великим і потужним – високим як жирафа і важким як слон. Тож він вас точно трохи перелякає. Але є одне «але»: він зовсім не вміє бігати. Джон Хатчінсон, автор роботи «Тиранозавр не був швидким бігуном» каже, що той спроможний максимум на легку пробіжку підтюпцем на коротку дистанцію. Та ще й з нікудишнім стартом.

Усе пояснюється законом «квадрата-куба» - розмір тварини настільки величезний, що різниця в об’ємі і площі стає критичною. На площу підошв ніг тиранозавра давить величезна маса і тварина ледве-ледве дає собі раду у звичайних умовах. Біг для неї – уже майже неможливе задоволення – при перевищенні певної швидкості тиранозавр просто поламає собі усі кістки.

Вчені підрахували, що дорослий тиранозавр міг би бігти зі швидкістю близько 20 км/год. Приблизно так бігаєте й ви. Але у вас кращі стартова швидкість і мобільність. 20 км/год – це приблизно 18 секунд на стометрівку. Перші кількасот метрів ви можете значно, значно швидше. Особливо, якщо за вами женеться тиранозавр. А тиранозавр – не може. Він дуже неповороткий та інертний. Кілька сотень метрів хорошого спринтерського темпу і ви відірвалися.

Але є й інші динозаври і не всі з них такі великі й неповороткі. Яких слід боятися найбільше? Тут нам згодяться інші природні закони.

Справа в тому, що чим більша тварина, тим повільніший її обмін речовин або метаболізм. Тому гіганти мають фантастичну м'язову масу, але не можуть перетворити її у швидке прискорення. Прискорення залежить від сили анаеробних м’язів або накопиченої енергії АТФ у м’язових волокнах. Ці так звані м'язи швидкого посмикування здійснюють швидкі, потужні скорочення, необхідні для прискорення, але вони швидко виснажуються. А їхня потужність визначається метаболізмом.

Як стверджують вчені, якщо ви проєктуєте тварину на швидкість, то вона мусить важити близько 90 кг. Чим далі від цієї цифри в будь-який бік – тим гірше в плані швидкості. Кити швидкістю явно не вражають, а про дрібних комашок, які ледь там повзають, ви теж знаєте.

Тому науковці стверджують, що зі списку загроз можна з легкістю виключати усіх динозаврів, які важать від трьох тон. Найнебезпечніші – ті, що за розмірами близькі до людини.

Тут вступають у дію інші чинники. Наприклад, нам очевидно, що гепард, при схожості за об’ємами до людини, значно швидший за нас. Його таким створила природа і еволюція, швидкість – одна з його основних переваг «по життю». Динозаври не завжди такі, але все-таки вони живуть у світі, де фізична мобільність, витривалість і сила є ключовими для виживання. Тому переважно «розмір має значення». Тож якщо ви бачите динозавра, схожого на того, що на картинках знизу – ваші справи дуже, дуже погані (чим нижча картинка - тим гірші)

Але навіть у цих випадках науковці обнадіюють. Вони нагадують про так звану «швидкість захоплення». Антилопа досягає швидкості у 65 км/год, а гепард – під 90. При цьому антилопа врятується у двох переслідуваннях з трьох. Це працює і для динозаврів, кажуть науковці.

Бо вся справа у тактиці. Антилопи МОЖУТЬ бігати 65 км/год, але НІКОЛИ ЦЬОГО НЕ РОБЛЯТЬ. Їм вистачає 50 км/год. Їхній «коник» - маневреність. На більшій швидкості вони її втрачають. Ви однозначно маєте подумати про це, тікаючи від динозавра.

Науковці стверджують, що тактичних ходи два. По-перше, не зволікайте. Тікайте відразу ж. По-друге, коли динозавр вас наздоганяє, сповільнюйтесь, обирайте напрямок зміни руху, повертайтесь туди і прискорюйтесь. Це ваша маневреність.

Дуже часто у таких випадках ваша мета – виграти час. Оскільки більшість динозаврів все-таки трохи більші, а значить їхній метаболізм повільніший, вони швидше втомляться, як би фантастично це не звучало. Вчені кажуть, що людина насправді - один з найбільш успішних бігунів в усьому тваринному царстві.

Таким чином, у вас насправді дуже непогані шанси врятуватися від динозавра, якщо тільки такі атракціони не будуть дуже частими. Але тут варто повернутися до тиранозавра і відкрити вам факт, який ми приберегли до цього абзацу: набагато небезпечніший не дорослий, а молодий, приблизно 14-річний тиранозавр. Він практично створений для того, щоб з легкістю наздогнати вас і пошматувати. І маневреність уже не допоможе.

Тепер треба думати про інше. Треба шукати печери, скелі, водойми, ями чи дерева. На бігу шукати щось, що могло б стати знаряддям захисту чи нападу. Треба вмикати фантазію – робити те, завдяки чому ми, люди, стали тими, ким ми є сьогодні.