Вимірюючи життя, а не витрати: нові підходи до оцінки добробуту

У світі, де цифри часто затьмарюють суть, показник ВВП давно став синонімом успіху. Але чи дійсно зростання цього індексу відображає покращення життя людей? Особливо, коли значна частина витрат спрямована на військові потреби або бюрократичні апарати, які не мають прямого впливу на добробут громадян.

Коли витрати не дорівнюють цінності

Валовий внутрішній продукт (ВВП) традиційно включає споживчі витрати, інвестиції, державні витрати та чистий експорт. Проте, коли держава витрачає мільярди на танки чи бюрократичні структури, ці витрати враховуються у ВВП, хоча їхній вплив на повсякденне життя громадян мінімальний або навіть відсутній.

Як зазначають економісти Чендлер С. Рейлі та Вінсент Джелозо у статті «Making GDP Great Again: A Complementary Approach», включення таких витрат спотворює реальну картину економічного добробуту. Вони пропонують альтернативний підхід — «Оборонно-скориговані національні рахунки», які виключають військові витрати та враховують вплив цінових контролів, що дозволяє точніше оцінити рівень життя цивільного населення.

Історичний контекст і сучасні виклики

Ще в середині XX століття лауреат Нобелівської премії Саймон Кузнець попереджав про обмеження ВВП як показника добробуту. Він вважав, що державні витрати, особливо ті, що не мають ринкової ціни, не повинні автоматично враховуватись у ВВП. Подібну позицію займав і Джеймс Б'юкенен, інший нобелівський лауреат, який підкреслював необхідність розрізнення між витратами, що сприяють добробуту, і тими, що лише збільшують державні витрати без реальної користі для громадян.

Сучасні дослідження підтверджують ці застереження. Наприклад, у статті «GDP Is the Wrong Tool for Measuring What Matters» зазначається, що ВВП не враховує багато аспектів, важливих для якості життя, таких як здоров'я, освіта та екологія. Більше того, зростання ВВП може супроводжуватись погіршенням цих показників.

Пошук альтернатив: від ВВП до добробуту

У відповідь на ці виклики, багато країн та міжнародних організацій шукають альтернативні способи вимірювання прогресу. Наприклад, Європейська комісія розробляє концепцію «Валовий екосистемний продукт» (GEP), який враховує внесок екосистем у економіку. Це дозволяє оцінити вплив політик на стан навколишнього середовища та забезпечити більш збалансований підхід до економічного розвитку.

Також, як зазначено у статті «The Urgency and Complexity of Moving Beyond GDP», деякі країни, такі як Нова Зеландія, вже впроваджують індикатори добробуту у свої бюджетні процеси, що дозволяє краще відображати потреби громадян та забезпечувати сталий розвиток.

Український контекст: війна, витрати та добробут

Для України, яка переживає повномасштабну війну, питання коректного вимірювання економічного стану є особливо актуальним. Величезні витрати на оборону, хоча й необхідні, не повинні створювати ілюзію економічного зростання. Важливо розуміти, що реальний добробут громадян визначається не лише обсягами витрат, а й якістю життя, доступом до послуг, станом здоров'я та безпеки.

У цьому контексті, впровадження альтернативних індикаторів, які враховують соціальні та екологічні аспекти, може допомогти Україні краще оцінювати свій розвиток та приймати більш обґрунтовані рішення.

Зрештою, економічне зростання має бути не самоціллю, а засобом досягнення кращого життя для всіх громадян. І для цього потрібно виходити за межі традиційних показників та враховувати реальні потреби суспільства.

Більше новин читайте на GreenPost.