Хто винен в обмілінні річки Тетерів у Житомирі: думки із соцмереж

Житомирські користувачі соцмереж активно обговорюють проблеми із водопостачанням у обласному центрі й околицях та обміління річки Тетерів.

Ветеран АТО Сергій Недашківський справедливо зауважує, що справжньою причиною кризи стали глобальні зміни клімату. Про це він пише у коментарях до допису очільника «Житомирводоканалу» Андрія Нікітіна

«Сподіватись на погоду малоймовірно, економити у споживанні води в тому числі за рахунок заміни труб, енергоефективного обладнання вкрай необхідно. І розглядати питання про перехід на підземні джерела водопостачання навіть в умовах гранітного пласту теж треба. Хоча, напевно, у нас не має такого потужного водоносного шару, щоб десяток свердловин могли забезпечити необхідний місту дебіт. Це питання до геологів», - пише Сергій Недашківський.

Про підземні запаси згадує й Олег Зімароєв.

«Київ, наприклад, вже давно користується змішаним водопостачанням: відкриті джерела і артезіанські свердловини. Якщо я не помиляюся, то використовується 369 свердловин. Чому б і Житомиру не взяти на озброєння ці технології?", - пропонує він.

Андрій Нікітін підтримує ці ідеї.

«Підтримується! Наразі ми розглядаємо три варіанти додаткового водозабезпечення: подовження та заглиблення водозабірного трубопроводу у "Відсічному» (водосховище, з якого отримує воду Житомир – ред.) , підземні джерела та повторне використання стічних вод (потрібен відповідний Закон)», – відповідає Нікітін.

Ідея активного використання підземних джерел з іншого боку викликає критику.

«Ви думаєте, що підземні джерела - бездонні? Це взагалі варварство - артезіанською водою туалет змивати!», - опонує Павло Везденецький, один із засновників  компанії, яка працює у сфері інжинірингу, геології та геодезії.

Не у захваті від ідеї качати воду й Олексій Мисак (Oleksii Mysak).

«Якщо такий рівень води на поверхні, то плюс-мінус таке ж саме буде і під землею. Пам'ятаю, як три-чотири роки тому, коли була схожа зима, дебіт свердловини у мене на дачі влітку сильно впав. А в наступному році після сніжної зими дебіт зріс. Свердловина глибиною чи то 38, чи то 48 м, але дача знаходиться на вершині пагорба», - ділиться спостереженнями Олексій Мисак.

Низка громадян, наприклад, Максим Кісінчук, вважають, що потрібно проводити заходи з розчищення річки від мулу. Наскільки це буде ефективно? Як пояснили GreenPost в ЕкоПраво-Київ – такі заходи малоефективні, а то й шкідливі.

«Це мало допоможе. Тільки відновлення боліт, заплав річок, зменшення розораності, жорсткий контроль дотримання режиму прибережних захисних смуг тощо, діяти за прикладом активістів та басейнової ради Росі», - пояснив експерт НУО Олаф Лівзфолл.

Oleksandr Barkalov зазначає, що причиною також є надмірне дамбування.

«По селах зробили багато ставків на притоках - малих річках. Це вбиває водостоки», - пише пан Олександр.

Юрій Сябрук (Yura Siabruk) нагадує про шкідливий вплив меліорації.

«Меліораційні канали спочатку позасипати потрібно по всій країні», - жорстко пропонує пан Юрій. З ним погоджується й Любов Беленюк.

«Це правда. Меліорація - величезна помилка людини. І Житомирщина постраждала дуже від неї. Пам'ятаєте гасло комуністичної партії: "Ми нє далжни ждать от пріроди міласті, мы далжни взять єйо сілай", ото і взяли. Людина - ворог Землі», - зазначає пані Беленюк.

Ще одну причину називає Eugene Andreyevsky.

«Одна з причин - вирубка лісів, кар'єри. Полювання і винищення тварин (почитайте, як вовки в одній з країн відновили річки, просто відновивши баланс в екосистемі. Навіть пали трави є однією причин. Одним словом, будь-яке насильство над природою повертається тим же. Кожен з нас зараз просто повинен змінити ставлення до Природи - припинити визискувати, експлуатувати і почати її любити і берегти, все просто», - узагальнює Євген Андрієвський.

Максим Талько знову повертає дискусію до екстенсивного способу вирішити задачу.

«А чому не перекачувати з водосховища, яке нижче санітарної греблі? В нього, крім Тетерева, впадають Гнилоп‘ять та Гуйва, його рівень в межах норми, крім того, на Гнилоп‘яті вище за течією два величезних водосховища на Полігоні та в Троянові», - пропонує пан Максим.

Ще кілька дописувачів діляться враженнями або спогадами про нинішній та колишній стан річки.

Denis Smith: «В Київській області з річкою Тетерів все нормально. Рівень води на півметра нижче ніж минулого року».

Оксана Пастушенко «А колись ми по Тетереву ходили на байдарках...».

Александр Лопатюк: «У нас річка протікає, уже можна назвати канавою, обміліла, якщо піде жара там, де мала глибина, все випарується, риба пропаде чи чаплі виберуть... Я помічав, що води вже кругом дуже мало, болота попересихали, у ставках теж води мало, так же само в колодязі вода не добавляється... Все йде в гірший бік, будуть такі катаклізми в Україні як в США... Природа нам мстить, бо не бережемо природу».

Ситуацію коментує в.о. голови Держводагентства Михайло Хорєв:

«Зима була малосніжна, восени було мало дощів. У попередні роки навесні ми переймалися тим, як пропустити зайву воду, як пом’якшити наслідки повені. Водосховища, у першу чергу дніпровські, починали наповнювати лише у березні. Резервний об’єм каскаду якраз слугував для того, щоб стримати надлишок води, яка йшла з верхів’їв. Але цього року ми почали наповнювати водосховища на місяць раніше. Ні повені, ні надлишку води не очікується.

Проте, з урахуванням обсягу річного стоку та кількості води, яка забирається і використовується (за даними обліку водокористування), заакумульованої в основних водосховищах води має вистачити.

Нестача води може відчуватися локально, особливо на малих річках. Основне джерело наповнення наших водойм – опади. Метеорологи, особливо ті з них, хто працює для сільського господарства, уважно відстежують рух циклонів – саме вони приносять вологу. Мало не з бубнами танцюють, аби побачити омріяні дощові хмари. Але поки що антициклони тримають оборону: небо ясне, дощів не видно. На жаль». 

Як ми вже повідомляли, у Житомирі небачена водна криза, Водагентство включило резерви.