Догори
Дати відгук

Всесвітній день слонів: що ми з ними робимо

12 серпня у світі вшановують слонів

7 хв на прочитання12 Серпня 2021, 11:45
Всесвітній день слонів: що ми з ними робимо Всесвітній день слонів: що ми з ними робимо
Поділитись:

Ставлення людини до слонів дуже неоднорідне: з одного боку, в буддизмі слон є найшанованішою священною твариною, символом духовного знання та стабільності, і в деяких країнах (наприклад, у Таїланді) слонів справді величають. З іншого боку, багато видів слонів опинилися на межі вимирання через те, що століттями на них полювали заради бивнів (і в сучасних слонів бивні майже вдвічі коротші, адже ця ознака передається генетично, а найбільших представників виду винищено). Можна сказати, що стосунки людей і слонів із самого початку були складними та суперечливими.

Точно невідомо, коли саме людина навчилася використовувати слонів для своїх потреб, змушуючи переносити вантажі та застосовуючи для ведення бойових дій.

Слони на війні

Є дані, що у XVI столітті до н. е. бойові слони з'явилися в ассирійській армії, приблизно в той же час їх почали використовувати в Індії та Китаї. Ставка робилася не так на бойову ефективність слона, як на психологічний ефект від самого вигляду (хоча розумні полководці перетворювали слонів на справжні бойові фортеці, використовуючи для переміщення великої кількості воїнів та як спостережний/командний пункт полководця, а ще слони буксирували важкі бойові машини).

В античних арміях використовували виключно слонів-самців — це було доцільніше, особливо якщо ввести слона в стан тічки, коли він більш агресивний. Проте цю агресію складно було контролювати: якщо слон лякався на полі бою й розвертався, то ставав настільки небезпечним для власних військ, що його вбивали, забиваючи у голову спеціального кілка, який був у погонича.

А «деморалізувати» слона під час битви — навіть спеціально тренованого — було порівняно легко: розосереджена піхота використовувала для цього шумові засоби, смолоскипи тощо, також проти слонів випускали… свиней, чий вереск лякає слонів. Окрім того, розкидані на полі бою спеціальні гострі металеві колючки ранили підошви слонів, завдаючи нестерпного болю.

Початок широкого застосування пороху (XV−XVI ст.) фактично звів усі переваги бойових слонів нанівець. Однак ще довго бойові слони використовувались як пересувні спостережні та командні пункти, а в Південно-Східній Азії продовжували «служити» аж до XIX ст. через погану прохідність рельєфу цього регіону.

Проте і в XX ст. слони використовувалися в арміях — уже не як бойові одиниці, а як тяглова сила, оскільки часто могли пересуватися ділянками, де рух моторизованої техніки був утруднений. 

Слони не дичина

«Зараз ми ловимо слонів через їхні бивні, завдаючи їм стрілами рани в ноги, які є найбільш вразливою частиною тіла… Великі бивні трапляються рідко, за винятком індійських слонів, оскільки в нашій частині землі їх майже винищили…» — так писав Пліній ще на початку нашої ери.

Відтоді ситуація на кілька порядків погіршилася. На момент, коли зоозахисники домоглися заборони на міжнародну торгівлю слоновою кісткою (1989 р.), відстрілювали близько 100 тисяч слонів на рік. Враховуючи, що слониха може завагітніти лише кілька днів на рік, а вагітність триває 22 місяці — найдовше з усіх тварин — і статеве дозрівання у слонів настає лише в 12-14 років, таке насильницьке скорочення популяції дуже скоро стало б незворотнім.

Слони та COVID-19

Пандемія COVID-19 також позначилася на житті слонів — опосередковано, але від того не менш відчутно. Зокрема, про це розповідає сайт World Elephant Day.

В Африці міжнародний туризм завмер, а він був важливим джерелом доходу, яке зазвичай інвестувалося у слонів. Благодійні організації, які також грають важливу роль у підтримці збереження слонів, через економічний спад не можуть жертвувати стільки ж грошей, як раніше.

Коли зменшилися ресурси, які можна було інвестувати у захист слонів, закономірно пожвавилося браконьєрство та нелегальна торгівля слоновою кісткою. До того ж в умовах економічної кризи слонина стала набагато привабливішою для голодних місцевих жителів.

В Азії до пандемії найбільшою загрозою для популяції слонів була втрата середовища проживання через розширення поселень людей. Це набуло форми розширення сільського господарства плюс будівництво доріг, каналів та парканів, які фрагментують територію слонів. Тому почастішали випадки кривавих конфліктів між людьми та слонами, коли на давніх міграційних шляхах слонів виникали посіви та майно людей. COVID-19 змусив слонів рухатись активніше, тому фермери стали частіше вбивати слонів, захищаючи власне життя.

У Таїланді більшість популяції слонів одомашнена — це приблизно 3800 особин. Вони допомагають заробляти на туристах, але утримання слона коштує приблизно 40 доларів на день, проте це значно більше за мінімальну денну заробітну плату. До пандемії туризм складав 20 % ВВП Таїланду, більшість із яких давали китайські відвідувачі. Тепер багатьом таборам слонів довелося закрити або скоротити операції. Перед операторами стоїть вибір: продовжувати годувати та утримувати слонів до повернення туристів чи просто випустити їх у дику природу.

Слони в цирках

Попри всі зусилля зоозахисників, слони досі виступають у цирку. Щоправда, дресирувальники зазвичай запевняють, що відійшли від «традиційних» методів дресури — мовляв, тепер усе гуманно, тільки заохочення. Проте за запитом «слон у цирку» гугл на першій сторінці пропонує новини на кшталт «слон напав на робітника», «слони побилися на арені» тощо.

В Україні цирки з тваринами можуть заборонити повністю — відповідний законопроєкт наразі перебуває на розгляді ВР. У разі ухвалення з 1 січня 2022 року буде повністю заборонено використання тварин у циркових виставах та інших видовищних заходах із залученням тварин, зокрема виставки тварин.

Слони в зоопарках

Мабуть, зайве говорити, що хоч би якими продуманими були умови утримання слонів у зоопарках, вони далекі від їх життя у природному середовищі. Адже слони живуть сімейними групами (близько 10 самиць зі слоненятами), а самці воліють триматися поодинці неподалік від стада або утворювати стада холостяків. За один день слон з’їдає до 300 кг листя та трави, у пошуках їжі здійснюючи великі переходи — до 100 км на добу, долаючи хащі, болота та круті гірські схили. Жоден зоопарк не може забезпечити слонам таких умов.

«Аби захистити слонів у зоопарках, треба щодня дбати про них, а не раз на рік. Але в зоопарках десятки видів тварин, а поза зоопарками — десятки мільйонів. І вони також потребують захисту від людей. Бо вимирання відбувається поза зоопарками, найбільше смертей — на бійнях та в лісах, що вирубуються заради боєнь. Людство банально забирає домівку тварин, замінюючи її резерваціями по типу зоопарків», — сказали GreenPost у зоозахисній організації «Екологічна платформа».

Нагадаємо, ми розповідали про «професійне свято» слонів у зоопарках: у Києві обіцяють створити слонам ідеальні умови.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Більше з GreenPost
Перехід на сіль зі зниженим вмістом натрію зменшує ризик інсульту
2 хв на прочитання32 хвилини тому
Скандал у школі: "першачки" розповіли батькам, що їх класна керівник п'яна
1 хв на прочитання3 години тому
Всесвітній день хребта: кілька простих порад для здорової спини
2 хв на прочитання4 години тому
Хірург-онколог розповів чи існує зв'язок між мобільним телефоном та онкологічними захворюваннями
2 хв на прочитання5 годин тому
Зафарбувати сивину недостатньо: що виказує наш вік
2 хв на прочитання6 годин тому
Дива агрономії: фермер з Одещини придумав як вирощувати капусту та економити на поливі
1 хв на прочитання7 годин тому
Всесвітній день алерголога: цифри жахають, але прогноз втішний
3 хв на прочитання8 годин тому
10 простих кроків до здорового харчування, що допоможуть покращити метаболізм
4 хв на прочитання9 годин тому