Субота, 04 Липня 2020
Догори
Дати відгук

Води немає, влада в паніці. Що робити українцям?

Зупинити осушення боліт та риття каналів негайно

9 хв на прочитання14 Травня 2020, 21:00 3483
Поділитись:

Нехай вас не обманюють калюжки на асфальті, які бачите за вікном. Травневі дощі омолодили зелень, прибили пожежі, але не змогли компенсувати відсутність снігу цієї зими та торішніх осінніх опадів. Ґрунт залишається сухим на значну глибину, рівень ґрунтових вод падає, люди масово скаржаться, що з колодязів пішла вода. На очах міліють річки – наприклад, Тетерев та Десна. Це називається ґрунтова та гідрологічна посуха – коли вичерпані або суттєво виснажені стратегічні для довкілля запаси вологи.

І ось, нарешті, посуху помітила влада. А саме – Рада національної безпеки та оборони. Орган, який має передбачати та попереджати кризові ситуації. Наскільки вчасною та адекватною є заяви та дії РНБО? Влади в цілому? Відразу скажу, що заяви вкрай запізнілі, а дії та наміри – неадекватні. А тепер поясню чому саме.

А можна вже казати «а я ж казав»?

Ще 27 січня GreenPost повідомив, що Російська федеральна служба з гідрометеорології та моніторингу довкілля (Росгідромет) направила до зацікавлених органів влади РФ прогноз про прийдешню у 2020 році серйозну посуху в Центральній частині Росії.

"Причину видно неозброєним оком: станом на 17 січня в центральних регіонах випало менше 10% від середньорічної норми опадів (в період з грудня по січень). Саме сніг (його глибина за зиму в середньому становить 35 см) є основним джерелом насичення ґрунту вологою в весняний період. За підсумками зимового періоду середньорічна кількість снігу, накопиченого за листопад-березень, має дорівнювати або перевищувати 80 літрів води на 1 (один) кв метр ґрунту. Саме ця вода живить озимі сільгоспкультури", - повідомив GreenPost з посиланням на співробітника Greenpeace Євгена Усова.

Для тих, хто вчив географію у школі, це сказало багато. Адже Дніпро починається на території Росії, а, отже, весняна повінь з північних країв не прийде. До того ж, безсніжною була зима й в Україні. Ми відразу, 27 січня 2020, написали запит до РНБО, де питали, як головний кризовий орган країни планує реагувати на кризу. Зокрема, цікавилися, що буде з майбутнім урожаєм.

Дніпро в районі білоруського Гомеля у повноводний рік.Фото Олега Листопада

У відповідь GreenPost отримав набір цитат із Закону про доступ до публічної інформації та пораду звернутися до інших відомств (скан відповіді наводимо в кінці статті - ред.)

Ще через два тижні GreenPost – перший з українських ЗМІ – написав, що у 2020 в Україні уперше за 120 останніх років (а може й більше – але метеоспостереження до того часу не велися)не буде весняної повені.

Єдина установа, від якої, ми власне й дізналися про тривожну ситуацію, і яка адекватно на неї відреагувала – Державне агентство водних ресурсів. Третього березня це агентство повідомило, що може обмежити подачу води деяким водокористувачам. Після нашої публікації «Держводагентство готове «прикрутити краник», бо в українських річках бракує води»,  тема, нарешті, привернула увагу широкого кола журналістів за ЗМІ. Але – не вищих органів державної влади.

Писали ми (та й не лише ми) про безводдя й далі – що горять торфовища, бо через меліорацію осушені болота. Що в Житомир вже відчуває спрагу. Що сохнуть водосховища Криму і міліє Світязь. Марно. Лише зараз, через три з половиною місяці від перших тривожних публікацій і звернень, РНБО, нарешті, звернув увагу на ситуацію.

горить торфовище у Чернігівській області. Осінь-зима 2019-2020

Що ж почули у Раді Нацбезпеки?

«Згідно з інформацією Державного агентства водних ресурсів України, останні п’ять років були маловодними, й існує ймовірність виникнення водного дефіциту у басейнах деяких річок, які мають значне антропогенне навантаження. У цьому контексті Секретар РНБО України зазначив, що ймовірність маловоддя вимагатиме оптимізації використання водних ресурсів та економного водоспоживання», - йдеться у повідомленні відомства.

Хоча повною мірою глибину проблеми тут так і не усвідомили. Водна криза крокує широким кроком, але секретар РНБО говорить лише про "ймовірність виникнення водного дефіциту в басейнах деяких річок. Так, наче він живе не в Україні, а десь на Марсі.

«Оптимізація» ж, за словами секретаря РНБО Данілова, може означати використання у водогонах наших міст води з підземних джерел.

«Серед іншого, О. Данілов звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості й артезіанських свердловин з метою залучення їх до систем водопостачання», - повідомили в РНБО.

Я так розумію, що Рада нацбезпеки почула тільки хорошу частину повідомлення в.о. голови Держводагентства Михайла Хорєва, який брав участь у нараді. Ось повідомлення з ФБ сторінки Водагентства:

«Але завдяки правильним управлінським рішенням та вчасному реагуванню Держводагентства на несприятливі гідрологічні умови, наповнення дніпровських водосховищ для створення стратегічного запасу води було розпочато ще у лютому. Відповідно завдяки своєчасному реагуванню Агентства, каскад дніпровських водосховищ працює в узгодженому режимі і його наповнення складає 94%. Та українське населення і аграрний сектор будуть забезпечені водними ресурсами», - проінформував присутніх виконувач обов’язків Голови Держводагентства Михайло Хорєв.

Так, ДАВР спрацювало чітко. Свою роботу виконало. І навіть чесно попередило, що «Держводагентство усе ж таки було змушене застосувати статтю 45 Водного кодексу України щодо пріоритетності використання води для питних і побутових потреб населення у період маловоддя та встановило режими роботи водосховищ з урахуванням обмежень об’ємів води, що пропускаються через турбіни Кременчуцької ГЕС. А у разі подальшого ускладнення гідрологічної ситуації та з урахуванням прогнозу водності, для інших об’єктів гідроенергетичного комплексу країни також можливі подальші обмеження умов водокористування».

пересихає Тетерев. Фото Житомирводоканалу

У Секретаріаті Ради національної безпеки і оборони України повідомили, що підтримують дії Держводагентства. Це чудово.

А якщо посуха триватиме не один рік?

Але що буде, якщо і наступна осінь буде суха, а зима – безсніжна? Тактика – це добре, але де стратегія?

Секретар РНБО України Олексій Данілов говорить про «оптимізацію використання водних ресурсів та економне водоспоживання". Але як цього домогтися від громадян та бізнесу – не говорить.

Натомість звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості й артезіанських свердловин для залучення їх до систем водопостачання.

Стоп! Але ж ці запаси – не бездонні. Ще чотири року тому довелося почути доповідь доктора технічних наук гідрогеолога Євгенія Яковлєва, у якій йшлося про виснаження та забруднення підземних водних горизонтів, про воронку під Києвом через надмірний забір води і багато інших неприємних речей. А що ж буде, як почати ще активніше користуватися запасами підземних вод?

Що остаточно вирішили на засіданні РНБО наразі невідомо, протокольне рішення ще не дописане і не оприлюднене. Але судячи з усього, там нічого не буде про необхідність відновлювати водність, про порятунок боліт, охорону й відновлення заплав річок. Це усе – питання Мінекоенерго, яке, на жаль, наразі переймається лише «енерго», геть забуваючи про «еко».

Так ми далеко не заїдемо. Підземні води закінчаться швидко. Коли буде стратегічна програма Мінекоенерго, а ще краще – відновленого Мінприроди? Де план дій? Заборона розробки торфовищ? Якщо цього негайно не зробити, катастрофа станеться ще при нашому житті. І ті, хто сміявся над Ґретою Тунберг, перші занесуть її до списку святих. Тільки навряд чи це допоможе.

випалена і розорана заплава Десни

Тому треба діяти зараз, гризти мізки високим чиновникам, писати листи та звернення, статті та пости у соцмережах, вимагати відповідних постанов (зокрема, про заборону фосфатів у миючих засобах), наказів, інструкцій. Так, ми теж повинні економніше споживати воду, але без державного регулювання, без переходу бізнесу на інші принципи водоспоживання, інші технології – реальної економії не досягнемо.

А без порятунку природних губок – боліт, стариць, озер і озерець, природних, не спрямлених річок, воді ніде буде запасатися і концентруватися. Тому…

У законодавство треба внести відповідні норми. Зокрема, не можна допустити ухвалення у нинішній редакції проєкту закону Про водний транспорт, який вже пройшов перше читання.

Усі проєкти, що руйнють клімат треба зупинити. У тому числі скасувати дозволи на осушення боліт та видобуток торфу. А також скасувати спорудження так званого водного шляху Е40. Мова йде про риття величезних каналів через усе Полісся – як в Україні, так й у сусідніх Польщі та Білорусі. Такі масштабні земляні та руслові роботи кардинально порушать водний баланс, знищать водність не тільки Півночі України, а й усього басейну Дніпра. Від якого, нагадаю, залежить добробуту двох третин українців.

Створити й реалізувати у найкоротші терміни програми відновлення боліт та заплав річок, їхньої природної течії. Тут можна скористатися досвідом Білорусі та Європи. Там вже є відповідні методичні розробки й практики.

Усе буде й у нас. Якщо буде найголовніше – політична воля.

схема каналів Е40, якими може бути знищене все Полісся
 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.