«Велика Вітчизняна спецоперація»: в РФ почали відходити від концепції «побєдобєсія», але це погана новина

22 червня — одна з тих дат у календарі, коли в сусідній країні стаються сплески в освоєнні символічного капіталу Східного фронту Другої світової, більше відомого там як «Велика Вітчизняна війна» (ВВВ). Подвиг дідів-переможців нацизму розглядають у Кремлі в якості активу, символічного капіталу у власному розпорядженні. Як і всі інші російські активи, він працює на підтримання агресивної війни. Про це розповідають у Центрі стратегічних комунікацій.

«Саме в такі дні (9 травня, 22 червня) і відбувається котирування акцій ВВВ на російському ринку мобілізуючої ідеології. Схоже, що попри всі зусилля економіки пропаганди, курс 77-річних акцій не врятувати від постійного просідання. Тому що пересічним росіянам, на прикрість головному російському Вові, загалом байдуже на всі ці сакральні дати», — ідеться в повідомленні.

За результатами опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД), більше половини росіян не можуть навіть згадати дату початку ВВВ. Про те, що це 22 червня 1941 року, знають лише 48 % росіян віком від 18 до 34 років. У віці від 35 до 44 років на це питання правильно відповіли 68 %, від 45 до 59 років — 85 %. Найчастіше (88 %) точну дату називають респонденти, яким за 60.

Неправильну дату назвали 17 % росіян, ще 5 % зізналися, що взагалі не знають, коли почалася війна; такій самій кількості опитаних було важко визначитися з правильною відповіддю.

Також серед росіян знижується частка тих, хто обізнаний про участь своїх рідних у Другій світовій.

«Цей факт свідчить про те, що російська молодь не хоче жити минулим, і як і будь-яка інша розмірковує передусім про сьогодення та майбутнє. А майбутнє у російської молоді далеко не безхмарне. Саме молодь є головною ідеологічною проблемою для Кремля. Її вирішенню не допомагає ані «піонерія» з «юнармією» ані проплачені «безсмертні полки» та інші хороводи мрій про минуле, кули влада постійно намагається повернути голови молодих росіян», — вважають у Центрі стратегічних комунікацій.

Тим часом московські ідеологи другою Великою Вітчизняною вже називають розпочату війну з Україною. А тепер ця ВВВ-2 перетворилася на «війну з брехливою невдячною Європою». Європейцям погрожують, що агресія Путіна однією Україною не обмежиться. А росіян їхні керманичі готують до нової спецоперації: «завершити зараз те, що не завершили діди у 1945-му в Європі».

«Проблема полягає в тому, що для того, аби йти війною на всю «невдячну Європу», треба спочатку здолати хоча б одну Україну. Яка зараз є передовим краєм європейської оборони. Наскільки вдалося прорвати цю оборону, знають всі: від рядового Шишимаріна до генералісімуса Шойгу. До того ж про жодну втому європейців від війни не йдеться, як і про неминучість поступитися частиною української території для досягнення миру з Москвою і «збереження обличчя» Путіну», — наголошують у Центрі стратегічних комунікацій.

Символічно, що 22 червня саме канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав політику Путіна «агресивною й імперіалістичною».

«Ми далекі від переговорів, бо Путін вірить у продиктований Україні мир. Тим важливіше, щоб ми неухильно трималися курсу. ЄС, НАТО та G7 на найближчих самітах повинні продемонструвати те, що демократії світу разом стоять у боротьбі проти імперіалізму Путіна», — заявив Шольц.

За неповні чотири місяці «війни з нацизмом» Путін довоювався, наприклад, до того, що на регулярний пам’ятний захід, присвячений звільненню концтабору Бухенвальд, вперше в історії не запросили офіційних представників Росії. Адміністрація, певно, довго вагалася, але вбивство у Харкові одного з останніх в’язнів Бухенвальда, 96-річного Бориса Романченка, стало останньою краплею.

«Тому «проклята Європа» вже більше не схилить голову перед «подвигом солдата-визволителя 1945 року», — підсумовують у Центрі стратегічних комунікацій.

Також ми розповідали, що в Росії глибока криза після звільнення Юлії Паєвської: «Сьогодні Тайра, а завтра хто — Волина?»