Догори
Дати відгук

Українські вчені знайшли речовину, яка запобігатиме гострому ураженню легень у хворих на коронавірус

Мета учених — підібрати речовини, які, впливають на фермент клітин крові.

2 хв на прочитання19 Жовтня 2021, 10:02
 SARS-CoV-2 SARS-CoV-2
Поділитись:

Науковці Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБГ) НАН України спільно з колегами з Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України віднайшли речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби та запобігти гострому запаленню легень.

Як повідомляє НАН України, дослідження ще тривають, але попередні їхні результати дають підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення у подальшому медичних препаратів, які рятуватимуть від найнебезпечнішого наслідку коронавірусної хвороби — гострого респіраторного дистрессиндрому.

Мета науковців — підібрати речовини, які, впливаючи на фермент клітин крові — гранулоцитів (нейтрофілів), блокуватимуть розвиток запального процесу. Згаданий фермент називається протеїнкіназа С бета. Він є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток. Такі пастки здатні вловлювати та затримувати «чужинців» — мікробів. Коли в організм людини потрапляє інфекція — віруси чи бактерії, — гранулоцити вибухають, викидаючи у позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, — це сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові.

Проте, як пояснюють науковці, під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, «масового самовбивства»; іншими словами — нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали би захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.

Протягом майже півторарічних досліджень науковцям вдалося підібрати декілька сполук, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Науковці відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України виконали комп’ютерне моделювання для передбачення сполук з потрібною біологічною активністю, а відтак синтезували спрогнозовані сполуки.

Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів in vivo. Цю роботу проводять у відділі загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

На думку команди науковців, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи у попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень за гострого запалення легень у пацієнтів із ковідом.

Цей проєкт учених із двох академічних інститутів (керівник — завідувач відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України доктор хімічних наук Сергій Ярмолюк) підтримав Національний фонд досліджень України.

До слова, в Україні за минулу добу від COVIDу померли понад півтисячі українців, ЄС хоче закрити кордони.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я
Фото ілюстративне
Від свинячої щетини до першого патенту: еволюція головного інструменту індустрії краси
2 хв на прочитанняВчора
Зображення: ТСН
Від Конвенції до реального захисту: правові механізми протидії тортурам
2 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне
Від протидії наркозлочинності до гуманізму: еволюція підходів у подоланні світової кризи
2 хв на прочитанняВчора
Фото з відкритих джерел
Гастрономічний обман: як E621 змінив харчові звички
6 хв на прочитанняВчора
Цифрова вивіска чи реальні зміни: юридичний конфлікт навколо реформи оцінювання інвалідності
3 хв на прочитання25 Червня 2026
Трагедія на Кіровоградщині: через отруєння нітратами у колодязній воді померло немовля
2 хв на прочитання25 Червня 2026
Літнє сонце не рятує від дефіциту: вчені спростували популярний міф про вітамін D
2 хв на прочитання25 Червня 2026
Дипломатична перемога України в Нью-Йорку: експертка Світлана Ільчук увійшла до Комітету ООН з прав дитини
2 хв на прочитання24 Червня 2026
Більше з GreenPost
Чому сохне листя авокадо вдома: правила посадки та догляду
Чому сохнуть кінчики листя у домашнього авокадо: виявляємо головні помилки у догляді
3 хв на прочитанняВчора
Люди охолоджуються у фонтані Трокадеро поруч з Ейфелевою вежею в Парижі, Франція, 22 червня 2026 року. Фото: REUTERS/Abdul Saboor
Європа у вогні: червнева хвиля спеки 2026 року б'є історичні температурні рекорди
3 хв на прочитанняВчора
Круглий акваріум для рибок: всі плюси та мінуси сферичної форми
Естетика проти біології: чому кругла форма акваріума залишається популярною та небезпечною
2 хв на прочитанняВчора
Чому нафта дешевша за бензин: головні причини різниці в ціні
Чому барель сировини коштує менше, ніж літр на АЗС: економіка переробки нафти
2 хв на прочитанняВчора
Зменшення бюрократії для бізнесу: в ЄС погодили масштабне спрощення правил REACH для косметики та добрив
2 хв на прочитанняВчора
Соціальні діалекти кашалотів Середземного моря: культурна еволюція в умовах ізоляції
3 хв на прочитанняВчора
Від лорда Кельвіна до штучного інтелекту: як еволюціонують технології охолодження
2 хв на прочитанняВчора
Енергетична незалежність за парканом: у Європі стрімко зростає популярність вертикальних сонячних огорож
3 хв на прочитання25 Червня 2026