Догори
Дати відгук

Українські вчені знайшли речовину, яка запобігатиме гострому ураженню легень у хворих на коронавірус

Мета учених — підібрати речовини, які, впливають на фермент клітин крові.

2 хв на прочитання19 Жовтня 2021, 10:02
 SARS-CoV-2 SARS-CoV-2
Поділитись:

Науковці Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБГ) НАН України спільно з колегами з Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України віднайшли речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби та запобігти гострому запаленню легень.

Як повідомляє НАН України, дослідження ще тривають, але попередні їхні результати дають підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення у подальшому медичних препаратів, які рятуватимуть від найнебезпечнішого наслідку коронавірусної хвороби — гострого респіраторного дистрессиндрому.

Мета науковців — підібрати речовини, які, впливаючи на фермент клітин крові — гранулоцитів (нейтрофілів), блокуватимуть розвиток запального процесу. Згаданий фермент називається протеїнкіназа С бета. Він є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток. Такі пастки здатні вловлювати та затримувати «чужинців» — мікробів. Коли в організм людини потрапляє інфекція — віруси чи бактерії, — гранулоцити вибухають, викидаючи у позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, — це сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові.

Проте, як пояснюють науковці, під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, «масового самовбивства»; іншими словами — нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали би захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.

Протягом майже півторарічних досліджень науковцям вдалося підібрати декілька сполук, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Науковці відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України виконали комп’ютерне моделювання для передбачення сполук з потрібною біологічною активністю, а відтак синтезували спрогнозовані сполуки.

Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів in vivo. Цю роботу проводять у відділі загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

На думку команди науковців, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи у попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень за гострого запалення легень у пацієнтів із ковідом.

Цей проєкт учених із двох академічних інститутів (керівник — завідувач відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України доктор хімічних наук Сергій Ярмолюк) підтримав Національний фонд досліджень України.

До слова, в Україні за минулу добу від COVIDу померли понад півтисячі українців, ЄС хоче закрити кордони.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я
Фото ілюстративне
Перші учасники завершили діагностику в межах масштабної ініціативи з раннього виявлення захворювань
1 хв на прочитанняВчора
Синдром зап’ястного каналу та не тільки: як вижити в офісі та вберегтися від RSI у 2026-му
Біль, якого можна уникнути: Міжнародний день поширення інформації про повторювані травми
2 хв на прочитанняВчора
Символом дня є «зебра»
Всесвітній день рідкісних захворювань: коли один на мільйон потребує підтримки мільйонів
2 хв на прочитанняВчора
Індексація пенсій в Україні з 1 березня 2026 року: деталі та розрахунки
Березнева індексація-2026: кому та наскільки підвищать пенсії з 1 березня
2 хв на прочитання27 Лютого 2026
Безбар’єрність як державний стандарт: Рада безбар’єрності презентувала план дій на 2026 рік
2 хв на прочитання27 Лютого 2026
Дискредитація через дітей: «Шолом пам’яті» на честь олімпійця Гераскевича
2 хв на прочитання27 Лютого 2026
Вступ-2026: як абітурієнтам зі станом здоров'я отримати право на співбесіду замість НМТ
1 хв на прочитання27 Лютого 2026
Світ без ароматів: 27 лютого відзначають День обізнаності про аносмію
1 хв на прочитання27 Лютого 2026