Догори
Дати відгук

Українські вчені знайшли речовину, яка запобігатиме гострому ураженню легень у хворих на коронавірус

Мета учених — підібрати речовини, які, впливають на фермент клітин крові.

2 хв на прочитання19 Жовтня 2021, 10:02
 SARS-CoV-2 SARS-CoV-2
Поділитись:

Науковці Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБГ) НАН України спільно з колегами з Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України віднайшли речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби та запобігти гострому запаленню легень.

Як повідомляє НАН України, дослідження ще тривають, але попередні їхні результати дають підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення у подальшому медичних препаратів, які рятуватимуть від найнебезпечнішого наслідку коронавірусної хвороби — гострого респіраторного дистрессиндрому.

Мета науковців — підібрати речовини, які, впливаючи на фермент клітин крові — гранулоцитів (нейтрофілів), блокуватимуть розвиток запального процесу. Згаданий фермент називається протеїнкіназа С бета. Він є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток. Такі пастки здатні вловлювати та затримувати «чужинців» — мікробів. Коли в організм людини потрапляє інфекція — віруси чи бактерії, — гранулоцити вибухають, викидаючи у позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, — це сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові.

Проте, як пояснюють науковці, під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, «масового самовбивства»; іншими словами — нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали би захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.

Протягом майже півторарічних досліджень науковцям вдалося підібрати декілька сполук, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Науковці відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України виконали комп’ютерне моделювання для передбачення сполук з потрібною біологічною активністю, а відтак синтезували спрогнозовані сполуки.

Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів in vivo. Цю роботу проводять у відділі загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

На думку команди науковців, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи у попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень за гострого запалення легень у пацієнтів із ковідом.

Цей проєкт учених із двох академічних інститутів (керівник — завідувач відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України доктор хімічних наук Сергій Ярмолюк) підтримав Національний фонд досліджень України.

До слова, в Україні за минулу добу від COVIDу померли понад півтисячі українців, ЄС хоче закрити кордони.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я
Більше з GreenPost
Канадські вчені створили плавучі сонячні панелі, що не бояться криги. Фото: Interesting Engineering
Канадські науковці розробили плавучу сонячну електростанцію на пінопластовій основі
3 хв на прочитання3 години тому
На Миколаївщині запустили надпотужну станцію очищення питної води. Фото: Олексій Кулеба / Telegram
Понад 500 тисяч мешканців Миколаївщини забезпечено якісною питною водою
2 хв на прочитання4 години тому
Наслідки зливи в Києві. Фото: Олександр Соколенко
Від «температурних куполів» до тропічних злив: як порушення водного циклу змінює європейські міста
4 хв на прочитання6 годин тому
У 1904 році для підтримки гілок дуба були встановлені опори та металеві ланцюги. Фото: Fabio De Paola/The Guardian
Легенда Шервудського лісу відійшла в історію: у Британії помер знаменитий 1000-річний дуб-велетень
3 хв на прочитання7 годин тому
У Коростені стічні води скидалися в річку без очищення, обліку та відповідних державних дозволів
2 хв на прочитання9 годин тому
Україна офіційно приєдналася до Європейського екологічного агентства
3 хв на прочитання10 годин тому
Кабмін погодив експериментальний проєкт щодо видалення зелених насаджень
1 хв на прочитання12 годин тому
Індикатори здоров'я екосистеми: чому збереження альбатросів є критичним для світового океану
3 хв на прочитання15 годин тому