Догори
Дати відгук

Українські вчені знайшли речовину, яка запобігатиме гострому ураженню легень у хворих на коронавірус

Мета учених — підібрати речовини, які, впливають на фермент клітин крові.

2 хв на прочитання19 Жовтня 2021, 10:02
 SARS-CoV-2 SARS-CoV-2
Поділитись:

Науковці Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБГ) НАН України спільно з колегами з Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України віднайшли речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби та запобігти гострому запаленню легень.

Як повідомляє НАН України, дослідження ще тривають, але попередні їхні результати дають підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення у подальшому медичних препаратів, які рятуватимуть від найнебезпечнішого наслідку коронавірусної хвороби — гострого респіраторного дистрессиндрому.

Мета науковців — підібрати речовини, які, впливаючи на фермент клітин крові — гранулоцитів (нейтрофілів), блокуватимуть розвиток запального процесу. Згаданий фермент називається протеїнкіназа С бета. Він є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток. Такі пастки здатні вловлювати та затримувати «чужинців» — мікробів. Коли в організм людини потрапляє інфекція — віруси чи бактерії, — гранулоцити вибухають, викидаючи у позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, — це сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові.

Проте, як пояснюють науковці, під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, «масового самовбивства»; іншими словами — нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали би захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.

Протягом майже півторарічних досліджень науковцям вдалося підібрати декілька сполук, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Науковці відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України виконали комп’ютерне моделювання для передбачення сполук з потрібною біологічною активністю, а відтак синтезували спрогнозовані сполуки.

Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів in vivo. Цю роботу проводять у відділі загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

На думку команди науковців, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи у попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень за гострого запалення легень у пацієнтів із ковідом.

Цей проєкт учених із двох академічних інститутів (керівник — завідувач відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України доктор хімічних наук Сергій Ярмолюк) підтримав Національний фонд досліджень України.

До слова, в Україні за минулу добу від COVIDу померли понад півтисячі українців, ЄС хоче закрити кордони.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я
Гепатит B: причини, симптоми, наслідки та чи можливо вилікувати
Гепатит B: причини, симптоми, наслідки та можливість повного одужання
3 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративне: picture-alliance/Keystone/C. Beutler
В Ужгороді 7-річна дитина потрапила до лікарні через вейп та енергетики
1 хв на прочитання3 години тому
Фото: Rafal Oleksiewicz: FIDE
11-річна шахістка Бодхана Шиванандан побила 38-річний рекорд
1 хв на прочитанняВчора
Фото: Державне бюро розслідувань
Жорстокість у лавах армії: ДБР розслідує випадок катування військових на Кіровоградщині
2 хв на прочитанняВчора
"Лагідний убивця", якого можна перемогти: що варто знати про вірусні гепатити
8 хв на прочитанняВчора
Ендометріоз і вагітність: коли самолікування безсиле і чому важлива рання консультація репродуктолога
6 хв на прочитання27 Липня 2026
Триумф у Гонконгу: Аліна Полозюк здобула історичну «бронзу» на чемпіонаті світу з фехтування
1 хв на прочитання27 Липня 2026
Ще 50 маломобільних евакуйованих отримали прихисток у лікарнях трьох областей України
2 хв на прочитання27 Липня 2026