Догори
Дати відгук

Українські вчені знайшли речовину, яка запобігатиме гострому ураженню легень у хворих на коронавірус

Мета учених — підібрати речовини, які, впливають на фермент клітин крові.

2 хв на прочитання19 Жовтня 2021, 10:02
 SARS-CoV-2 SARS-CoV-2
Поділитись:

Науковці Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБГ) НАН України спільно з колегами з Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України віднайшли речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби та запобігти гострому запаленню легень.

Як повідомляє НАН України, дослідження ще тривають, але попередні їхні результати дають підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення у подальшому медичних препаратів, які рятуватимуть від найнебезпечнішого наслідку коронавірусної хвороби — гострого респіраторного дистрессиндрому.

Мета науковців — підібрати речовини, які, впливаючи на фермент клітин крові — гранулоцитів (нейтрофілів), блокуватимуть розвиток запального процесу. Згаданий фермент називається протеїнкіназа С бета. Він є ключовим для «діяльності» нейтрофільних позаклітинних пасток. Такі пастки здатні вловлювати та затримувати «чужинців» — мікробів. Коли в організм людини потрапляє інфекція — віруси чи бактерії, — гранулоцити вибухають, викидаючи у позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК. Нейтрофільні пастки, власне, — це сіті, «сплетені» з ДНК загиблих клітин крові.

Проте, як пояснюють науковці, під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні до, образно кажучи, «масового самовбивства»; іншими словами — нейтрофільних позаклітинних пасток, які мали би захистити організм, утворюється настільки багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.

Протягом майже півторарічних досліджень науковцям вдалося підібрати декілька сполук, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Науковці відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України виконали комп’ютерне моделювання для передбачення сполук з потрібною біологічною активністю, а відтак синтезували спрогнозовані сполуки.

Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів in vivo. Цю роботу проводять у відділі загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

На думку команди науковців, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи у попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень за гострого запалення легень у пацієнтів із ковідом.

Цей проєкт учених із двох академічних інститутів (керівник — завідувач відділу біомедичної хімії ІМБГ НАН України доктор хімічних наук Сергій Ярмолюк) підтримав Національний фонд досліджень України.

До слова, в Україні за минулу добу від COVIDу померли понад півтисячі українців, ЄС хоче закрити кордони.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Здоров'я
Всесвітній день донорства та трансплантації органів 17 жовтня
Порятунок життів та культура дарування: 17 жовтня відзначають Всесвітній день донорства та трансплантації органів
3 хв на прочитання4 години тому
Всесвітній день хребта 16 жовтня: профілактика, вправи та постава
Здоров'я опорно-рухового апарату
2 хв на прочитанняВчора
Всесвітній день поширення інформації про алергію 16 жовтня
Як розпізнати перші симптоми, визначити алерген та контролювати стан при алергічних реакціях
2 хв на прочитанняВчора
Всесвітній день здорового харчування 16 жовтня: принципи та баланс раціону
Здорове харчування як основа довголіття: 16 жовтня відзначають Всесвітній день здорового харчування
2 хв на прочитанняВчора
Кадрові рішення Кабміну: зміни у МОЗ, МОН та Нацсоцслужбі
1 хв на прочитання15 Жовтня 2026
Гречка в щоденному раціоні: реальна користь, прихована шкода та оптимальні порції
2 хв на прочитання15 Жовтня 2026
Понад 2,5 тисячі жителів Сумської області звернулися до лікарів через укуси тварин
1 хв на прочитання15 Жовтня 2026
Європейський день здоров’я молочної залози: коли профілактика має стати щорічною звичкою
2 хв на прочитання15 Жовтня 2026