Україна та Росія майже одночасно переробляють свої бронетранспортери для боротьби з дронами: ось що в них вийшло
Український удосконалений БТР уже на фронті, а російська машина поки що може існувати лише у вигляді експонату на виставці.
У небі України з кожним місяцем війни з'являється все більше дронів, і в обох сторін збройного конфлікту неминуче постає питання про те, як із ними боротися. Серед рішень — заводська переробка бронетранспортерів у зенітний варіант із встановленням на них відповідного озброєння та систем наведення. «Дзеркало» розповідає, як вирішують питання українські та російські зброярі.
Україна: M113 та турецький бойовий модуль
Днями прес-служба 1-ї окремої бригади спецназу ЗСУ імені Івана Богуна опублікувала відео з Лиманського напрямку. На кадрах видно відомий бронетранспортер американського виробництва M113 із встановленим бойовим модулем турецького виробництва. На відео звернуло увагу українське видання Defense Express.
Зважаючи на зовнішній вигляд, на бронетранспортер встановили бойовий модуль Sarp Dual виробництва турецької оборонної компанії Aselsan. Він оснащується великокаліберним 12,7-міліметровим кулеметом із боєкомплектом 400 патронів (як варіант зброя може замінятися на 7,62-мм кулемет Калашнікова ПКТ з 1500 патронами або автоматичний 40-мм гранатомет і 96). Допоміжним озброєнням є 7,62-мм кулемет Калашнікова (400 набоїв).
Військовий на відео уточнює, що варіант для ЗСУ використовує 12,7-міліметровий кулемет НСВ «Утес» (виробництво цієї зброї, розробленої в СРСР, Україна давно локалізувала) плюс ПКТ.
Переваг у модуля Sarp Dual декілька. По-перше, він дуже легкий — лише близько 400 кг, що дозволяє без проблем ставити його навіть на легку бронетехніку (модулі українського виробництва значно важчі та ставляться на інші машини). По-друге, озброєння керується дистанційно зсередини машини — стрільцеві не доводиться наражати себе на небезпеку, висуваючись з-під броні для стрільби. Вогонь можна вести як удень, так і вночі — в комплект входить тепловізійне обладнання.
Нарешті, по-третє, озброєння Sarp Dual стабілізовано (тобто, якщо оператор модуля прицілився, ствол кулемета супроводжуватиме об'єкт, коли рухатиметься). За словами військовослужбовця 1-ї окремої бригади, після захоплення мети комп'ютер розраховує траєкторію польоту куль, і залишається тільки натискати на гачок.
З новим озброєнням бійцям простіше протистоятиме ворожим дронам. Військовий на відео розповів, що складнощі виникають лише з малорозмірними цілями через розліт куль.
Імовірно, нові установки завдяки своїй мобільності можуть використовуватися, щоб боротися з головними російськими загрозами — іранськими дронами «Шахед» і баражувальними боєприпасами «Ланцет». Окрім цього, бронетранспортери M113 після встановлення турецького модуля не втрачають можливості перевозити піхоту — а в разі потреби підтримувати її вогнем того ж таки Sarp Dual.
Росія: БТР-82А та гармата від «Шилки»
Росіяни досить передбачувано вибрали для створення нової зенітної установки бронетранспортер БТР-82А — це, мабуть, найпоширеніша легка бронетехніка в армії, і її виробництво давно налагоджено. Вперше машину показали на виставці у Тульській області.
На відміну від української моделі, яка використовує легкий кулеметний бойовий модуль, конструктори російської зенітної самохідки вибрали як озброєння дві 23-міліметрові гармати 2А7 від знаменитої зенітки «Шилка» (щоправда, там цих гармат стояло чотири).
Гармату 2А7 було розроблено у 1960-х. Установка має чималу скорострільність у 1000 пострілів за хвилину і дозволяє вражати цілі на висоті до 1,5 км та на дистанції до 2,5 км. Потужність «Шилки» яскраво проявилася у Війні Судного дня в жовтні 1973 року — сирійські та єгипетські війська, які напали на Ізраїль, тоді протиставили чудовій ізраїльській авіації свою (вірніше, радянську) ППО.
Відомий незалежний історик Марк Солонін згадував, що під час конфлікту на великих висотах літакам Ізраїлю загрожували ракетні комплекси «Куб», а при спробі знизитися пілотів зустрічав вогонь «Шилок» — і ВПС країни зазнали на початковому етапі війни великих втрат (хоча в результаті повністю розгромили і єгипетську, і сирійську ППО).
Щоправда, за величезну скорострільність зброї 2А7 доводиться платити — ствол потрібно охолоджувати антифризом, і будь-яке його пошкодження дрібним уламком (яких на полі бою повно) може вивести з ладу систему охолодження загалом.
Для управління вогнем у «зенітному» варіанті БТР-82А використовується радар та оглядово-панорамна система російської розробки, зроблена компанією «Елінс». Згідно з інформацією проросійських ресурсів, це підприємство раніше вже займалося створенням систем управління вогнем.
Щоправда, якщо український удосконалений БТР уже помічений на фронті (хоча невідомо, скільки їх перероблено), то російська машина поки що існує, мабуть, лише у вигляді експонату на виставці. Чи потрапить вона на фронт, неясно.
Також ми розповідали, що РФ має аналог нещодавно поставленого Україні найкращого американського БТР Stryker, проте є нюанс — експерти.