Україна розробила безпілотник «Бобер», який зміг пробити російську ППО й атакувати Москву: що про нього відомо

Вранці 1 серпня безпілотники вдруге за три дні атакували хмарочоси «Москва-Сіті» у російській столиці. Дрони б'ють по висотці IQ-кварталу, де розташовані офіси федеральних міністерств. В останній атаці, наприклад, постраждали офіси Мінекономрозвитку РФ на 21 поверсі хмарочоса. Армія Росії стверджує, що дрони вдається глушити засобами радіоелектронної боротьби, при цьому удари все одно ушкоджують фасади та нутрощі хмарочоса.

Ось що про це розповідають «Важливі історії».

Журнал Newsweek пише, що в цих атаках використовували новітні українські безпілотники «Бобер». Науковий співробітник британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джастін Бронк порівнює «Бобрів» з іранськими дронами «Шахед», які Росія використовує при атаках на міста України — в українських БПЛА можна порівняти вагу та розмір, але більший розмах крил. Співставна і дальність польоту — 1000 км. При цьому «Бобер» літає повільно з великим упором на дальність і має незвичайні елементи конструкції: розмах крил спереду набагато менше, ніж ззаду, і пропелер також вмонтований у задню частину, через що БПЛА фактично літає задом наперед, пишуть аналітики The New York Times.

Аналітики зазначають, що наразі неясно, чи можуть БПЛА «Бобер» справлятися із системами радіоелектронної боротьби так само добре, як іранські «Шахеди», в яких закладено кілька типів навігації. Джастін Бронк вважає, що удари по хмарочосах «Москва-Сіті» навряд чи були метою України, і тому влучання по них — результат перешкод, створених системами РЕБ. Так, наприклад, приблизно за 5 км від «Москва-Сіті» на Хорошівському шосе розташована штаб-квартира ГРУ.

Як збирали гроші на «Бобрів»

Збором коштів займався Ігор Лаченков — український блогер і фігурант списку місцевого Forbes «30 до 30». Раніше він вів телеграм-канал «Бро скинув мем» — один із найбільших ресурсів із мемами в Україні, а з початком війни 23-річний юнак потрапив до топ-10 найбільших каналів новин країни з проектом «Лачен пише» (майже 1,3 млн підписників). Там він збирає мільйони доларів пожертв на дрони «Байрактар» та інші потреби ЗСУ.

Як пише NYT, наприкінці грудня Лаченкову зателефонували з Головного управління розвідки України та запропонували зібрати гроші на новий далекобійний БПЛА. У підсумку підписники блогера пожертвували 20 млн грн (понад $540 тис.), і в травні Лаченков разом із головою ГУР Кирилом Будановим презентували дрон «Бобер» — це були перші фото нового безпілотника.

Де і коли бачили «Бобрів»

Видання New York Times ідентифікувало «Бобер» під час масованої атаки безпілотників на Москву 30 травня — саме його зняли жителі Іллінського Московської області. Російські Телеграм-канали викладали відео прольоту дрону над будинками. На іншому відео показано, як стверджується, придушення безпілотника засобами радіоелектронної боротьби, падіння у полі та вибух. Також публікувалися кадри прольоту «Бобра» над селом Петрово-Далі від Красногірського району у бік Іллінського.

24 липня такий же безпілотник помітили над Москвою — того дня дрони вдарили по будівлі, розташованій поряд з Міноборони, а також бізнес-центру, що будується. Стверджується, що знятий на відео безпілотник пролетів у районі метро «Коломенська», а за кілька хвилин вдарив у бізнес-центр на проспекті Лихачова.

1 серпня схожого безпілотника зняли над Одинцово Московської області, військовий експерт Ян Матвєєв вважає, що це теж «Бобер». Цього дня один дрон ударив у хмарочос бізнес-центру «Москва-Сіті», ще два, як заявили в Міноборони Росії, було збито у Підмосков'ї, зокрема в Одинцовському районі.

Що відомо про ці безпілотники

Нині про цих безпілотників відомо мало, розповідає ізраїльський військовий аналітик Давид Шарп. Оціночні заявлені характеристики: приблизний розмах крил — 2,5-3 м, невелика швидкість навряд чи сягає 200 км/год. Головна його характерна особливість, важлива у контексті війни — велика дальність. Він може досягати Москви з території України із величезним запасом. Він не несе багато вибухівки, а його конструкція за схемою «качка» не стала принципово новою та цікавою, вона могла б бути й іншою. Не варто надавати великого значення його конструктивним особливостям — це БПЛА-витратний матеріал, який летить в один кінець і за визначенням має бути дешевим, але надійним і зі значним зарядом вибухівки.

««Бобру», ймовірно, можна задати маршрут, що оминає системи ППО. Важливо знати, яка в нього перешкодозахищеність і точність. Якщо він двічі влучив по «Москві-Сіті» і це було його метою, значить, точність прийнятна. Але насправді лише практика і серйозний статистичний доробок дозволять нам зрозуміти, наскільки він точний», — говорить Шарп.

Заяву російського Міноборони про те, що БПЛА придушили засобами радіоелектронної боротьби, він вважає хибною, оскільки збитий безпілотник не може двічі з різницею в три дні потрапити в одне й те саме місце.

«Очевидно, було завдання вразити важливий символічний об'єкт, і в контексті величезної площі Москви малоймовірно, що це сталося випадково. Такі атаки робляться не тричі на день і не плануються на «тяп-ляп». Той, хто планував цей удар на найвищому рівні, не міг не зважити на наявність висоток «Москва-Сіті» на шляху до іншого важливого об'єкта. Ба більше, БПЛА врізалися не в такі високі поверхи. Імовірність того, що вони двічі впали в те саме місце після придушення засобами РЕБ — украй невелика. По-справжньому високоточному зброї не складно влучити навіть у конкретне вікно. Удар двічі на одне місце — це тролінг Міністерства оборони РФ з боку українців. Міноборони не просто повелося, а ще й примудрилося двічі повторити ту саму версію про придушення. Це просто за межею мого розуміння», — говорить аналітик.

Він переконаний, що порівнювати «Бобри» із «Шахедами» можна, але не зовсім коректно. Адже «Шахеди» застосовувалися в Україні у величезних кількостях, їх збивали, розбирали на деталі та вивчали — їхні характеристики добре відомі. Тимчасом про нову українську машину судити рано — «можливо, якщо вона потрапить до рук росіян і буде вивчена, ми дізнаємося про цей дрон більше». Наразі лише можна сказати, що у них із «Шахедами» схожі розміри та завдання — це дрони-самогубці. Швидше за все, обидва можуть керуватися супутниковою й інерційною (коли в разі роботи РЕБ відключається GPS і БПЛА запам'ятовує останні координати) навігації. При цьому ними не можна керувати у польоті. Є подібність за дальністю 1000 км, але заявлено, що деякі Shahed-136 мають запас ходу 2000 км, «хоча це й схоже на перебільшення».

«Але важливо розуміти, що ці БПЛА не вступають один з одним у дуель, їх можна розглядати лише окремо», — наголошує експерт.

Чи став «Бобер» найефективнішим українським БПЛА, поки що важко сказати, адже до Москви вже долітав UJ-22 «Укрджет» і третій, поки що не відомий тип безпілотника. Поки що немає значної вибірки і неясно, який відсоток браку — деякі дрони вже падали на підльоті в Московській області без реального впливу ППО, просто зачепившись за дерева, а це вже конструктивний брак.

В українців ще є в загашнику анонсовані безпілотники «Сокiл» дальністю до 1000 км і з боєголовкою 75 кг, над ним працюють, тому про конкретні переваги «Бобрів» говорити справді зарано.

Нагадаємо, «якщо безпілотники у Москві, це вже провал ППО»: чому російські військові не можуть захистити свою столицю від повітряних атак.