«Якщо безпілотники у Москві, це вже провал ППО»: чому російські військові не можуть захистити свою столицю від повітряних атак

У понеділок Москву знову атакували безпілотники. Влада виділяє кошти на вдосконалення системи ППО Москви, а зенітний комплекс «Панцир» коштує за 200 метрів від місця сьогоднішнього удару, але все одно пропускає цілі. Чому так відбувається? Розбиралися «Важливі історії».

Що трапилося

Вранці у понеділок два безпілотники атакували Москву. Один із них упав на дах будинку за адресою Комсомольський проспект, 17. Приблизно за 200 м від нього знаходиться будівля Міністерства оборони, поряд розташовані й інші будівлі військового відомства. У кількох сусідніх будинках повилітали шибки.

Розслідувач проекту Bellingcat Христо Грозєв зазначив, що поряд із місцем падіння уламків розташований Військовий університет та кілька секретних об'єктів Головного розвідувального управління Міноборони РФ, зокрема, «штаб кібератак». 2020 року «Нова газета» писала, що з будівлі за адресою Комсомольський проспект, 20 координували атаки російської хакерської групи Fancy Bear.

Другий безпілотник вдарив у бізнес-центр, що будується на проспекті Лихачова — це поряд із Третім транспортним кільцем і станцією МЦК «ЗіЛ». Внаслідок влучення дрону пошкодження отримали верхні поверхи будівлі.

Також у понеділок у Зеленоградському окрузі Москви безпілотник без вибухового пристрою впав на території центрального цвинтаря, ніхто не постраждав. За даними SHOT, це був дрон DJI Mavic 3 Pro із камерою.

Офіційно мер Москви Сергій Собянін повідомив про влучання безпілотників по «двох нежитлових будинках», за його словами, серйозних руйнувань і потерпілих немає. Міноборони Росії звинуватило в атаці на Україну Москву. Російські військові стверджують, що обидва запущені дрони були знищені засобами радіоелектронної боротьби і «зазнали краху».

За даними українських ЗМІ, атаку на Москву організувало Головне управління розвідки Міноборони України.

«Всі пташки долетіли до Москви», — кажуть джерела «РБК-Україна» у спецслужбах.

«Кооперація волонтерів та структури дає добрі результати, продовження слідує», — сказало джерело «Української правди» у «секторі безпеки та оборони».

«Панцирі» на дахах та «ущільнення» ППО Москви

У січні цього року російські ЗМІ багато писали про встановлення на дахах будинків у центрі Москви комплексів ППО «Панцир-С1». Один із «Панцирів» стоїть на будівлі Міноборони, за 200 м від якої сьогодні впав безпілотник. Також у парку «Лосиний острів» та на Опитних полях Тимірязєвської сільгоспакадемії розмістили комплекси С-400.

У Московську область безпілотники залітають регулярно, але удари по Москві (особливо якщо не брати до уваги території Нової Москви) відбуваються нечасто. Найпам'ятніші з них — це удари по Сенатському палацу Кремля 3 травня та масована атака на російську столицю й область 30 травня. Тоді дрони влучили у дві багатоповерхівки в межах МКАД.

30 травня, після другого нальоту, Володимир Путін оцінив роботу ППО в Москві як «штатну» та «задовільну», але сказав, що тут є над чим працювати.

«Загалом зрозуміло, що потрібно робити для ущільнення ППО столиці. І ми це робитимемо», — зазначив російський президент.

За два тижні на зустрічі з «віоєнкорами» Путін знову говорив про ППО. За його словами, «традиційна» система налаштована на ракети та великі літаки, а виявляти безпілотники їй складно.

«Але вони виявляються. Хоча і тут, звичайно, потрібно проводити відповідні роботи, вчасно розкривати це і таке інше. І це, звичайно, робиться і буде зроблено напевно, що стосується Москви та інших великих центрів — у мене навіть сумнівів у цьому немає», — сказав Путін.

4 липня, після чергової атаки безпілотників на Підмосков'я та Нову Москву (тоді російській владі довелося на три години обмежити роботу аеропорту Внуково) уряд Москви виділив НВО «Алмаз» грант на вдосконалення систем ППО «з урахуванням актуальних викликів і загроз». Гроші спрямують «на вдосконалення засобів виявлення маловисотних цілей, зокрема безпілотних літальних апаратів».

Що кажуть експерти

Невеликий безпілотник, що низько летить, зроблений з вуглепластику чи композитних матеріалів — складна ціль для класичної російської ППО, часто він може бути не кваліфікований як ворожий об'єкт, вважає ізраїльський військовий експерт Давид Шарп.

«Завдання перед російською ППО стоїть непросте, тим більше, що українці нарощуватимуть і вже нарощують свої можливості», — каже аналітик.

Що саме сталося з безпілотниками, які долетіли до Москви 24 липня, сказати важко.

«Можливо, атаку проворонили від початку до кінця, можливо, справді працювали засоби радіоелектронної боротьби, але, у будь-якому випадку, якщо це й було, то буквально в останню секунду, коли безпілотники вже були глибоко в Москві», — зазначає експерт.

Використання ракет та гармат комплексу «Панцир» над містом може бути небезпечним для мирних жителів, нагадує Шарп. У разі попадання в дрон ракетою до вибуху бойової частини безпілотника додається підрив ракети. При використанні гармат частина снарядів обов'язково пролетить повз ціль і впаде всередині міста.

«Безперечно, використовувати ЗРК, встановлені на дахах будинків у величезному місті, дуже проблематично. Однак якщо їх встановили, то збираються використати. Принаймні не виключають цієї можливості», — каже експерт.

Український військовий експерт, колишній військовий льотчик Роман Світан вважає встановлення «Панциря» на даху будівлі Міноборони ідіотизмом, бо один такий комплекс небезпечніший за цілу групу безпілотників.

«Будь-яке сходження ракети врешті-решт призведе до жертв на землі. Адже ракета кудись падатиме, навіть якщо [вразить ціль і] вибухне. А якщо не вибухне, то вона кудись влучить», — зазначає Світан. Аналітик упевнений, що «Панцир» на даху будівлі Міноборони ніколи не працював або його не стали підключати, чи там взагалі стоїть макет.

Захистити Москву від атак українських безпілотників складно, але можливо, каже Шарп. Для цього система ППО має діяти комплексно — від російського кордону до Москви.

«У неї має бути безліч різних рівнів, верств та етапів. У країні, де система ППО по-справжньому сильна, такі спорадичні атаки рідко були б успішними. Однак російському командуванню цього не вдалося», — каже аналітик.

На ранніх етапах, далеко від Москви, мають діяти системи виявлення, у тому числі винищувальна авіація.

«Якщо безпілотники в Москві, основний провал уже допущено, тому що вони 500 км пролетіли над територією Росії. Останній рубіж оборони, щоб він спрацював, має бути суцільною стіною», — пояснює Шарп.

Світан вважає, що створити над Росією ефективну проти безпілотників систему ППО неможливо через велику площу.

«Я так розумію, що, розуміючи, що це нереально, [російські військові] її просто не стали робити», — говорить він.

Світан очікує, що в майбутньому атаки безпілотників по Москві будуть більш частими та масовими. За його словами, зараз такі удари завдаються по Криму.

«Заходять 20–30 безпілотників хвилею. Половина з них приймає на себе удар ППО, а половина проходить і виконує бойові завдання. Москва — це другий [за значущістю] після Криму об'єкт, оскільки у Москві дуже багато легітимних військових цілей», — каже Світан.

Принагідно нагадаємо, що москвичам, у яких від вибуху безпілотника вилетіли шибки, відмовляються ремонтувати вікна: «Ми його не посилали».