Ці 5 продуктів, які ми їмо кожен день, виготовлені з нафти

Що тільки не роблять із нафти — паливо, машинне масло, автомобілі, комп’ютери, одяг та косметику. Додають нафту й у продукти харчування, які ми їмо щодня — розповідаємо, навіщо.

Жодна нормальна людина не захоче проковтнути щось неїстівне, тим паче нафту. Але по суті, нафта — це один із найуніверсальніших продуктів, знайдених на землі, що складається з багатьох вуглеводневих ланцюгів. Завдяки хімічній промисловості нафта здатна видозмінюватися таким чином, що легко потрапляє в наш організм. Нічого хорошого в цьому немає, тому важливо знати, яких продуктів варто уникати, якщо не хочете поглинати похідні паливної рідини.

1. Жувальна гумка

Дивно, але жуйка, яка має освіжати дихання та дбати про здоров’я ротової порожнини, зроблена з нафтопродуктів! Адже жувальну гумку так люблять діти. “Жувальна” основа жуйки – це нафтополімерні смоли, поліетиленові та парафінові. Та й за ароматично-смаковий склад жуйки відповідають барвники та ароматизатори, які найчастіше робляться з тієї ж нафти. До речі, жуйки не піддаються біохімічному розкладу, а отже, завдають шкоди не тільки організму людини, а й екології.

Купуючи дитині жувальну гумку, пам’ятайте, що вона зроблена з нафти

2. Цукерки та льодяники

Ще один улюблений вид харчових продуктів не тільки у дітей, а й у дорослих – це солодощі, льодяники, мармелад тощо. Яскраві, різнокольорові, з насиченими смаками — чи ви замислювалися, що в природі такі кольори зустрічаються досить рідко? Багато барвників та консервантів, дозволених до використання у харчовій промисловості, — штучні та мають синтетичну основу. Наприклад, барвник E129 під назвою червоний чарівний АС або Е211 консервант бензоат натрію. Виявити нафту під ім’ям харчовий парафін можна й у складі деяких шоколадних цукерок.

3. Продукти з ароматом ванілі

Також із продуктів переробки нафти роблять ванілін — ароматизатор із насиченим ароматом, який асоціюється у нас виключно із насолодою та ніжністю. Апетитні торти та тістечка з ванільним кремом, ранковий ванільний латте та ванільний пломбір – всі вони, швидше за все, приготовані з використанням ваніліну. Який, у свою чергу, роблять із ароматичного вуглеводню бензолу. У великих дозах ванілін може бути отруйним, тому було встановлено безпечну добову норму його споживання — 10 мг/кг/день: наприклад, людина вагою 70 кг може з’їдати до 700 мг ваніліну на день, а це фізично неможливо. До речі, з бензолу також роблять штучний цукрозамінник сахарин.

4. Чіпси та солоні снеки

У середині XX століття американські вчені розробили суперпродукт – синтетичний жир олестра з нульовою калорійністю, який став дієтичною альтернативою рослинним та тваринним жирам. Виробники стали додавати його в чіпси та інші продукти для перекусів, від яких зазвичай можна погладшати. Тільки роблять олестру з мінеральної олії, виготовленої з нафти, тому вона не прогоркає. Через особливу будову молекул травні ферменти людини не в змозі розщепити цей синтетичний жир, і він виводиться з організму практично без змін. Правда, іноді він осідає в кишечнику, де накопичується та провокує запалення та розвиток різних хвороб. А ще заважає засвоєнню деяких корисних речовин, наприклад, бета-каротину та жиророзчинних вітамінів. Але винахідливі виробники тепер у продукти з олестрою додають вітаміни A, D, E і К – і пишуть на етикетці товару про його підвищену користь. У деяких країнах використання цього синтетичного жиру заборонено.

5. Аспірин

І остання речовина, яка не є продуктом харчування, але яку ми вживаємо досить часто — це ацетилсаліцилова кислота. Дивно, але ці ліки теж роблять із нафти. Вчені навчилися виробляти саліцилову кислоту з фенолу ще в 1874 році, і з тих пір за таким принципом роблять не лише аспірин, а й багато антибіотиків та антисептиків. Той випадок, коли нафта вбиває все живе своїм шляхом у нашому організмі, а ми й раді. Ще із нафтопродуктів роблять проносні.