Торф: добувати чи заповідати?
добування торфу небезпечне для довкілля, бо знижує водність
На думку президента Центру глобалістики „Стратегія ХХІ” Михайла Гончара, Україні варто розвивати торфорозробки. Про це він написав у коментарі до допису свого колеги Павла Лакійчука.
«…вперед на торфорозробки! У нас 2 млрд. тон запасів. За екосистему не турбуйся, навпаки, видобуваючи торф ти її рятуєш», - пише Михайло Гончар.
Хоча цей коментар супроводжував смайлик, дискусія під постом Павла Лакійчука розгорілася серйозна. Пан Павло у своєму дописі нагадав, що нерідко торф розглядається як альтернатива газу і нафті.
«альтернатива - #торф? Енергетична стратегія України до 2035 року: ключовим завданням торфодобувного комплексу є збільшення видобутку та переробки торфу в Україні з метою забезпечення вітчизняних споживачів відносно дешевим побутовим паливом». - зазначає Павло Лакійчук
Одні учасники дискусії пишуть, що добування торфу небезпечне для довкілля, бо знижує водність, інші – що добувати цей ресурс навіть корисно, бо це зменшує пожежну небезпеку.
Уважне вивчення Енергетичної стратегії України до 2035 року показує, що слово «торф» там не згадується жодного разу. Але існує інший цікавий документ – «Основні показники розвитку паливно-енергетичного комплексу», датований серпнем 2019. Ці показники розроблялись Міненерго саме для реалізації Стратегії. Вже у вересні нинішня влада енергетиків об’єднала з екологістами, утворивши Мінекоенерго, але керують гібридом саме енергетики, тому подальший аналіз показників є дуже цікавим.
Там є й розділ «Забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері торфовидобувного комплексу». Зокрема, у ньому наводяться обсяги видобутку та переробки торфу в Україні.
Основна частка (понад 80%) видобутку та переробки торфу припадає на державні підприємства ДК «Укрторф». До складу учасників ДК «Укрторф» належать 9 унітарних державних підприємств з видобутку та переробки торфу, виробництву та ремонту обладнання, сертифікації паливної продукції. На час написання звіту тільки 5 з них здійснювали профільну діяльність, решта перебували в занепаді (ліквідація, банкрутство, відсутність профільного виробництва).
Причиною цього на думку авторі звіту є «виснаження сировинної бази та неможливість відведення земельних ділянок для розробки нових торфовищ, зношеність обладнання, низький рівень кваліфікації керівництва та персоналу підприємств, тощо».
Приватні підприємства галузі – це купа малих комерційних структур та ФОПів, більшість з яких мають проблеми з дозвільними документами.
Усе це, схоже, дуже дратує авторів звіту, адже «ключовим завданням торфодобувного комплексу є збільшення видобутку та переробки торфу в Україні з метою забезпечення вітчизняних споживачів відносно дешевим побутовим паливом».
Паливом!!! Унікальні екологічні комплекси, вартові водності, гаранти урожаю – для когось досі паливо. І зараз ці люди будуть визначати не тільки енергетичну, а й екологічну політику держави!
Цей скарб автори доповіді міряють у торфобрикетах, які згорять у топках, виділяючи небагато калорій, зате надміну – диму та забруднень:
« До основних досягнень в сфері (здобутки Міненерговугілля) варто віднести надпланове виконання виробничих показників ДК «Укрторф» в частині видобутку торфу та виробництва торф’яних брикетів в 2018-2019 рр. Видобуток торфу державними торфодобувними підприємствами у 2016 році склав 569,7 тис. т., обсяг виробництва паливної продукції (брикети, тощо) – 228,9 тис. т. У 2017 році видобуток торфу склав 515,8 тис. т, обсяг виробництва паливної продукції – 254 тис. т. (перевищує планове завдання на 35,5%). У 2018 році видобуток торфу склав 522 тис. т., обсяг виробництва паливної продукції – 259,7 тис. т. (перевищує планове завдання на 33%). За I півріччя 2019 року видобуток торфу державними торфодобувними підприємствами склав 250,8 тис. т., обсяг виробництва паливної продукції – 107 тис. т. (перевищує планове завдання на 48%)", - зазначається у документі.
Енергетики готові перетворити на дим ще більше водно-болотних угідь, але їм заважає «занадто складна процедура відведення земельних ділянок під розробку торфовищ». І застаріле обладнання. Вони з цим борються з усіх сил.
«З метою стимулювання розвитку видобування торфу та його переробки, Міненерговугілля спільно із ДК «Укрторф» вжито відповідні заходи: - здійснено оптимізацію структури підприємств галузі, ліквідовані філії та дочірні підприємства, які відпрацювали власні запаси або діяльність яких була збитковою; - здійснено концентрацію обладнання, машин та механізмів на перспективних підприємствах; - залучено представників наукового середовища до вивчення та вирішення проблем торфодобувної промисловості на базі Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) та Житомирського національного агроекологічного університету», - ідеться у доповіді.
Тепер зрозуміло, чому Мінекоенерго вже майже два місяці не відповідає на запит GreenPost, у якому ми поцікавилися наявністю у міністерства програми зі збереження боліт. Схоже, поки цей гібрид енергетики і збереження довкілля буде існувати, енергетика, у тому числі така застаріла, як торфова, буде перемагати.
Як ми вже писали, для попередження посух "Глобальне водне партнерство–Україна" рекомендує, зокрема, відновити природні екосистеми Полісся в північних областях України, де за радянських часів широко велися роботи з осушення, знищувалися водно-болотні угіддя.
