Темні відтінки душі: розмова про депресію у Всесвітній день психічного здоров'я

У Всесвітній день психічного здоров’я, який відзначається щороку 10 жовтня, ми хочемо звернути увагу на одну з найбільш актуальних тем нашого часу – депресію. Саме цього дня увесь світ зосереджує свою увагу на питаннях психічного благополуччя та сприяння розумінню психічних розладів.

Редакція GreenPost поспілкувалась з практикуючим лікарем-психотерапевтом клініки «Медіком» Оленою Валеріївною Тарасенко, яка ділиться своїми професійними знаннями і досвідом. В інтерв'ю Олена Тарасенко розкриває суть депресії, пояснює, чим вона відрізняється від поганого настрою або звичайної втоми, розповідає про її наслідки та сучасні методи лікування. Цей матеріал є чудовою нагодою для кожного з нас замислитися над важливістю психічного здоров’я та його впливом на якість життя.

• Що таке депресія і чим вона відрізняється від просто поганого настрою?

Депресія — це патологічний стан настрою, афекту, який є клінічно значущим захворюванням. Це поняття передусім включає порушення обміну між собою особливих біохімічних речовин, які ми називаємо нейромедіаторами. Найчастіше депресивний розлад супроводжує порушення обміну серотоніну, як і деяких інших нейромедіаторів головного мозку. Саме порушеним нейромедіаторним обміном, насамперед, клінічна депресія відрізняється від просто поганого настрою.

У клінічній депресії є деякі критерії, які також відрізняють її від просто поганого настрою. Ці критерії регламентовані міжнародною класифікацією захворювань. І згідно з цими критеріями клінічна депресія, тобто депресивний епізод, це все-таки знижений настрій, падіння енергетичного потенціалу, тобто ослаблення активності людини, погіршення сну, погіршення апетиту, зниження самооцінки, деякі соматичні симптоми, такі як втрата інтересів, втрата здатності переживати приємні відчуття, якась заторможеність або, навпаки, підвищена активність, ажитація, вплив на масу тіла, наприклад, зниження маси тіла, зниження сексуального потягу.

Це з основних таких симптомів, і залежно від кількості та вираженості наявних симптомів, депресія умовно поділяється на три ступені тяжкості – легка, помірна і важка ступінь тяжкості. І також згідно з міжнародною класифікацією захворювань, щоб лікарю-психіатру встановити діагноз депресивного епізоду - дані скарги, які я перерахувала, мають бути проявлені протягом не менше двох тижнів. Тобто, якщо ці скарги присутні менше двох тижнів - діагноз депресивного епізоду не може бути поставлений.

• Які основні ознаки депресії? Як зрозуміти, що це саме вона, а не тимчасова втома?

Депресія — це хвороба. Депресія — це порушення нейромедіаторного обміну в головному мозку. І, як будь-яка хвороба, вона має симптоми. І, до речі, втомлюваність/підвищена втомлюваність — це також один із симптомів депресивного розладу. При депресивному стані, істинному депресивному стані, погіршення настрою частіше всього буває саме вранці. Тобто гірше стан завжди в першій половині дня, до вечора стає легше. Це такий критерій добового коливання настрою, який вказує саме на ендогенну причину, тобто на порушення нейромедіаторного обміну.

Також клінічна депресія дуже часто супроводжується поняттям зниження самооцінки, втрати впевненості в собі, таке практично безпричинне осудження себе, якесь неадекватне відчуття провини, відчуття, що людина обтяжує свою родину, відчуває себе невдахою. У цьому ключі іноді навіть проскакують повторювані думки про смерть, думки про самогубство, виникає навіть суїцидальна поведінка, тобто схильність до того, щоб здійснити щось погане.

Я хочу вам сказати, що ось це вже досить серйозний стан, який може спричинити незворотні наслідки, тому що є певна статистика, відповідно до якої небезпека депресії полягає в тому, що люди закінчують життя самогубством. І дуже важливо на етапі, коли суїцидальні тенденції не сформувалися, не кристалізувалися, діагностувати цей стан і лікувати під наглядом лікаря-психіатра. І тоді у пацієнта з'являється критика до своїх переживань, до думок про самогубство. Таку людину можна врятувати і вилікувати від депресії. Спочатку хочу сказати, що депресія, як і будь-яке захворювання підлягає лікуванню спеціальними медичними препаратами, які дозволені медичним протоколом лікування депресії. І ця хвороба однозначно виліковна. Тут просто необхідно своєчасно втрутитися. Дуже часто в такій ситуації у допомогу родичі для того, щоб допомогти депресивній людині.

• Чому депресія часто залишається непоміченою або недооціненою в суспільстві?

Психіатрію, в принципі, завжди або недооцінювали, або боялися. І зараз ще зберігається стигматизація суспільства стосовно психіатрії і звернення до психіатра, де це, як би, є соромно, соромно бути на прийомі у психіатра, соромно захворіти психічним розладом.

Ну, як ви розумієте, знову-таки на тлі менталітету інших абсолютно сучасних країн з сучасною медициною, припустимо, Західної Європи, де модно мати свого психотерапевта, а у нас соромно звернутися до психотерапевта. Тобто, ось така ще поки існує різниця. І, може бути, саме тому депресія сама по собі недооцінюється і не діагностується вчасно, недооцінюється в нашому суспільстві, тому що в суспільстві сучасного простору, де, як я вже назвала, країн з сучасною медициною, депресія стоїть на третьому місці причин непрацездатності людини. Тобто це велика соціальна проблема для більшості країн. Недооцінити її просто недобре і, як би, неправильно. З розповідей моїх пацієнтів, я можу сказати, що дуже часто під таку стигматизацію стосовно психіатричних діагнозів потрапляють родичі пацієнтів.

Припустимо, пацієнт розповідає мені про те, що моя мама заперечує, що у мене депресія. Вона каже, що ти просто лінивий, потрібно просто встати і зайнятися справою, іди працювати, сходи в магазин, на пробіжку або ще щось. Але ми не можемо сказати людині, яка хворіє на цукровий діабет, у якої порушений обмін речовин, обмін інсуліну, що ти просто вигадав собі це порушення, а у тебе все добре. Встань, зберися, навіюй собі, що у тебе хороший обмін речовин, і живи собі далі. Ось така різниця, розумієте?

Дуже складно помацати депресію. Їй неможливо зробити рентген, МРТ, але вона є, вона існує. Цей нейромедіаторний обмін, звичайно, також присутній, а це серйозне захворювання, яке виникає незалежно від зовнішніх факторів. У зовнішньому світі у пацієнта може бути відносна стабільність, але порушується всередині баланс важливих біохімічних речовин.

Депресія також буває реактивна. Реактивна депресія — це ситуація, коли порушується настрій у відповідь на якийсь дуже сильний психотравмуючий фактор. Припустимо, втрата роботи, переїзд. Це реактивна депресія, при якій людині складно пристосуватися до нових якихось умов. І як відповідь на дану ситуацію - реакція депресивного виду. І тоді ми називаємо це реактивна депресія.

• Які фактори найбільше впливають на розвиток депресії: біологічні, психологічні чи соціальні?

Я б сказала однозначно, напевно, все і потроху. І біологічні, і психологічні, і соціальні. Все має свій вплив на психіку. По-перше, у нас у всіх різна стресостійкість. Тобто стресостійкість — це здатність протистояти стресу. І коли в житті якоїсь людини стається, певним чином, якась психотравмуюча ситуація - вона може це пережити у якийсь свій особливий спосіб. Інша людина з менш стресостійкою психікою може пережити її, захворівши депресивним розладом, депресивним епізодом. Але всі біологічні, психологічні і соціальні фактори на виникнення депресії, звичайно, впливають.

• Які перші кроки варто вжити людині, якщо вона відчуває, що починає впадати у депресію?

По-перше, потрібно розуміти, скільки це триває. Як я вже говорила, не менше двох тижнів для постановки діагнозу. Тобто, якщо не менше двох тижнів людина відчуває ось такий занепад, пригніченість, якусь плаксивість, тривожність, порушення сну, апетиту у бік посилення або ослаблення, якісь ще фактори.

Головний біль, до речі. Хочу зауважити, що депресія буває маскованою, тобто вона буває маскується під якісь інші стани, допустимо, під хронічний біль, головний біль, біль у серці, як варіант, під підвищену температуру. Тобто у людини протягом довгого часу, безпричинно підвищується температура до субфебрильних цифр. Це все це також може свідчити про те, що у людини тривожно-депресивна асимптоматика.

Якщо є якісь такі скарги, які я перерахувала - то бажано, звичайно, людині звернутися за професійною допомогою, за допомогою до лікаря-психіатра. На прийомі психіатра ми проводимо цілісну оцінку психічного стану.

Ми проводимо спеціальні шкали для діагностики тривожно-депресивного стану. Їх, в принципі, можна пройти самостійно. В інтернеті є подібні шкали, які визнані діагностичними для верифікації діагнозу депресії. Однак, я переконана, що все ж таки це цілком бажано робити з лікарем.

Лікар оцінює цілісну картину, тяжкість стану, якщо діагностована депресія, приймає подальше рішення спільно з пацієнтом. Ніхто ні на кого тут не тисне. Я, принаймні, говорю про свої підходи, у мене не директивний підхід. Ми завжди з пацієнтом обговорюємо лікування. Якщо я призначаю лікування - я обов'язково пояснюю, що для чого, як діє, на що діє.

• Чи може тривала депресія без лікування викликати фізичні проблеми зі здоров'ям?

Так, може. Коли людина перебуває у стресі - у неї підвищується рівень стрес-гормонів - кортизолу, адреналіну та багатьох інших. Припустимо, якщо говорити про кортизол - то тривало підвищений рівень кортизолу знижує імунітет. Такі люди, в принципі, починають частіше хворіти, застуджуватися, підхоплювати віруси. Або у них уже загострюються хронічні захворювання внутрішніх органів. Це з одного боку.

З іншого боку, є поняття психосоматики, де «психо» у перекладі з латини означає душа, а «сома» — тіло. Тобто, психосоматика — це щось, що виникло в організмі, при якому є зв'язок душі і тіла. Наукою офіційно визнано 7 психосоматичних захворювань, тобто ті, у виникненні яких, вже науково доведено, лежить стресовий фактор. І серед них - артеріальна гіпертонія, інсульти, цукровий діабет, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка, соматоформна вегетативна дисфункція кишківника, нейродерміт.

Це говорить про те, що є певні стани, пусковим механізмом яких є все-таки стрес, довго не лікована, допустимо, депресія, тривога, щось, що вже як би руйнує зсередини. Тому, звичайно, від чисто психічних хвороб, від тієї ж депресії, люди не вмирають. Але які наслідки потім можуть бути, незрозуміло. Якщо ми говоримо про поняття психосоматики, а я як лікар-психіатр переконана, що, звичайно ж, психосоматичних захворювань набагато більше, ніж 7. Але, звичайно, навіть якщо говорити за класичним визначенням, що таке здоров'я з медичної точки зору, то здоров'я — це абсолютне благополуччя фізичного і психічного стану. Тому однозначно, відповідаючи на запитання, якщо не лікувати депресію - то можуть виникнути різні фізичні проблеми зі здоров'ям.

Важливість психічного здоров'я в нашому суспільстві неможливо переоцінити, а усвідомлення та відкриті розмови про такі проблеми, як депресія, стають першим кроком до одужання. Олена Тарасенко закликає кожного не ігнорувати симптоми і звертатися по допомогу до фахівців, якщо відчуваєте, що не можете впоратися самостійно. Підтримка близьких, увага до власних емоцій і професійна допомога можуть зробити значну різницю. Нехай цей Всесвітній день психічного здоров'я стане нагадуванням про те, що психічне здоров'я — це не привілей, а основа повноцінного життя кожної людини.

В наступній статті Олена Тарасенко розкриє для GreenPost тему розладу адаптації, з якою все більше українців стикаються практично щодня. Не пропустіть.

Більше новин читайте на GreenPost.