У 2019 році нова українська влада прийшла з гаслами про незаангажованих політиків, боротьбу з корупцією і подальшу інтеграцію до Європи.
Натомість у найвищих ешелонах влади опинилися сумнівні бізнесмени та політики-реваншисти з минулого.
Якраз тут найбільше темних плям у біографії Романа Абрамовського — чинного міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Йдеться, наприклад, про роль у його житті колишнього нардепа від Партії регіонів Олександра Бобкова.
Адже нинішній міністр захисту довкілля не лише був у 2013–2014 році офіційним помічником одіозного донецького політика, якого називали конкурентом Олександра Захарченка (загинув від вибуху на вході до кафе «Сепар» — ред.), але й мав спільний бізнес з Олександром Бобковим і людьми Іванющенка (Юри Єнакіївського — ред.).
Йдеться, зокрема, про завод «Коксохімобладнання», розташований у Будьонівському районі Донецька. За інформацією наших джерел, це підприємство, на відміну від інших заводів Донбасу, не було націоналізовано бойовиками «ДНР», і досі підконтрольне своїм власникам. Звідки така лояльність? Про це — далі.
ТОВ «Завод «Коксохімобладнання» входить до складу іншої компанії ТОВ «Союз заводів важкого машинобудування», зареєстрованій у Ростовській області РФ. Очевидно, це зроблено для того, щоб мати можливість продавати продукцію свого заводу, розташованого на території невизнаної республіки
Відомості про цю компанію є у відкритому російському реєстрі. Згідно з цими даними одним із засновників російського ТОВ СЗТМ є кіпрський офшор OPIONS CONSULTING LTD.
До активів цього стратегічного промислового підприємства має відношення ще один партнер Бобкова й Абрамовського — Сергій Білогородський.
До речі, останнього з нинішнім міністром можливо пов’язують родинні зв’язки.
Крім того, Сергію Білогородському належить низка підприємств, зокрема: ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» (ЄДРПОУ 35130376), ТОВ «Голден сідс» (ЄДРПОУ 37643653), ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» (ЄДРПОУ 32815159), ТОВ «Приватна охорона» (ЄДРПОУ 38649792), ТОВ «Рай-Олександрівський елеватор» (ЄДРПОУ 37155350), ТОВ «Агрофірма «МАЯКИ» (ЄДРПОУ 38731656).
Цей офшор натомість заснований іншим офшором STAR OR EAST INVESTMENT LIMITED, вже з Гонконгу.
За останні 8 років ВАТ «Завод Коксохімобладнання» декілька разів змінював власника.
У 2012 році підприємство опинилося на межі банкрутства.
Сергій Білогородський шукав, де взяти кошти.
З проханням про грошову допомогу (позику) в розмірі 2 мільйони доларів США Сергій Білогородський звернувся до Романа Абрамовського, який, можливо, є його кумом.
Останній не відмовив, проте такі кошти під підпис не надаються, тому умовою було переписання вищезгаданого заводу на пана Абрамовського, як гарантію до моменту повернення цих коштів.
У 2014 році ці 2 мільйони депозитних коштів були розміщенні в донецькій філії Ощадбанку, а пізніше переведені в Київську філію. Збанкрутілий ВАТ «Завод Коксохімобладнання» перетворився на ТОВ «Завод Коксохімобладнання» з новим капіталом учасників. Першочергово завод був оформлений на Костіна Костянтина Юрійовича, який є водієм пана Білогородського, який своєю чергою і передав юридичні права Роману Абрамовському.
Таким чином, протягом 2012–2015 років Р. Абрамовський був засновником ТОВ «Завод Коксохімобладнання», а Донецьк з 2014 р. уже не контролювався Україною.
І саме на цьому заводі ремонтувалася та заправлялася техніка бойовиків. Сам Бобков, у якого Абрамовський свого часу був помічником, перебрався на бік бойовиків. У цей час у ДНР сформувалося угрупування «Пятнашка», яке очолив бойовик на прізвисько Абхаз, саме ця техніка обслуговувалась на заводі. Згодом Олександр Бобков перебрався повністю в ДНР і сам став командувачем «Пятнашки». Ось такі давні знайомі чи друзі в нинішнього міністра.
Водночас дружина фінансового директора (Сергія Сидельцева) низки компаній Сергія Білогородського призначається на посаду головного податківця новопроголошеної «республіки». Оскільки в новоствореному ДНР усі підприємства були зареєстровані ще офіційно в Україні, а податки треба з когось збирати, тож було прийнято рішення почати перереєстрацію всіх місцевих підприємств, а точніше «схему» заробітку.
Першим із них став уже відомий «Завод Коксохімобладнання».
Тобто в жовтні 2014 року підприємство Романа Абрамовського перейшло на податкову звітність у Податкову службу ДНР і перестало подавати звітність до Податкової служби України, але завод продовжував свою діяльність.
Обслуговуючи бойовиків і відправляючи продукцію до Російської Федерації, завод продовжував сплачувати зі своїх рахунків в Україні сотні тисяч гривень за електропостачання та воду українським компаніям.
Це було у 2014 році. Як відомо, 4 лютого 2015 року Роман Абрамовський несподівано був призначений на посаду заступника міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка в уряді А. Яценюка. Вочевидь, не маючи досвіду на політичних посадах і на посадах державної служби, проте маючи досвід домовленостей на колишніх керівних посадах, він виконував роль так званого гаманця міністра. Пізніше нинішньому міністру екології доручили курування напрямків ДАБІ, розпорядження мільярдним кредитом від японців під Бортницьку станцію аерації та, найцікавіше, — напрямок твердих побутових відходів. До речі, вищезгадані Бобков і Білогородський першими на Донбасі ще до війни почали займатися бізнесом у сфері побутових відходів.
Лише через деякий час після призначення на високу політичну посаду в український уряд Роман Абрамовський позбавляється юридичних прав на Коксохім. Як можна побачити з відкритих реєстрів, юридичні права були передані назад водію Білогородського Костіну Костянтину Юрійовичу.
Здавалося б, почалося нове життя в столиці у Романа Романовича, прощавай, темне минуле.
Проте тим часом у ДНР все не так солодко, як у столиці. Сергій Білогородський у червні 2016 року потрапляє у СІЗО за звинуваченням його у сепаратизмі та підтримку бойовиків. І тут близький товариш знову приходить на допомогу. Умовою Романа Абрамовського було перерахування йому на рахунок 2 млн доларів раніше позичених коштів, після чого він зможе взяти на поруки свого товариша та витягти із в’язниці.
Ці кошти могли бути стягнуті в дохід держави в межах кримінального провадження. В результаті перемовин Білогородський, перебуваючи в СІЗО, дав доручення своєму фінансисту переказати кошти з його рахунку на рахунок Абрамовскього на підставі довіреності, що була видана у 2015 році.
За повідомленням Будніка Д. В. влітку 2016 року він перевів вказаний депозит до Сбербанку Росії на ім’я Абрамовського Романа Романовича.
Нагадаємо, в цей час Р. Абрамовський перебуває на посаді, яка підпадає під закон про декларування, але так і не подав декларацію про доходи ні перебуваючи на посаді, ні після звільнення протягом року.
Не зважав Абрамовський і на те, що в той час відповідно до ст. 3661 Кримінального кодексу України подання недостовірної декларації, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування декларації тягнуло за собою настання кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на посаді заступника міністра, Абрамовський їздив на форум у Слов’янськ, але зустрічався там, як бачимо, не з підпорядкованими міністерству департаментами, а зі своїми «бізнес-партнерами». На фото особи, схожі на Романа Абрамовського, Сергія Білогородського та водія Костіна Костянтина Юрійовича.
Незадовго після цього Абрамовський, пробувши на посаді менше ніж рік, був звільнений із МінЖКГ.
Повернемося до компанії та СІЗО
На сайті ТОВ «Союз заводів важкого машинобудування» прямо вказано, що ЮРИДИЧНА адреса компанії — Ростов-на-Дону. Сайт все ще розташований за своєю старою українською адресою та доменом Донецької області http://ru.sztm.dn.ua/. Донецькі заводи Білогородського за фактом розташовані на території, підконтрольній «ДНР», але перереєстровані в Росії і працюють зі своїми партнерами через цю державу.
Так вони отримують можливість офіційно працювати з російськими компаніями і навіть постачати свою продукцію на експорт. На сайті СЗТМ також вказується, що це російське ТОВ представляє українське ТОВ «Завод Коксохімобладнання», яке розташоване в окупованому Донецьку.
Роман Абрамовський приїхав на суд до Сергія Білогородському разом з особою, схожою на народного депутата від «БПП», Олегом Недавою задля взяття на поруки підсудного.
Зараз Абрамовський офіційно не має жодного стосунку до «Коксохіму» на території ДНР. Проте він встиг і в Києві набути сумнівні активи.
Вони пов’язані з компанією «Ріола-Модуль», яка займається будівництвом і де кілька років тому Абрамовський працював заступником директора. Компанія «Ріола-Модуль» зареєстрована у Вишгороді за адресою: вулиця Шлюзова, 4. За цією ж адресою до середини 2016 року була зареєстрована і українська компанія Сергія Білогородського ТОВ «Союз заводів важкого машинобудування».
Цікаво, що останнім часом компанія «Ріола-Модуль» зі статутним капіталом всього в розмірі 375 грн стала переможцем відразу декількох великих тендерів.
У серпні 2016 року «Ріола-Модуль» виграла тендер на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу лікарні «Охматдит». Вартість робіт становила 213 млн грн і це було в декілька разів дорожче, ніж пропонував виробник зі світовим ім’ям TRUMF Medical.
У 2017 році все та ж компанія виграла декілька великих тендерів у Донецькій області. У серпні їй віддали тендер на реконструкцію лікарні в Маріуполі, вартість якого становила 108,3 млн грн.
Крім того, Ріола також виграла конкурс на будівництво установ охорони здоров’я і будівель соціальних служб у Святогорську вартістю 42,8 мільйона гривень.
З огляду на той факт, що Олега Недаву в кулуарах називають «куратором Донецької області від ОП», такий успіх компанії «Ріола-модуль» у Донецькій області зовсім не випадковий.
Зв’язок Недави й Абрамовського стає більш очевидним, і саме цей зв’язок може бути секретом успіху фірми «Ріола-Модуль», пов’язаної з Абрамовським. Найімовірніше, саме на прохання Абрамовського Недава і зважився підтримати бізнесмена Білогородського, завод якого спокійно працює в «ДНР», сплачуючи податки в казну тодішнього угруповання Захарченка.
Попри такий токсичний бекграунд, у 2019 році Романа Абрамовського знову призначають в уряд на посаду заступника міністра тодішнього Мінекоенерго Олексія Оржеля (ставленика Ігоря Тинного).
ДОВІДКА: Ігор Тинний — відомий бізнесмен, який багато років має стійкі позиції на ринку твердих побутових відходів і входить до групи осіб олігарха Фірташа (як куруючий екосферу).
Олексій Оржель не впорався з тягарем політичної відповідальності та незабаром пішов у відставку і в пригоді стає Роман Абрамовський, який на посаді заступника Зубка в уряді Яценюка курував саме цей напрямок. У червні 2020 року парламент лише з другого разу проголосував за призначення Романа Романовича на посаду міністра у відновленому міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів.
Очевидно, це пішло на користь компанії «Ріола-Модуль ЛТД», яка сьогодні успішно виграє нові тендери на масштабних об’єктах України.
Зокрема, цього року виграли тендер на 28,25 млн грн на реконструкцію лабораторії молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань у Національному інституті раку.
Зараз ця компанія записана на партнера Абрамовського Володимира Духовича та зареєстрована за адресою: місто Вишгород, вул. Шлюзова, 4.
За дивним збігом обставин за цією ж адресою зареєстровані інші компанії Абрамовського, записані на його дружину Світлану Юрченко — ПрАТ «КІЇВГІДРОМОНТАЖ» і ТОВ «Корнел Україна». Проте це вже зовсім інша історія.
До речі, Роман Абрамовський дуже стежить за своєю репутацією. До його призначення на посаду міністра в мережі було багато інформації зі сканами документів, які підтверджували його приналежність до донецьких кланів, котрі підтримують сепаратистів та проросійську політику.
Протягом останніх місяців ця інформація кудись зникла. Зрештою, статки міністра вочевидь дають змогу оплатити послуги зі зняття незручних статей на різних сайтах.
От тільки навряд чи можна зачистити у правоохоронних органах всі профайли з інформацією та компроматом чи не на кожного політика.
Прийде час, коли країна дізнається всю правду про своїх «героїв». Далі буде…
Як відомо, підлегла міністра Абрамовського колекціонує протоколи про корупцію та продовжує працювати на держслужбі, а НАЗК перевірить декларацію міністра Романа Абрамовського.