Студенти загинули за бенгальську, українці борються за свою: історія Дня рідної мови

«Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову», — писала Ліна Костенко. Ці слова набувають особливого значення сьогодні, коли за українську мову гинуть захисники на фронті, а на окупованих територіях за рідне слово катують і вбивають. 21 лютого — Міжнародний день рідної мови — нагадує: право говорити своєю мовою — це право існувати як народ.

Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day) відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Свято було проголошене на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі. Дату обрали невипадково: 21 лютого 1952 року в місті Дакка (нині столиця Бангладеш, тоді — Східний Пакистан) поліція відкрила вогонь по студентах, які виступали проти заборони бенгальської мови. Влада визнала урду єдиною державною, і мирний протест закінчився трагедією.

Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день став державним святом — Днем мучеників (Шохід Дібош). Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосила 21 лютого Міжнародним днем рідної мови з метою підтримки мовного та культурного різноманіття. Бангладешці покладають квіти до Пам'ятника мученикам у Дацці та його копій по всьому світу, зокрема в Лондоні, де репліка меморіалу Шахід Мінар стоїть у парку Алтаб Алі з 1999 року.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує понад 6 тисяч мов, і майже половина з них перебуває під загрозою зникнення. Кожні два тижні зникає одна мова, що веде до втрати культурного розмаїття та самобутності народів. В Україні налічується понад 130 національних меншин — носіїв 79 мов. Серед мов, що перебувають на межі зникнення, — два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської, повідомляє Хмельницький національний університет.

Історія української мови є нелегкою та кривавою — її забороняли, від Емського указу 1876 року до радянських репресій. Українська мова — єдина серед слов'янських, що зберегла кличний відмінок, тому в нас цілих сім відмінків. Риси української мови наявні ще в писемних пам'ятках XIV–XV століть. Сьогодні українською розмовляють понад 45 мільйонів людей по всьому світу. В Україні це свято відзначають з 2002 року відповідно до розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови», зазначає Омбудсман України.

Рідна мова — це не лише засіб комунікації, а унікальний резервуар традицій, світогляду та духовного досвіду багатьох поколінь. Сьогодні, за оцінками експертів, людство перебуває на порозі культурної кризи: із 6000 існуючих мов майже половина може зникнути вже протягом найближчого десятиліття. Саме тому Міжнародний день рідної мови, проголошений ЮНЕСКО, стає критично важливою платформою для привернення уваги до захисту лінгвістичного розмаїття як фундаменту людської ідентичності.

Європейський Союз розглядає багатомовність як один із ключових символів свого гасла — «Об’єднані в різноманітності». Це право закріплено у Хартії основних прав ЄС, а захист мов меншин регулюється окремою Європейською хартією, яку Рада Європи розробила для збереження історичних та регіональних мов. Організації наголошують, що повага до материнської мови кожної особи є запорукою взаєморозуміння та соціальної стабільності.

Україна, як одна з найбільш поліетнічних держав Європи, послідовно імплементує міжнародні стандарти у своє законодавство. Ратифікувавши Європейську хартію регіональних мов та Рамкову конвенцію про захист національних меншин, держава гарантує представникам різних спільнот свободу використовувати рідну мову в освіті, культурі та медіа. Збереження цього розмаїття без втручання держави є невід’ємною частиною інтеграції України до європейського культурного простору, де кожна мова визнається неоціненним результатом тисячолітньої еволюції етносу.

Сьогодні, в умовах спротиву повномасштабному російському вторгненню, питання мови стає питанням виживання нації. На тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей фіксуються факти дискримінації та переслідувань за використання української мови. Кримські татари, які першими відчули кремлівські мовні репресії після окупації Криму у 2014 році, продовжують боротися за своє право говорити рідною мовою. Знати, берегти рідну мову — обов'язок кожної людини. Мова — це наша зброя.

Більше новин читайте на GreenPost.