Спрага атмосфери: глобальне потепління «висмоктує» вологу із Землі та посилює посухи, з'ясували науковці

Інтенсивність посухи залежить не лише від нестачі опадів, тобто надходження води. Вона також залежить від того, як повітря витягує воду: повітря буквально може висмоктувати вологу з ґрунту, і чим тепліше воно стає, тим більше вологи поглинає. Міжнародна група дослідників вперше проаналізувала це на глобальному рівні, а результати опублікувала в науковому журналі Nature, повідомляє Die Zeit.

«Потепління прискорює масштаби посух у всьому світі», — стверджують автори дослідження.

Фахівці на чолі з гідрокліматологом Соломоном Гебрехоркосом з Оксфордського університету спираються на ретельно зібрані дані: вони об’єднали набори даних про вологість ґрунту, опади та температури, щоб створити високодеталізовану картину світових змін у період з 1901 по 2022 рік. Перші 80 років виглядали досить схожими, після чого тенденція чітко пішла вгору. Сьогодні посухи в середньому набагато більш виражені, ніж раніше.

«Атмосфера стає більш спраглою» — це влучна метафора для механізму, який стоїть за цим, говорить Цзянь Пен, професор гідрології в Лейпцизькому університеті.

«Тепліша атмосфера потребує більше вологи з поверхні землі, що погіршує посухи навіть у тих місцях, де кількість опадів залишається незмінною», — каже Пен.

Дослідники називають це «атмосферною потребою в випаровуванні». Саме це визначає спрагу: чим тепліше повітря, тим більше вологи воно може поглинути та більше води витягує з ґрунту. З 1981 року інтенсивність посух у світі зросла в середньому на 40%. За останні п’ять років, які були проаналізовані (2018–2022), фахівці зафіксували широке поширення: в особливо спекотному 2022 році площа, уражена посухою, була на три чверті більшою. Науковці називають атмосферну спрагу головним чинником цього процесу.

Саме цього року їхні висновки надзвичайно актуальні.

Посухи шкодять людям і тваринам, загрожують врожаям і роблять глобальне потепління ще небезпечнішим. Дослідники на чолі з Вікторією Дітц з Гамбурзького університету та Інституту метеорології імені Макса Планка у журналі Environmental Research Letters підрахували: у майбутньому посухи можуть одночасно уражати кілька важливих для світу регіонів вирощування зерна (житниці світу). Дітц пише: сценарії, «які з історичного погляду були практично неможливими та при потеплінні менше ніж на 1,5 °C ще дуже малоймовірні», при глобальному потеплінні на 2 °C можуть повторюватися кожні 14 років — наприклад, «принаймні чотири регіони в одному сезоні будуть страждати від спеки та посухи».

Автори Nature також наголошують, що подальше потепління неминуче призведе до нових посух. Тому необхідні «кращі заходи соціально-економічної та екологічної адаптації», щоб, якщо не запобігти посухам, то хоча б зменшити їхні наслідки. Щоб посуха не призвела до голоду.

Більше новин читайте на GreenPost.