Смерть відміняється? Вчені з Німеччини навчилися повертати до життя заморожені клітини мозку мишей

Ідея глибокого заморожування мозку з його наступним відновленням десятиліттями залишалася на межі наукової фантастики через надзвичайну делікатність нервових тканин. Головною проблемою завжди був лід: при замерзанні вода розширюється і створює гострі кристали, які буквально протикають мікроскопічну архітектуру нейронів та синапсів. Проте нове дослідження групи вчених з Університету Ерлангена — Нюрнберга під керівництвом невролога Александра Германа демонструє реальний прогрес у подоланні цього бар'єру. Використовуючи метод вітрифікації — надшвидкого охолодження, за якого молекули води переходять у склоподібний стан, не встигаючи утворити руйнівні кристали льоду, — дослідникам вдалося заморозити та успішно розморозити зразки тканин мозку миші із збереженням їхніх ключових функцій. Про це пише earth.com.

Експеримент проводився на тонких зрізах гіпокампу — ділянки мозку, що відповідає за пам'ять та просторову орієнтацію. Зразки обробляли спеціальними кріопротекторами, охолоджували рідким азотом до −196 °C і зберігали в такому стані до семи днів. Після розморожування вчені перевірили тканини на декількох рівнях і отримали обнадійливі результати: мітохондрії продовжували виробляти енергію, мембрани нейронів залишилися цілими, а самі клітини адекватно реагували на електричні стимули. Найбільш вражаючим стало те, що в розморожених тканинах зберігся процес довготривалої потенціації — здатність синапсів зміцнювати зв’язки, що лежить в основі механізмів навчання та пам’яті.

Попри значний успіх, автори дослідження застерігають від передчасних сподівань на швидку появу «кріосну» для людей. Масштабування технології на цілі органи або великих ссавців залишається величезним викликом, оскільки великі об'єкти вкрай важко охолоджувати та нагрівати рівномірно без утворення тріщин у тканинах. Проте результати, опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, мають величезне значення для медицини вже сьогодні. У 2026 році ця технологія розглядається як інструмент для захисту мозку після важких травм або для створення довгострокових банків донорських органів. Дослідження довело головне: повна зупинка біологічних процесів при екстремально низьких температурах не обов'язково означає безповоротну втрату функцій мозку, якщо застосувати правильну стратегію «скляного» заморожування.

Більше новин читайте на GreenPost.