Сімейна медицина в Україні між служінням і комерціалізацією: чи є вихід?

Сімейний лікар — особливий, він знає всю нашу медичну історію, допомагає з профілактикою, лікує прості хвороби й за потреби направляє до вузьких спеціалістів. Та в День сімейного лікаря в Україні хочеться не лише привітати тих, хто попри всі труднощі продовжує надавати українцям первинну медичну допомогу, а й поговорити про стан цієї ключової ланки нашої системи охорони здоров’я.

Стан сімейної медицини: цифри та реалії

За статистикою МОЗ, сімейна медицина в Україні налічує 23 тисячі лікарів первинної ланки (сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів), які працюють у більш ніж 7 тисячах місць — центрах первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), амбулаторіях тощо. Наразі 2 541 надавач первинної медичної допомоги має договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Середній вік лікаря становить майже 50 років, причому понад 80 % із них — жінки. Навантаження на медиків значне: у середньому на одного лікаря припадає 1 249 декларацій, а понад 21 % фахівців працюють із перевищенням оптимального навантаження.

Заробітна плата залишається болючим питанням. За даними НСЗУ, у 2024 році середня зарплата сімейного лікаря склала 23,8 тис. грн, а медичних сестер і братів — 14,9 тис. грн. Проте слід враховувати, що це, так би мовити, «середня температура по лікарні». Лише у 21 медичному закладі лікарі отримували понад 35 тис. грн щомісяця, а в 267 закладах — понад 28 тис. грн. Ці цифри віддзеркалюють нерівномірність оплати праці та недостатню фінансову мотивацію для багатьох медиків, які щодня виконують свою роботу, спираючись переважно на власне сумління та компетентність.

Фінансові виклики: де гроші?

Фінансування первинної медичної допомоги викликає серйозні запитання. Якщо у 2018 році за Програмою медичних гарантій на сімейну медицину було виділено 16,7 млрд грн, а у 2025 році — 25 млрд грн, то чи означають ці цифри, що ситуація поліпшилася? На перший погляд, зростання виглядає значним, але сумарна інфляція за цей період склала 130 %. І з урахуванням купівельної спроможності 16,7 млрд грн 2018 року еквівалентні 38,41 млрд грн у 2025 році. Таким чином, цьогоріч сімейна медицина отримала лише 65 % фінансування порівняно з 2018 роком, тобто на 35 % менше.

Костянтин Надутий, член правління Всеукраїнського лікарського товариства, зазначає, що нинішня система зосереджена передусім на грошах, а не на людях. Вона базується на «Концепції реформи фінансування», яка визначає, «кому дати, кому не дати», і нагадує «неживе обличчя касового апарату». Політичне управління обирає виключно «нагайку» замість «пряника»: штрафи та негативні коефіцієнти домінують, а заохочення за якісну роботу відсутні. Це демотивує лікарів, які попри все продовжують працювати, спираючись на власну етику та лідерство менеджерів закладів.

Сімейна медицина: служіння чи бізнес?

Костянтин Надутий наголошує, що справжня сімейна медицина — це служіння людям, сім’ям і громадам, а не лінійний алгоритм «гугл-лікування». Це холістичний (всебічний) підхід до здоров’я, профілактика, мінімізація шкідливих втручань та етична взаємодія, а не «що можна заробити з цього тіла». Проте нинішня система охорони здоров’я рухається до комерціалізації, констатує експерт. Усі медзаклади, включно з комунальними, незабаром мають стати комерційними, а джерелом їхнього доходу є хвора людина — адже «за здоровою людною гроші не прийдуть». Здоровій людині потрібен сімейний лікар для профілактики та лікування нетяжких хвороб, але ефективна первинка зменшує можливості спеціалізованих ланок легко заробляти. Експерт називає сімейну медицину «цвяхом під дупою» для пануючої «гендлярської ідеології».

Перспективи: інвестиція в людський капітал

Попри виклики, Костянтин Надутий бачить у якісній сімейній медицині прямий і найвигідніший засіб інвестування в людський капітал нації — найвищу цінність.

«Це головний стимул інноваційного розвитку медицини спеціалізованої й дорогої, що знаходить відповіді на виклики неминучої смерті, хоч би якою якісною була сімейна медицина», — переконаний експерт. Він підкреслює діалектичну єдність і синергію між первинною та спеціалізованою ланками, зазначаючи, що Україна має досвід для створення такої моделі.

 Ставити діагнози, призначати та здійснювати втручання дедалі більше зможе й прилад. Лікарем може бути лише людина», — додає Костянтин Надутий.

Більше новин читайте на GreenPost.