Сезон кліщів оголошено відкритим. «Здорові люди» розповідають, як не стати жертвою кліщів, які вже почали своє «полювання».
Кліщі люблять вологу, тепло і затінок. Тому їх улюбленими місцями проживання є висока трава, чагарники, недоглянуті газони, порослі береги водойм, поклади хмизу, бурелом. Зачаївшись там у напівтемряві та вогкості, вони терпляче чекають на свою жертву, відчуваючи по запаху її наближення за кілька метрів.
А от на деревах кліщів немає, і вони не падають звідти на голови безтурботним перехожим. Це міф. Кліщі не живуть на деревах, тому що не здатні літати чи стрибати на великі відстані. Вони можуть, чіпляючись лапками за шерсть або одяг, легко забратися на тварину чи людину, які проходять повз, але на дерева не піднімаються.
Справді, ризик підчепити кліща існує протягом майже всього календарного року, за винятком лише двох зимових місяців — грудня та січня.
А ось пік активності кліщів випадає на травень – вересень. У цей період фіксується найбільша кількість укусів, відповідно слід проявити особливу пильність і ретельно дотримуватися заходів безпеки в місцях, потенційно придатних для житла кровососів. Звісно, важливо пам'ятати, що кліщі можуть бути активними і при низьких температурах до +10 °С, особливо якщо погода волога і безвітряна.
Кліщі є рознощиками різних інфекцій, включаючи віруси та бактерії, які можуть спричинити розвиток хвороби Лайма, вірусного енцефаліту, кримської геморагічної лихоманки, туляремії, алергічних реакцій тощо.
Важливо знати, що не всі кліщі є носіями інфекцій і не всі інфіковані кліщі викликають захворювання. Але для профілактики варто вживати заходів захисту за будь-якого укусу кліща. А ще краще убезпечити себе від можливого укусу в принципі:
Якщо кліщ таки присмоктався, його не можна вичавлювати чи роздавлювати, виривати чи тягнути за черевце — можна зробити тільки гірше, багаторазово збільшивши ризик зараження. Також погана порада змастити місце укусу чимось жирним або сильно пахнутим. Вони справді перекриють кровососу кисень, але не змусять його «відвалитися», а навпаки, спровокують активний викид секрету в кров.
Правильно скористатися ниткою чи пінцетом і обережно круговими чи гойдальными рухами витягти кліща з рани. Якщо ви недостатньо впевнені в собі та боїтеся, що не впораєтеся, можна звернутися за допомогою до найближчої медустанови. Там точно знають, що робити.
Найвірнішим рішенням для профілактики можливого інфікування та розвитку хвороби Лайма буде одноразовий прийом антибіотика доксицикліну: дорослим — 2 таблетки, дітям — 1 таблетку. Важливо випити ліки протягом 72 годин після укусу. З цієї причини немає сенсу нести кліща на дослідження, щоб «даремно» не пити ліки. Результат, як правило, буде готовий не раніше ніж через 3 дні. Тобто дорогоцінний час на профілактику буде втрачено. Як показує практика, 9 із 10 осіб, у яких після укусу кліща згодом було діагностовано інфекційне захворювання, не приймали антибіотики з метою профілактики.
Імовірність (нехай і мінімальна, але все ж таки) захворіти на кліщовий енцефаліт навіть без укусу кліща є у любителів свіжого парного молока, яке не було піддано попередній термічній обробці. Рідше це можливо при вживанні коров'ячого молока, частіше козячого.
До речі, сире молоко також може бути джерелом таких небезпечних інфекцій, як сальмонельоз, лістеріоз, туберкульоз і багато інших. Також воно може містити шкідливі бактерії, які можуть спричинити харчове отруєння. Щоб не піддавати своє здоров'я додатковому ризику, краще відмовитися від вживання сиру, а пити кип'ячене тепле чи охолоджене молоко.
Тимчасом обережно, кліщі: як уберегтись якщо не від самого укусу, то принаймні від його наслідків.