Розкол у відносинах: конфлікт між РФ та Азербайджаном поглиблюється

Напруженість між Росією та Азербайджаном досягла нового піку, вилившись у низку взаємних звинувачень, арештів та дипломатичних демаршів. Ця ескалація ознаменувала значне погіршення відносин між двома країнами, які традиційно підтримували стратегічне партнерство. Події розгортаються на тлі ширших регіональних змін, де Азербайджан все сміливіше кидає виклик впливу Москви, користуючись тим, що Росія відволікається на війну в Україні. Про це, зокрема, повідомляє Associated Press.

Дипломатичне загострення та взаємні арешти

Останнє загострення відносин почалося із низки подій, що шокували обидві сторони. У російському місті Єкатеринбург, під час розслідування давніх злочинів, включаючи серійні вбивства, російські правоохоронці затримали шістьох осіб. Двоє із затриманих – етнічні азербайджанці, брати Зіяддін Сафаров (55 років) та Хусейн Сафаров (60 років) – загинули під вартою. Коли їхні тіла були доставлені до Баку, результати розтину показали, що вони померли від побиття, маючи зламані ребра, внутрішні травми та значну втрату крові. Азербайджанська сторона негайно відреагувала, звинувативши російську поліцію у «позасудових вбивствах на етнічному ґрунті», назвавши їх «демонстративними та цілеспрямованими».

У відповідь на ці події, азербайджанська поліція здійснила рейд на офіси «Sputnik Азербайджан» у Баку, заарештувавши сімох співробітників, а також вісім інших російських IT-спеціалістів та фахівців, звинувачених у наркотрафіку та кіберзлочинах. Хоча офіційна акредитація Sputnik була відкликана ще в лютому 2025 року, агентство продовжувало працювати з меншим штатом. Генеральний директор «Россия Сегодня» (материнська компанія Sputnik) Дмитро Кисельов заявив, що намагався досягти тимчасової угоди з азербайджанськими чиновниками, щоб Sputnik міг продовжувати роботу в Баку. Серед заарештованих співробітників Sputnik були директор Ігор Картавих та головний редактор Євген Бєлоусов, яким загрожує до 12 років ув'язнення.

Третього липня Кисельов заявив, що «Sputnik Азербайджан» не може продовжувати роботу: «З жалем змушені констатувати, що на сьогодні умови для продовження діяльності Sputnik Азербайджан у цій країні відсутні».

На дипломатичному рівні ситуація також стрімко погіршувалася. Росія викликала до Москви посла Азербайджану через «недружні дії» Баку та «незаконне затримання» російських журналістів. Зі свого боку, парламент Азербайджану відмовився від запланованих двосторонніх переговорів у Москві та скасував візит російського віце-прем’єра. Азербайджан також викликав посла Росії в Баку для висловлення протесту проти смертельних рейдів та скасував усі культурні заходи, заплановані російськими державними та приватними установами.

Мовна політика: доля російськомовних шкіл

На тлі поглиблення конфлікту Азербайджан оголосив, що на його території буде офіційно розміщена база ВПС Туреччини, найбільша в регіоні на противагу впливу Росії та Ірану в регіоні.

Питання мови також стало предметом дискусій у відносинах між країнами. В Азербайджані існує близько 340 початкових та середніх шкіл, де викладання ведеться російською мовою, що охоплює близько 10% учнівського населення. Хоча азербайджанська є основною мовою освіти в країні, російськомовні школи традиційно були популярними.

Останнім часом у соціальних мережах та деяких ЗМІ циркулювали чутки про призупинення російськомовної освіти у середніх та вищих навчальних закладах. Однак Міністерство науки та освіти Азербайджану спростувало цю інформацію.

Риторика пропаганди: гра слів і наративів

Загострення відносин супроводжується активною пропагандистською риторикою з обох сторін. З азербайджанського боку, офіційні заяви та дії чітко вказують на зростаючу критику Росії. Звинувачення у «вбивствах на етнічному ґрунті» та демонстративне скасування культурних заходів є частиною цього наративу, що підкреслює невдоволення Баку діями Москви та прагнення захистити свою національну гідність та суверенітет. Азербайджанські ЗМІ, ймовірно, підсилюють ці повідомлення, акцентуючи увагу на порушеннях прав азербайджанців у Росії та агресивних діях російської сторони.

В ефірі головного телеканалу Азербайджану AzTV прозвучала різка критика на адресу президента Росії Володимира Путіна та імперської політики, яку Кремль проводить щодо колишніх радянських республік: 

«Розуміємо, ви звикли до панування над народами, яких Росія насильно включила до свого складу. Чи то в царські часи, чи в радянський період, російський народ вважався найвищою расою. Азербайджанці, узбеки, казахи, киргизи, туркмени та інші народи завжди вважалися людьми другого гатунку... Але чи розуміють у Кремлі і сам Путін, що зараз не 37-й, а 2025-й, і колишні союзні республіки вже 30 років як незалежні. Чи розуміють вони, що історія нічого не забуває?»

Деякі азербайджанські ЗМІ також почали стверджувати, що Москва роками формувала в Азербайджані шпигунську мережу, використовуючи як офіційні структури, так і афілійованих осіб. Особлива увага приділяється діяльності представництва «Росспівробітництва» у Баку, яку нещодавно припинили.

Відповідно до них, бакинський «Російський дім» брав участь у координації цієї мережі, а бізнесмен Ельчин Гасанов, пов'язаний з екс-міністром Азадом Рагімовим, активно сприяв її діяльності.

З російського боку риторика зосереджена на збереженні традиційно дружніх відносин та звинуваченнях у «недружніх діях» Баку. Офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова неодноразово підкреслювала, що Москва роками будувала зв'язки з Баку на основі взаємної поваги, але «невідомі актори» тепер намагаються «погріти руки» на цих відносинах. Вона застерігала: «Головне, щоб вони не обпеклися», наголошуючи, що «дружні відносини надзвичайно важливі» для обох народів, і закликала тих, хто хоче зіпсувати відносини, «добре подумати, що вони роблять». Захарова також відзначала, що Баку ніколи не мав претензій до роботи або контенту Sputnik Азербайджан протягом багатьох років, незважаючи на арешти його співробітників.

Російські державні ЗМІ, включно з відомими пропагандистами, також формують певний наратив. Вони намагаються представити дії Азербайджану як ворожі та такі, що суперечать багаторічним дружнім зв'язкам. Мета такої риторики — мобілізувати громадську думку в Росії проти Азербайджану та виправдати будь-які дії у відповідь з боку Москви.

Втім деякі російські пропагандисти звернулися до агресивнішої риторики. Наприклад, російський пропагандист Мардан заявив у своєму телеграм-каналі, що «Баку був завжди російським містом». Інші російські пропагандисти закликають до активних дій: як посилення тиску на азербайджанську діаспору всередині РФ, так і до військової агресії проти Азербайджану.

У своїх ефірах 18–30 червня 2025 року на телеканалі «Росія 1» Соловйов неодноразово висловлював провокаційні тези, що кидають виклик територіальній цілісності Азербайджану. Він вжив сепаратистський термін «Арцах» і зазначив, що «Арменію постигне доля, аналогічна Арцаху», що викликало обурення в Баку. У програмі від 30 червня Соловйов наголосив на стратегічній близькості з Азербайджаном, проте водночас дав зрозуміти про можливі «воєнні наслідки», якщо напруга не зменшиться — «Желаете воевать?» — цю фразу активно цитували закордонні медіа.

Український погляд на події

Загострення конфлікту між Росією та Азербайджаном відображає складну динаміку геополітичних змін у регіоні. Для України ситуація в регіоні — ще одне підтвердження краху імперських амбіцій Кремля. Росія дедалі активніше втрачає вплив навіть на своїх колишніх «стратегічних партнерів», а її спроби втрутитися, залякати або придушити — провокують зворотну реакцію. Ні Азербайджан, ні Вірменія більше не сприймають Москву як центр сили — навпаки, вони шукають союзи, здатні забезпечити реальну безпеку та розвиток.

Кремль, що десятиліттями вибудовував свою присутність через енергетику, інформаційні мережі, пропаганду та військову підтримку, тепер стикається з дедалі рішучішими діями сусідів.

Більше новин читайте на GreenPost.