Росію «позбавили очей» на Чорному морі: Україна відбила «вишки Бойка» — ось чому важлива ця операція
Це справді важлива подія, а не символічна акція.
Фото: ГУР Міноборони України
Головне управління розвідки України 11 вересня показало кадри операції щодо повернення під контроль нафтогазових «вишок Бойка» біля берегів Криму. «Дзеркало» пояснює, як це вдалося здійснити і чому те, що сталося, — справді важлива подія, а не символічна акція.
Що таке «вишки Бойка»
Так називають українські пересувні платформи для видобутку нафти та газу у Чорному морі, захоплені Росією у 2014 році.
На початку десятих років Київ замовив дві такі на сінгапурській верфі Keppel FELS. Придбання бурових платформ супроводжувалося корупційним скандалом — за вартості кожної вишки 220–250 млн доларів українська сторона заплатила за них загалом близько 800 млн. Міністром енергетики України на той час був Юрій Бойко, тому платформи і названі «вежами Бойка» (хоча серед бенефіціарів корупційної оборудки його прізвища немає, і екс-міністр проходить у справі лише свідком).
Вишки працювали на газовому родовищі порівняно неподалік Одеси та Криму, вони дозволили збільшити видобуток газу Україною з 1,1 до 1,7 млрд м3 на рік. При цьому все паливо використовувалось виключно кримчанами.
У березні 2014 року на «вежах Бойка» висадилися російські військові (перший час платформи, що захопили, називали «сепаратистами»). У грудні 2015 року платформи пересунули ближче до окупованого Криму через побоювання російської сторони, що об'єкти можуть заарештувати за судовим позовом України. Росіяни транспортували вежі, вимкнувши на них транспондери (хоча це могло створити аварійну ситуацію — без розпізнавального сигналу транспондера об'єкти можуть не помітити судна, що йдуть поблизу).
«Вишки Бойка» та війна
У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення «вишки Бойка», зважаючи на все, продовжували видобуток газу. На той час Росія розгорнула у північно-західній акваторії Чорного моря систему стеження надводної обстановкою. Радари «Нева-Б» та «Нева-БС», встановлені на бурових платформах, дозволяли виявляти навіть украй малі цілі (наприклад, голова бойового плавця) на відстані 1 км, а кораблі — до 55 км. Декілька таких радіолокаторів забезпечували стеження за всією навколишньою акваторією.
20 червня 2022 року народний депутат України Олексій Гончаренко розповів про ракетний удар, якого Україна завдала по захоплених вежах. За його словами, українські ракетники «трохи завадили газовидобутку в українському Чорному морі з боку росіян» — а речник одеської адміністрації Сергій Братчук розповів, що росіяни поставили на вишках гарнізони і перетворили їх на «морські укріплені пункти».
Чим саме ЗСУ вдарили по «вежах Бойка», не повідомлялося — це могли бути чи українські протикорабельні ракети «Нептун», чи поставлені із Заходу також протикорабельні «Гарпуни». Тоді голова анексованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що атаку пережили п'ятеро людей. Після їхньої евакуації вишка обезлюдніла. За кілька днів Україні вдалося змусити росіян залишити острів Зміїний — украй важливе місце у рамках протистояння у Чорному морі.
Довгий час, хоч росіяни припинили постійну присутність на «вежах Бойка», українські сили не могли отримати над ними контроль. Панування у повітрі над морем було в Росії, флот РФ мав безумовну перевагу перед невеликими українськими морськими силами. Проте на об'єктах залишилися радіолокатори, які дозволяють Росії стежити за акваторією. Також на бурових платформах могли сідати бойові гелікоптери.
Операція ГУР
Наприкінці літа 2023 протистояння на морі знову загострилося. 22 серпня російська сторона оголосила про знищення в районі газопереробних установок (тобто на родовищі, де знаходяться «вишки Бойка») українського катера. Пізніше телеграм-канал, близький до авіації РФ, повідомив, що катерів було знищено цілих три (як доказ надавши компіляцію кількох відео, які не підтверджують це твердження). Потім Міноборони Росії розповіло ще про чотири катери, потім ще про чотири (про обидва випадки — без доказів).
Згадаймо зокрема бій російського літака та катерів ЗСУ. На кадрах відео сучасний російський винищувач Су-30СМ атакує українські катери з невеликих дистанцій, намагаючись розстріляти їх із гармати. У відповідь із катера летить ракета із переносного зенітного комплексу.
Теоретично сучасний літак не повинен так ризикувати — винищувачі просто пускають у супротивника високоточні ракети з дальньої дистанції, не заходячи до зони дії ППО. Однак росіяни діяли саме так — у стилі Другої світової.
11 вересня Головне управління розвідки України розкрило всі подробиці «війни за вишки Бойка». Відомо, що операція готувалася близько півтора місяця. Передбачалося на катерах дістатися платформ, демонтувати і знищити чи вивезти встановлені там росіянами системи спостереження.
При цьому Москва, як і раніше, має в регіоні сильну авіацію. Тому для операції вирішили використати не великі десантні катери, а гумові судна менших розмірів. В умовах сильних хвиль у районі вишок на них було складно пришвартуватися до бурових установок, але в результаті бійці впоралися.
На кадрах, наданих ГУР, видно написи Crimea-1 і Crimea-2 — саме так росіяни перейменували захоплені «вежі Бойка», які раніше називалися «Україна» та «Петро Годованець».
Також розвідники заявили про зачистку менш відомих газодобувних платформ «Таврида» та «Сиваш» (журналісти «Радіо Свобода» з відео ГУР зуміли знайти підтвердження, що розвідники точно були поблизу «Тавриди»). З однієї зі станцій бійці демонтували та взяли з собою радар «Нева-Б» — той самий, який здатний з кілометра помітити голову бойового плавця.
Крім станції радіолокації, спецназівці захопили некеровані авіаційні ракети і паливо (ймовірно, це запас для бойових вертольотів Росії, які могли сідати на вишки). Людей на платформах не було, проте, зважаючи на все, об'єкти були заміновані, і спецназівцям довелося попрацювати саперами.
У ході операції якраз і стався вже згаданий бій між Су-30СМ і катерами — розвідники згадують, що ракета, що пущена в літак, досягла мети, але машині вдалося полетіти. Жодних істотних втрат він, зважаючи на все, не завдав. Щоправда, з одного з катерів у воду впав розвідник — його вдалося врятувати, але в морі він провів кілька годин.
Які висновки можна зробити
Схоже, рейд на вишки Бойка вдався повністю. Газодобувні платформи, захоплені майже десятиліття тому, виявилися повністю очищеними від обладнання, що стежить. Радари «Нева», які забезпечують Росії огляд на десятки кілометрів, демонтовані, один із них захоплений і вивезений для вивчення.
При цьому Москві ніяк не вдалося перешкодити операції, незважаючи на величезну кількість літаків і вертольотів (а також незважаючи на ту ж «Неву-Б», яка, за ідеєю, мала помітити катери, що наближаються).
Щоправда, навряд чи йдеться про повне повернення контролю над газодобувними платформами. Використовувати їх зараз українці, швидше за все, не зможуть — такої думки дотримується, наприклад, колишній заступник начальника Військово-морських сил України, капітан 1-го рангу запасу ВМС Андрій Риженко. У коментарі «Сьогодні» він зазначив, що платформи вразливі для ударів з обох боків.
Проте тепер вежі не контролюють і росіяни — їх не можна використовувати ні як укріплені пункти (може прилетіти ракета), ні як місця для розміщення радарів і майна (катери можуть у будь-який момент повернутися). До цього «вишки Бойка» грали роль у системі стеження за надводною обстановкою, тепер це в минулому. Влітку 2022-го ЗС РФ втратили Зміїний, тепер вони не контролюють і раніше захоплені бурові платформи. Ймовірно, операції в акваторії Чорного моря українцям тепер проводитимуть простіше — російські військові тривіально стали «гірше бачити» у цьому районі.
Нагадаємо, газові та нафтові «вишки Бойка» у Чорному морі перейшли під контроль України — ГУР.
