Росія намагається знову захопити території, тріумфально звільнені Україною минулої осені: що відбувається
Звідки у росіян можуть бути сили на наступ та оборону одночасно.
Танк ЗСУ. Ілюстративне фото Служби зв'язку з громадськістю 72 окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців
Зважаючи на все, одночасно з контрнаступом ЗСУ росіяни розпочали власні наступальні дії в районі невеликого міста Куп'янська — минулої осені українська армія звільнила його з-під окупації. «Дзеркало» розбирається, що відбувається на фронті, і пояснюємо, звідки у росіян можуть бути сили на наступ та оборону одночасно.
Що трапилося
Днями командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський розповів про спроби російської армії прорватися до Куп'янська. За його словами, на цьому напрямі РФ зібрала наступальне угруповання у складі восьми штурмових загонів «Шторм Z», і їхня мета — вийти до міста та захопити його.
Сирський додав, що росіяни намагаються розсікти українські сили фланговим ударом і оточити частину підрозділів бригади ЗСУ, проте це їм не вдається.
Про те, що на цій ділянці фронту точаться бої, повідомляла 9 серпня і заступник міністра оборони України Ганна Маляр. За її словами, саме Куп'янський напрямок зараз став основним для наступу росіян. Чиновниця додала, що ситуація складна, але контрольована.
Російська сторона також згадує про бойові дії у цьому районі. Так, у свіжому зведенні Міноборони РФ зазначається, що штурмові загони угруповання військ «Захід» покращили становище в районах населених пунктів Ольшана та Першотравневе Харківської області, а інші підрозділи росіян відбивали атаки ЗСУ біля Синьківки. Всі ці пункти розташовані неподалік від Куп'янська (Синьківка і зовсім за 4 км).
Російські «воєнкори» та військові блогери після арешту польового командира Ігоря Гіркіна значно знизили активність висвітлення фронтових подій, тож за їхніми повідомленнями орієнтуватися стало складніше. Лише Телеграм-канал, пов'язаний, мабуть, із ПВК «Вагнер», 11 серпня повідомив про можливий захід росіян до того самого села Синьківка — але жодних підтверджень цьому не було. Українські розслідувачі з групи Deep State раніше стверджували, що до цього населеного пункту росіяни не увійшли, але тиснуть з боку Ольшани та Лимана Першого (це той самий напрямок, але трохи далі від Куп'янська).
У населених пунктах навколо Куп'янська з 9 серпня оголошено евакуацію — про це повідомила місцева військова адміністрація у своєму Телеграм-каналі.
Що взагалі відбувається на Куп'янській ділянці фронту?
Куп'янськ — місто в Харківській області з 26 тисячами населення (до війни). На його території розташовані кілька промислових виробництв, проте головна стратегічна цінність населеного пункту полягає в тому, що тут проходить залізниця, а станція Куп'янськ-Вузловий є важливим залізничним вузлом. Їхнє захоплення для росіян означало б можливість постачати війська в цьому районі рейками.
Росіяни захопили Куп'янськ ще наприкінці лютого 2022 року, за кілька днів після початку вторгнення. Наприкінці березня того ж року було також взято стратегічно важливе місто Ізюм, і сформувався так званий Ізюмський напрямок — звідси росіяни теоретично могли вдарити в тил Слов'янсько-Краматорської агломерації — найбільшому укріпленому району ЗСУ на Донбасі.
У вересні 2022 року раптовим ударом української армії під Балаклією (на південний захід від Куп'янська) вдалося прорвати фронт російської армії та звільнити великі території, включаючи міста Ізюм, Лиман і сам Куп'янськ. Щоправда, росіянам вдалося уникнути котла та відвести війська, залишивши українцям великі трофеї.
Протягом наступних місяців лінія фронту змінювалася тут мало. Наприкінці весни 2023 року тут стали вперше накопичуватися російські підрозділи «Шторм Z», набрані з-поміж ув'язнених (докладніше про їхню роль нижче). Їхню появу відзначив 22 травня року на своїй карті українська розслідувальна група Deep State.
9 липня про майбутній можливий наступ росіян на Куп'янськ писав український військовий аналітик Костянтин Машовець. За його словами, РФ зосередила тут сили найбоєздатнішого Західного військового округу зі складу 1-ї гвардійської танкової, 6-ї загальновійськової армій, а також низку підрозділів Балтійського флоту (в цьому випадку йдеться про людей і сухопутну бронетехніку — наприклад, морську піхоту) .
Машовець називав Куп'янський напрямок єдиним, крім Південної операційної зони (там росіяни зараз намагаються відбити український контрнаступ), де діють повноцінні дивізії, а не набір розрізнених з'єднань розміром не більше бригади. Серед сил, які мали наступати на сам Куп'янськ, аналітик відзначив 2-у мотострілецьку «Таманську» дивізію — один з елітних підрозділів ЗС РФ. Раніше вона брала участь у штурмі Харкова, проте зазнала поразки.
17 липня спікер Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий заявив, що Росія стягнула до кордону Луганської та Харківської областей (вона проходить трохи на схід від Куп'янська) понад 100 тисяч осіб особового складу, понад 900 танків, 555 артилерійських систем, 370 ракетних установок залпового вогню — «свої найкращі десантні та мотопіхотні підрозділи, резервістів із БАРС, територіальні війська, ПВК, "Шторм Z" — з метою перейти в наступ і прорвати українську оборону».
У цей же час була захоплена станція Мовчанове між річкою Оскол і селищем Лиман Перший на північ від Куп'янська. Зважаючи на все, станом на сьогодні це вся територія, яку вдалося захопити росіянам під час наступу на цьому напрямі.
На думку журналістів Російської служби Бі-бі-сі, Росія хотіла б повернути частину позицій, втрачених минулої осені, і серед можливих завдань — встановити лінію фронту річкою Оскол, у разі успіху — знову штурмувати раніше втрачений Лиман.
Судячи з повідомлень сторін, бої йдуть на північний схід і на схід від Куп'янська: від Синьківки до Першотравневого — росіяни тиснуть на оборонні частини з кількох напрямків.
Звідки Росія має сили для наступу?
Зважаючи на все, свої проблеми на фронті росіяни знову вирішують за рахунок тактики людських хвиль, що підтримуються вогнем артилерії. Вище згадувалося заяву спікера Сергія Череватого про те, що для наступу на Куп'янськ Росія зібрала сотні одиниць артилерійського озброєння. Про велику кількість артилерії у наступаючих розповідав «Сьогодні» офіцер 1-ї окремої бригади спецпризначення імені Івана Богуна Тарас Березовець. Він додав, що велику роль відіграють підрозділи «Шторм Z», які складаються з ув'язнених і використовують тактику «м'ясних штурмів».
Очевидно, в Росії визнали успішним досвід взяття Бахмута — коли кожен метр землі дається за рахунок великих втрат, але не мобілізованих чи контрактників, а колишніх зеків, які не мають особливих прав. Хоча тактика «людських хвиль», коли на обстріляні артилерією позиції ЗСУ раз-по-раз накочуються і гинуть легкоозброєні бійці, неймовірно затратна, Міноборони РФ, мабуть, не знайшло їй альтернативи.
19 липня в одному з каналів, пов'язаних з ПВК «Вагнер», з'явилося роз'яснення про втрати цього підрозділу — за словами автора, під час взяття Бахмута найманці втратили 22 тисячі людей убитими і близько 40 тисяч пораненими. Це жахливе співвідношення, що говорить про вкрай низький рівень польової медицини (або небажання взагалі лікувати поранених).
Тепер ПВК «Вагнер» на фронті немає, але Міноборони РФ підготувало найманцям «зміну» у вигляді загонів «Шторм Z». Про їхнє створення було відомо ще минулого року — спочатку російські військові планували набирати добровольців у колоніях, де сидять силовики. Вже до січня 2023 року вимоги було різко знижено, і набирати, як пише Російська служба Бі-бі-сі, стали всі охочі в'язні.
Схоже, що вже на другому після Бахмута напрямку головною ударною силою російських військ стають штурмові загони колишніх ув'язнених. Судячи з дій у цьому місті, така тактика може мати відносний успіх. Однак наступ на Куп'янськ іде вже (якщо рахувати з 17 липня) майже місяць, і просування мінімальне. Це може свідчити, що штурмова тактика з використанням «одноразових солдатів» менш ефективна. Тарас Березовець також згадує, що ефективність бійців «Шторм Z» нижча, ніж у штурмовиків ПВК Вагнера.
Про хід бойових дій пише група Deep State, переказуючи слова одного з українських військовослужбовців, які там воюють. За його твердженнями, російські сили закінчуються досить швидко — наприклад, у лісосмузі завдовжки 1,5 км лежать убитими вже три штурмові роти. Проте атаки все ж таки продовжуються — «готовність росіян безвільно вмирати мене вражає», каже боєць.
Що може бути у майбутньому?
Це залежить від того, наскільки ефективним виявиться тактика російських військових, скопійована у ПВК Вагнера. Поки що, зважаючи на все, успіхи невеликі. Військовий оглядач Олександр Коваленко відзначав ще 10 серпня, що зібране росіянами тут угруповання має скоріше оборонний, ніж наступальний потенціал, і більшість атак провалюється.
Евакуацію ж, оголошену військовою адміністрацією Куп'янська, Коваленко пояснює тим, що навіть за неуспіху російських військових артилерія РФ може завдавати невиборних ударів, рівняючи із землею взагалі все. Проте, зазначає аналітик, найближчими днями Силам оборони України буде непросто.
Взяття росіянами Куп'янська (не всього, а частини східним берегом Оскола — навіть евакуація жителів, згідно з повідомленням, стосується лише «заоскольської» території міста) поки що малоймовірне, не кажучи вже про перехід на західний берег річки.
Також ми розповідали, чи справжній контрнаступ відбувається не на півдні, а в Криму: ось про що можуть говорити останні удари ЗСУ у районі півострова.
