Ревізія Червоної книги призведе до знищення степів і розквіту браконьєрства – Іван Парнікоза (відео)

Міндовкілля мусить чітко виступити на захист Червоної книги та не допустити скорочення цього важливого документа. Про це заявив член ради Київського еколого-культурного центру доктор біологічних наук Іван Парнікоза під час пікетування екоактивістами Міндовкілля.

Пікет відбувся сьогодні, 7 вересня під девізом «Ні – дерибану Червоної книги».

«В Україні залишилося лише чотири відсотки степів, решта – розорані або забудовані. Підставою для заповідання решток таких важливих ландшафтів є, зокрема, знаходження на них червонокнижних рослин. У тому числі – ковили волосистої. Агрохолдинги зацікавлені у тому, щоб збільшити орні площі, тому вони шукають способи зняти охоронний статус зі степових ділянок. І дивним чином це бажання співпало з ініціативою деяких членів Комісії з Червоної книги, які пропонують виключити з Червоної книги ковилу волосисту», - сказав GreenPost Іван Парнікоза.

Екоактивісти вимагають від Міндовкілля, яке мусить ухвалити остаточне рішення щодо долі ковили волосистої та ще 24 видів рослин, не піддаватися на провокації й не скорочувати список червонокнижних видів.

«Підстав для виключення цих рослин немає. Адже згідно зі статтею 16 Закону України "Про Червону книгу України» виключення рідкісних видів з Червоної книги відбувається лише внаслідок вжитих природоохоронних заходів на підставі результатів наукових досліджень. Але дослідження не проводилися, тому ці види не можуть бути визнані такими, що знаходяться поза загрозою зникнення і підлягають виключенню з Червоної книги України», - додав Іван Парнікоза.

Представники Міндовкілля пояснюють свою пасивність тим, що міністерство було відновлено лише у червні цього року.

«Ми отримали пропозиції від ботанічної секції Комісії з Червоної книги про виключення низки рослин з ЧКУ. Але наказ про це ще не сформовано», - повідомила пікетувальникам та журналістам заступниця міністра Ірина Ставчук.

На що директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко зауважив, що пікет для того і проводиться, щоб не допустити формування і підписання наказу.

«Після підписання такого наказу вже буде пізно протестувати. І ці рослини перестануть охоронятися і можуть зникнути. І це призведе до інших негативних наслідків. Адже це флагманські рослини, це види, які «тримають» заповідні території. Якщо ці види виключити з Червоної книги, то у лісорубів, у дерибанників землі, у браконьєрів, які хочуть розширити території для полювання, з’являться підстави вимагати лишити багатьох заповідних територій заповідного статусу», - прокоментував ситуацію Володимир Борейко.

Нагадаємо, що весною, під час суворого карантину, без широкого розголосу відбулося засідання секції з питань охорони рослинного світу Національної комісії з питань Червоній книзі України під головуванням д.б.н. Сергія Мосякіна. Секція ухвалила рішення про виключення низки видів рослин з Червоної книги.

«На жаль, ніде не було оприлюднене ні саме рішення, ні його обґрунтування, щоб з ним могли ознайомитися та обговорити його всі зацікавлені особи: біологи та природоохоронці. Адже вчені-спеціалісти обов’язково мають враховувати думку практиків охорони природи, що у власній діяльності стикаються з практичними наслідками рішень про включення чи виключення видів з Червоної книги. Остання, нагадаємо, в нашій країні є найдієвішим інструментом охорони видів, так я к поєднується з адміністративним кодексом і дозволяє практичну боротьбу», - сказав GreenPost д.б.н. Іван Парнікоза.

При цьому вчений зауважив, що в Україні відсутні дані, щодо детального поширення видів-фігурантів рішення.

«Якщо інші сусідні країни ведуть обліки всіх місцезростань, наприклад Польща чи Чехія, то в Україні подібної бази даних немає, а зведення для всієї країни з цих питань відсутні. На якій підставі можна приймати рішення? У випадку сумнівів з приводу якогось виду є категорія «невизначений вид», - інформує вчений.

Що ще негативного дасть виключення цих видів? З огляду на реальну невизначеність його статусу, ці види перестануть досліджувати в Національних парках і заповідниках (тут їх пріоритетність вимагала таких досліджень), внаслідок чого ми втратимо єдину реальну можливість розібратися з тим, який же їх реальний стан і яких заходів охорони вони вимагають.

«Місячниця оживаюча (Lunaria rediviva) має ізольовані місцезнаходження на Центральному Поділлі та відрогах Середньоруської височини. Брак робіт з динаміки цих місцезростань, звідси – відсутність уявлення про безпеку виду. Ситуація, з поточним статусом «невизначений» вид здається абсолютно нормальною», - зазначає ботанік.

Детально науковець пояснює причини для залишення у ЧКУ водяного горіха. Хоча багато громадян чомусь вважають його шкідливим.

«Водяний горіх плаваючий (Trapa natans) – вид який має лишитися під охороною з двох простих причин. Перша — це вид, з приводу якого показано, що він є дуже рідкісним у незмінених людиною середовищах, а більш звичайним став в антропогенних штучно змінених умовах. Як пропонується охороняти ці вихідні природні популяції, якщо вид буде винесено з ЧКУ?

Друга: водяний горіх має дуже високе екологічне значення навіть в антропогенно змінених умовах — на водосховищах. Сформовані ним зарості є прихистком рідкісних видів птахів (тут вони ховаються від браконьєрства), місцем їх гніздівлі (зокрема крячків), а також дає велику харчову базу водним та мігруючим видам птахів.

В сучасних умовах горіх заслуговує на статус «вразливий вид». Теж добре відомо, що виключення водяного горіха активно лобіювалося браконьєрами, яким він перешкоджає стріляти птахів та тягати рибу на Дніпровських водосховищах. Не можна приймати рішення в їх інтересах», - говорить Іван Парнікоза.

Як ми вже повідомляли, Екоактивісти пікетують Міндовкілля: вимагають "не дерибанити" Червону книгу