Пташиний грип: як не все погане залишається в старому році

З початком 2024 року в джерелах масової інформації продовжують з’являтися нові дані про інфікування пташиним грипом представників фауни в різних куточках планети. Відтак, задокументовано перший випадок загибелі полярного ведмедя через високопатогенний штам H5N1. Варто зазначити, що полярні ведмеді віднесені до червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (International Union for Conservation of Nature, IUCN) як вразливий вид. Ймовірно, інфікування відбулося через контакт з трупом зараженого дикого птаха. Особливе занепокоєння викликає географія поширення вірусу, адже мова йде про Уткіагвік – один з найпівнічніших населених пунктів Аляски. Штам пташиного грипу H5N1, з моменту його виявлення у 2021 році, вже спричинив загибель мільйонів диких птахів та тисяч ссавців по всьому світу, в тому числі лисиць, бурих та чорних ведмедів.

Також у 2024 році зафіксовані перші випадки зараження морських слонів та котиків у субантарктичному регіоні. Науковці застерігають: якщо епідемія високопатогенного штаму пташиного грипу пошириться на віддалені популяції пінгвінів, це призведе до найбільшої екологічної катастрофи сучасного світу. Зокрема, дослідники наголошують на високій адаптивній патогенності пташиного грипу до ссавців, що збільшує ризики зараження людей.

Згідно з даними FAIRR та EFSA, в Європі найбільше потерпають від пташиного грипу Франція, Італія та Угорщина. 

В Україні теж зафіксовано цьогорічні випадки пташиного грипу. У Кіровоградської області у двох приватних господарствах загинули 111 птахів: 91 курка та 20 качок. Працівники Держпродспоживслужби підтвердили у них пташиний грип. На водоймі однієї з громад Рівненщини виявлено декілька трупів перелітних лебедів, в регіоні запроваджено карантинні заходи. Схожий випадок загибелі лебедів від пташиного грипу на озері Гідигіч зафіксовано у сусідній Молдові наприкінці 2023 року.

А що із свійською птицею?

Галузь птахівництва зросла на 300% за останні 20 років через високий попит на яйця та курятину. Цього росту було досягнуто масовою індустріалізацією фабрик та інтенсивними системами виробництва. Поголів’я птиці деяких птахофабрик налічує 300 000 особин «під одним дахом», а річний прибуток з продажу курятини такого промислового гіганта як Tyson Foods сягає 14 мільярдів доларів. Проте, попри вражаючі цифри, дослідники промислового пташиного бізнесу застерігають, що ця імперія побудована на піску: те, що допомогло птахофабрикам вибухнути з точки зору розміру та прибутку, також зробило їх винятково вразливими.

Джерело фото: Відкриті клітки Польща

Cистеми птахівництва безпосередньо впливають на передачу захворювань. Інтенсивне птахівництво сприяє поширенню вірусу через високу щільність особин на одиницю площі та обмеження їх рухів. До того ж, поголів’я птиці на промислових фабриках часто має підвищену генетичну однорідність, що робить особин більш сприйнятливими до хвороб.

Джерело фото: Відкриті клітки Польща

На поширення захворювань, зокрема пташиного грипу, серед іншого впливає те, як вони взаємодіють між собою. Утримання птиці у безкліткових системах меншими групами, де окремі птахи можуть вільно пересуватися, демонструючи природну поведінку, призводить до покращення їх здоров’я, добробуту та стійкості до захворювань.

Джерело фото: Canva

Спалахи пташиного грипу призводять до забою багатьох мільйонів птахів у всьому світі, зростання вартості продукції, а для власників бізнесу та інвесторів – до фінансових втрат. Кожна епідемія пташиного грипу може бути гіршою за попередню, якщо не реформувати бізнес.

Джерело фото: Відкриті клітки Польша. Пташиний грип на птахофабриці Журмінсько-Млавського повіту (powiatu Żuromińsko-Mławskiego).

Поки фінансові аналітики підраховують економічні збитки від епідемії, зоозахисники  б’ють на сполох щодо методів вибракування інфікованих птахів, наприклад, поширеним у США відключенням вентиляції. Натомість, вони наголошують на важливості боротьби з торгівлею дикими тваринами, покращення добробуту фермерських тварин, зменшенні перенаселеності фабрик як методів регулювання спалахів епідемії пташиного грипу. 

Ключова теза, про яку говорять дослідники проблеми пташиного грипу: запобігання пандемії дешевше, ніж боротьба з її наслідками. Світовий банк оцінив витрати на подолання наслідків пандемії у розмірі 30,1 мільярда доларів США на рік. Натомість очікується, що профілактика коштуватиме одну третину цієї суми та коливатиметься в межах від 10,3 до 11,5 мільярдів доларів США на рік.

То яке ж рішення?

 Світовий банк і Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (WOAH) стверджують, що успішна програма реагування на пандемію включає скоординований підхід, що враховує взаємозв’язок між тваринами, людьми та екосистемою. Щоб успішно подолати нинішню кризу, сектор птахівництва повинен:

• Впровадити ефективну програму вакцинації як важливої частини боротьби з хворобами.
• Запровадити заходи з моніторингу захворювань та нагляду за популяціями диких птахів, щоб раннє виявлення інфекції могло забезпечити швидке реагування.
• Покращити санітарні умови роботи працівників ферм, щоб запобігти поширенню вірусу людьми.
• Покращити механізми комунікації між фермерами, представниками структур охорони здоров’я та підприємствами харчової промисловості.
• Покращити стандарти гігієни праці, в тому числі для працівників ферм, транспортного персоналу та спеціалістів із охорони здоров’я тварин, які стикаються з підвищеним ризиком інфікування.
• Застосовувати вибракування лише після того, як інші засоби контролю захворювання та методи запобігання не дали результатів. При цьому слід враховувати економічні, екологічні та соціальні наслідки. Особливу увагу слід приділяти методу утилізації інфікованих особин, враховувати гуманне ставлення до тварин, психологічне здоров’я працівників ферми та потенційні негативні наслідки для популяцій диких або свійських тварин. 

Додаткові заходи боротьби з епідемією можуть стосуватися захисту від розповсюдження вірусу через популяції диких птахів, шляхом картографування близькості ферм до водно-болотних угідь. Щоб успішно подолати сьогоднішню кризу, сектор птахівництва повинен впроваджувати ці заходи в тандемі, підвищуючи ймовірність успіху програм боротьби з хворобами. Це захистить здоров’я людей, тварин та навколишнє середовище.

Вакцинувати не можна чекати

Китай, Мексика, Індонезія та Єгипет вже запровадили програми вакцинації проти пташиного грипу як метод контролю захворювання. США, Велика Британія та ЄС історично протистояли впровадженню вакцин проти пташиного грипу через побоювання торгівельних обмежень. Однак після спалаху нинішньої епідемії, США почали випробування власних вакцини, ЄС схвалив країни для вакцинації свого поголів’я, а у Великій Британії створена цільова група з дослідження впливу вакцинації проти пташиного грипу на поширення захворювання.

Незважаючи на те, що вакцини є ефективним заходом у боротьбі з поширенням хвороб, багато залишається нез’ясованим. Наприклад, різні технології виробництва вакцин викликають різні імунологічні реакції залежно від виду птахів. Крім того, існує певна складність у зіставленні штамів вакцини з циркулюючими вірусами. Зокрема, можуть виникати труднощі з розрізненням вакцинованих та інфікованих птахів, тому рекомендується вводити вакцини відповідно до принципів диференціювання інфікованих від вакцинованих тварин (DIVA). Вакцинація вимагає введення ін’єкцій кожній особині окремо, що вимагає значних людських ресурсів та оперативних заходів забезпечення їх безпеки.

Джерело фото: Mufid Majnun, Unsplash

Пташиний грип та велика політика

Вже в 2024 році відбудеться 77 сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, на якій міністри G7, G20 і G77 оголосили про намір розглянути системний підхід у боротьбі з нинішнім поширенням пташиного грипу заради захисту здоров’я населення, екосистеми в цілому та забезпечення доступних цін на продовольство.

Автори дослідження впливу пташиного грипу на економіку та здоров'я населення рекомендують політикам: 

• Забезпечити цільове фінансування дослідження та розробки вакцин та інших засобів боротьби з хворобами.
• Запобігти розміщенню комерційних ферм у районах, де проживає велика кількість диких птахів, наприклад у водно-болотних угіддях, задля зменшення впливу на дику природу та запобігання поширенню хвороб між дикими птахами та свійською птицею.
• Заохочувати найкращі практики для створення більш стійкої та сталої продовольчої системи, спрямованої на вирішення нових факторів ризику захворювань шляхом перепрофілювання програм підтримки сільського господарства.
• Розглянути нові підходи до мобілізації ресурсів для зменшення ризиків пандемії.

Авторка статті: Василина Михалюк, активістка громадської організації “Відкриті клітки” та проєкту Cage-free Альянс

Більше новин читайте на GreenPost.