Психолог розповіла про найбільшу небезпеку недопуску батьків до школи

Діти шкільного віку повністю здатні себе обслуговувати, навіть якщо й за участі вчителя, тому при правильній постановці питання не страждають від того, що батьків не пускають далі порогу школи.

Про це   GreenPost  розповіла Марія Бурдукало, психолог, кандидат психологічних наук. Вона переконує: якщо раніше батьки доводили дитину до дверей кабінету і прощалися з нею (у 1-2 класах, коли ще потрібен батьківський контроль за тим, щоб дитина дійшла до школи), то не страшно, якщо момент прощання перенесеться на шкільне подвір’я.

«Є діти, які з 1 класу самі ходять до школи. Їм потрібна присутність батьків лише перший місяць навчання (може, навіть лише тиждень), щоб упевнитися, що школа є безпечним місцем, таким самим дружнім і приймаючим оточенням, як і батьківський дім. Для адаптації потрібна присутність батьків, але достатньо, щоб батьки були на шкільному подвір’ї», – говорить Марія Бурдукало.

Психолог додає, що як це позначатиметься на психіці дітей, насамперед залежить від реакції батьків. Якщо вони вважають, що прощатися біля дверей школи – це нормально, якщо вони готові відпустити власну дитину, впевнені, що нічого поганого з дитиною у стінах школи за ці кілька хвилин не трапиться, то дитина також почуватиметься впевнено. Якщо ж батьки сумніваються, то їхня тривога передається дитині.

«Насправді найгірше, що може статися, – загублені речі або поцвілі бутерброди чи яблука у шафках дітей. Діти привчаються мати індивідуальну шафку, якщо не ходили до дитячого садочка. Таким чином діти можуть стати самостійнішими і відповідальнішими набагато раніше. Та й часто те, що батьки залишилися за порогом, і ти сам несеш свої шкільні речі до класу, дає відчути статус школяра», – переконана Марія Бурдукало.

Раніше ми розповідали, що шкільний омбудсмен вважає виправданим те, що батьків перестали пускати до школи.