Просто забрати гаджет — не вихід: експерти розповідають, як батьки можуть захистити дитину від небезпек інтернету

Сьогодні дітей не потрібно вчити, як користуватися смартфонами чи планшетами: часто навіть найменші можуть дати у цьому фору батькам. У той же час інтернет для дитини не завжди безпечний і корисний. Але якщо просто забороняти ним користуватися, то можна отримати зворотний ефект: діти прагнутимуть віднімати та подивитися те, що «тато і мама не дозволяють». «Дзеркало» зібрало головні рекомендації про те, як почати знайомити дитину з інтернетом і що робити, якщо обмежувати її чи її вже пізно.

З якого віку взагалі варто дозволяти дитині сидіти в інтернеті?

На думку експертів організації Common Sence, яка з 2003 року займається просвітництвом щодо безпеки в інтернеті, це залежить від самих батьків. Хтось дає дитині планшет з виходом в онлайн буквально з року, а хтось чекає на початкову школу — обидва варіанти прийнятні.

Деякі батьки бояться, що якщо вони не познайомлять дитину з гаджетами й інтернетом, то вона «відставатиме» від решти дітей. Проте експерти кажуть: це не так. Як мінімум, бо діти швидко навчаються і засвоять усе, що їм знадобиться, коли настане час. Може вийти навіть навпаки: лікарі вважають, що надто тривале перебування у гаджетах у деяких випадках призводить до затримки розвитку мови чи соціальних навичок.

У питанні, коли варто показувати дитині можливості інтернету, також можна орієнтуватися на вікові обмеження, які є не тільки у фільмів та ігор, а й у додатків. Наприклад, той самий YouTube Kids рекомендований дітям від 7 років.

Що потрібно пояснити дитині до того, як вона чи вона сидітиме в інтернеті?

Рекомендації на основі порад експертів зібрало видання The New York Times. Спочатку варто в принципі поговорити з дитиною щодо концепції приватності в онлайн-світі. Діти не усвідомлюють, що «інтернет усе пам'ятає» і що нічого з того, що постить у соцмережах, не може залишатись особистим.

Перед цією розмовою батькам варто також визначити для себе, що саме має зробити дитина онлайн, щоб ви відчули дискомфорт. Можливо, ви не хотіли б, аби ваші діти дивилися навіть дитячі сайти без вашого нагляду, а можливо, ви не бачите нічого страшного, наприклад, у будь-яких відео на YouTube. Універсальних правил тут нема.

Тим не менш, The New York Times пише і про інші важливі нюанси (вони стосуються дітей, які ще не користуються смартфонами).

По-перше, встановіть правило, що необхідно запитати дозволи перед тим, як користуватися інтернетом або смартфоном у принципі. Це потрібно для того, щоб дитина усвідомлювала, що збирається зробити, і вчилася брати на себе відповідальність за це. Експерти наводять приклад: дітям потрібно відпроситись у батьків, аби піти в гості до однокласників — тут працює так само.

По-друге, подумайте над додатковими правилами: за яких умов і коли дитині дозволено проводити час у гаджетах. Можливо, варто запровадити умову, що сидіти в інтернеті можна лише у вітальні, кухні чи інших кімнатах, де ви зможете бачити дитину. За зачиненими дверима у своїй кімнаті смартфони та планшети краще заборонити. Або можна, наприклад, дозволити читання чи доступ до певних ресурсів у будь-який час і в будь-якому місці, але дивитися відео та сидіти в соцмережах — лише при вас.

«Якщо така поведінка бачиться вам надто настирливою, уявіть, що ваша дитина замкнулася в кімнаті зі своїми друзями і грається. Швидше за все, ви час від часу заглядатимете до них, пропонуючи перекусити чи просто перевіряючи, як у них справи. Так само варто поводитися і на «онлайн-зустрічах» ваших дітей в інтернеті», — вважає Девора Хейтнер, доктор філософії, засновниця порталу «Виховуємо мешканців цифрового світу», створеного для дітей та їхніх батьків.

Буває й так, що вам потрібно відволікти дитину на якийсь час, наприклад, коли у вас важливий дзвінок по роботі. У такому разі Хейтнер рекомендує прикинути, скільки часу він займе, і вибрати фільм чи мультик, у яких ви не сумніваєтеся, зі схожим хронометражем. Увімкніть його і віддалено контролюйте девайс, аби дитина не занудьгувала і не вирішила дослідити щось інше.

По-третє, ви можете перетворити обмеження на гру — тим більше дітям подобається, коли їх вважають досить дорослими. Користування інтернетом — та сфера, де можна навчити їх, що разом із самостійністю приходить і відповідальність.

Для цього Common Sence розробила форму «угоди» між батьками та дітьми. Вона виглядає як договір, де прописані основні пункти, які всі члени сім'ї зобов'язуються дотримуватися. Наприклад, дитина обіцяє не ділитися в мережі особистою інформацією (прізвищем, адресою, фотографіями тощо), а батьки у відповідь не просто говорити «ні» на якісь бажання, а й пояснюватимуть, чому вони так вирішили.

Завантажити форму можна тут. Вона англійською мовою, але ви можете надихнутися нею як зразком і створити свою «угоду», адаптувавши її під потреби та цінності своєї сім'ї. Така ж готова форма є і у сайту CyberWise, створеного для «зайнятих дорослих», яким потрібна допомога у навчанні своїх дітей технологіям.

По-четверте, намагайтеся завжди давати дитині альтернативу. Наприклад, не просто забороняйте якусь програму, а скажіть: «Знаєш, здається, цю штуку робили зовсім не для хлопців твого віку. Але я можу трохи пошукати і запропонувати тобі іншу програму — там можна робити майже те саме». Далі дійте за ситуацією: альтернативу таки пошукайте, але, можливо, через якийсь час дитина взагалі забуде про свою «втрату».

Іноді такий варіант не працює: наприклад, у разі порнографії. Експерти вважають, що розмову про такий контент не можна розпочати дуже рано і не варто особливо заглиблюватися. Можна розповісти, що дорослі п'ють каву й алкоголь, які дітям не дозволяються, — так само іноді дорослі можуть дивитися на картинки чи відео з голими людьми, але для дітей це не дуже добре і може навіть їх налякати. І далі запропонувати: «Якщо ти побачиш щось подібне, то обов'язково покажи мені. Я не лаятиму тебе, адже ти ні в чому не провинишся, але мені хочеться про таке знати, щоби зробити твоє користування телефоном або комп'ютером безпечним для тебе».

І ще кілька коротких правил, які пропонує Common Sence:

• намагайтеся знайомити дитину з підходящими за віком сайтами, які дозволяють їй вчитися і пізнавати щось нове, замість того, щоб потопати в розвагах (ті ж Common Sence уже поділили багато фільмів, книг і подкастів за віком і написали чимало статей про те, як допомогти дитині не загубитися в цьому різноманітті);
• уникайте користування гаджетами перед сном (дорослих теж стосується): це заважає якісно висипатися та відпочивати;
• регулярно показуйте дитині, чим інтернет може бути корисним. Наприклад, він може служити для зв'язку з членами вашої родини: регулярно разом дзвоніть із відео бабусям, тіткам або друзям, які живуть далеко від вас.

Як встановити «віддалений контроль» за гаджетами?

До певної міри цю роль виконують операційні системи смартфонів, які дозволяють налаштувати їх для дитячого користування.

Якщо дитина користуватиметься айфоном або айпадом, створіть для неї дитячий Apple ID через функцію «Сімейний доступ» в обліковому записі дорослого. Її можна знайти у «Налаштуваннях». Далі натисніть на «Сімейний доступ», якщо він вже підключений, або створіть його у Apple ID. Потім у верхньому правому кутку екрана шукайте іконку, яка дозволяє додати члена сім'ї. Вибирати потрібно створення облікового запису для дитини — це прописано окремим рядком.

На Android-пристроях спочатку доведеться створити дитячий Google-акаунт: ця опція доступна для тих, хто молодше 13, батьки отримують можливість контролювати його через прив'язку до своєї пошти. Далі створіть сімейну групу: Google рекомендує робити це за допомогою голосового помічника. А щоб контролювати дії дитини після цього, найкраще підійде додаток «Батьківський контроль».

За допомогою таких прив'язок ви можете обмежити покупки дітей (ви отримуватимете запит на схвалення, якщо він або вона щось придбає), цілі сайти і навіть певні слова (зазвичай нецензурні, але можна скласти будь-який список), встановити необхідний екранний час для кожного додатка та вікові обмеження (якщо відео чи програма не призначена для дитини, вона їх не побачить).

Якщо зв'язків Google-акаунтів здається мало, є окремі програми, які дозволяють контролювати саме електронну пошту: бачити, кому і від кого надсилаються листи, що міститься і так далі. Так працюють, наприклад, Kids Email та Tocomail.

І, звісно, існують десятки, а то й сотні окремих додатків, що дозволяють встановити батьківський контроль у різних форматах.

Утім, навіть за допомогою таких обмежень неможливо повністю убезпечити дитину від усього небезпечного контенту і тим більше від булінгу та токсичного спілкування в інтернеті. До того ж завжди можна скористатися смартфоном друга чи подруги, яким батьки можуть не виставити подібних налаштувань. Тому важливо все ж таки обговорювати з дитиною, в чому особливості користування інтернетом, і дотримуватися рекомендацій вище.

А якщо моя дитина вже користується інтернетом і нічого з цих рекомендацій не зроблено?

У такому разі, здається, єдине, що ви можете зробити, — це регулярно спілкуватися з дитиною на важливі теми та розвивати її критичне мислення.

Наприклад, почніть із запитання про те, чи син чи дочка вважає все, що вони бачать в інтернеті, правдивим і чому. Далі обговоріть, як ви розумієте, що сайту варто вірити, поділіться цим із дитиною. Можна поговорити про те, що різні інтернет-ресурси робляться людьми з різними поглядами й існують технології, які збирають дані для надсилання нам реклами. Таким чином, залежно від віку дитини можна акуратно обговорювати теми, які вас хвилюють у цей період: той же булінг, самооцінку та порівняння себе з іншими, порнографічні відео тощо.

Девора Хейтнер у своєму виступі на TEDx Talks говорила, що через деякий час після знайомства з інтернетом та соцмережами діти стикаються з проблемою: технології дають їм хибне відчуття, що кожна людина доступна 24/7 і має відповідати на повідомлення відразу. Це змушує їх почуватися покинутими, адже якщо друзі довго не відповідають, отже, вони нібито не хочуть спілкуватися з ними. Хейтнер підкреслює, що такі тривожні відчуття відчувають навіть дорослі, тому ніколи не пізно пояснити дітям і ці нюанси теж.

Ще один важливий момент — розкажіть, як варто ставитись до текстових повідомлень: часто навіть дорослі інтерпретують сказане письмово з неправильною інтонацією, що веде до зіпсованої комунікації та впливає на настрій. Навряд чи порушити цю тему буде пізно.

Також не забувайте про правило, яке працює завжди: якщо хочете, щоб дитина поводилася певним чином, станьте для неї прикладом. Придумайте нові сімейні традиції та виділіть час, коли ніхто не сидить у телефоні – це може бути як недільна вечеря, так і цілий певний день. Так ви зможете знизити вплив інтернету на життя дитини.

Також ми писали про сексуальну експлуатацію дітей онлайн: що про це важливо знати батькам.