COVID-19 та початок сезону ГРВІ та грипу, супроводжується підвищенням температури. Інколи, процес захворювання проходить безсимптомно, а деколи хворий відчуває себе дуже погано навіть за невеликого підвищення температури. Зазвичай при ГРВІ та грипі підвищення температури велике чи не дуже триває 5-10 днів. Але бувають такі випадки, коли субфебрильна температура в людини може бути кілька тижнів й навіть місяців. найменші зміни. Субфебрильна температура – це стан, який триває упродовж тривалого часу, й характеризується підвищенням температури тіла до показників 37-38°C. Такий стан може проходити абсолютно безсимптомно або проявлятися слабкістю, головним болем, ниючими болями у м’язах та суглобах.
Причини
- Природний стан (особливість організму): стандартні норми щодо температури тіла 36,6°C, не завжди відповідають дійсності, оскільки кожен організм є індивідуальним, відповідно й показники можуть бути різними. Наприклад, температура може змінюватися упродовж доби на незначні коливання, або МЦ у жінок також здатний впливати на температурні зміни. Для чоловіків, навпаки, характерні нижчі показники.
- Стрес: субфебрильна температура виникає як реакція нервової системи на подразник.
- Процес розвитку певної патології: підвищення температури може виникати, як результат розвитку прихованого патологічного процесу, або ж як наслідок перенесеного інфекційного захворювання. До захворювань, які здатні викликати появу субфебрильної температури належать: новоутворення; інфекційні захворювання та патології бактеріального й паразитарного характеру; алергія; запальні процеси в організмі; надмірне вироблення гормонів щитоподібної заори (гіпертиреоз).
- В умовах пандемії коронавірусу, тривалий субфебрилітет – ознака наявності у хворого COVID-19.
Діагностика
У тому випадку, якщо протягом тривалого часу спостерігається підвищення температури, необхідно звернутися до лікаря, з наступним проходженням ряду обстежень, та відповідно діагностування діагнозу на основі їх результатів.
Вам можуть призначити такі види обстежень: лабораторні аналізи крові, калу та сечі; ЕКГ; УЗД; відеоларингоскопія; рентгенографія; лабораторні аналізи на рівень гормонів; туберкулінові проби. Також важливим етапом є призначення консультацій інфекціоніста, хірурга, гінеколога чи ендокринолога.
Підготовано на основі itmed.org.
Нагадаємо, COVID-19 дістався Олега Вінника (відео).
