Потворність дітей, променева хвороба: про ризики окупантів, які захопили ЧАЕС, і можливість спланованої аварії на станції
Росія не досягає своєї мети у війні, тому її керівництво може піти на все навіть просто щоб усім було погано.
24 лютого російські окупанти вторглися з боку Білорусі до українського міста Прип'ять та захопили Чорнобильську АЕС. Усі співробітники станції, які заступили на зміну того дня, досі перебувають у заручниках. 9 березня станція була повністю знеструмлена. Лукашенко запевняє, що білоруські енергетики забезпечили подачу електроенергії на ЧАЕС. МАГАТЕ повідомляє, що станція отримує електрику з дизель-генераторів. Водночас українська розвідка повідомила, що Росія готує теракти на ЧАЕС, щоб шантажувати міжнародне співтовариство, яке підтримує Україну.
Щоби розібратися, яку небезпеку можуть нести дії РФ на території ЧАЕС, білоруське видання Флагшток опублікувало на умовах анонімності бліц-інтерв’ю з гомельським експертом у галузі радіохімії.
Ризики від захоплення ЧАЕС російськими військовими
Є причини непокоїтися. По-перше, якщо в саму станцію влучить снаряд або у сховище відходів, або станцію буде обстріляно, може статися викид радіації. Яке там озброєння зараз стоять біля ЧАЕС, я не знаю. Ті самі ракети для «Градів» мають певний відсоток браку. Вони ж можуть і на старті вибухнути, тому у військових умовах може бути будь-що. Якщо, припустимо, снаряд влучить у саму станцію або саркофаг, масштаби катастрофи тоді можуть бути схожі на ті, що були в 1986 році.
Другий момент — зараз знеструмлені насоси. Тобто немає постійного електропостачання насосів, що охолоджують сховище радіоактивних відходів, відповідно вони працюють поки що на генераторі. Коли перестануть працювати генератори, відходи почнуть нагріватись і протягом тижня відбудеться їх розплавлення. У цьому випадку, найімовірніше, радіація осяде в зоні вже забрудненій. Наскільки там зросте рівень радіації, важко сказати. Але вона там осяде точно на кількасот тисяч років.
Також існує небезпека підпалу радіоактивних лісів (того ж рудого лісу). Викид від таких дій залежатиме від погоди та розповсюдження вогню. Наслідки від вторинного забруднення можуть бути меншими, ніж після аварії 1986 року, але це дуже серйозна небезпека.
І ще найважливіший момент. Персонал ЧАЕС працює у складних психологічних умовах, фактично під дулами автоматів. Це збільшує ймовірність помилки, внаслідок якої може статися аварія.
Ризики для окупантів та персоналу
Російські військові отримають на повну, навіть просто від того, що там зараз. Там є місця, де достатньо побути протягом кількох діб, щоб отримати променеву хворобу. Якщо навіть перебувати в тих зонах, де не помірний рівень радіації, то там можна надихатися радіоактивного пилу, який осяде в легенях і зрештою викличе ракові захворювання шкіри, гортані, носа, стравоходу тощо. Це буде не відразу, але через 5–10 років. Буде і зовнішнє опромінення, якщо військовий постійно не сидить у танку. Променевої хвороби не буде, але ризики отримати лейкоз протягом найближчих 10–20 років підвищуються. Будуть ризики потворності у дітей.
Щодо персоналу ми нічого не знаємо. Чи є у них незаражені продукти, чи їх годують тим, що є? Чи є у них вода тощо? Чи є свіжі респіратори? Також зміни у працівників розраховані так, щоб вони одержали допустиму річну дозу. Нині ж працівники там перебувають уже два тижні безперервно. Звісно, це ризики.
Чи можна спланувати диверсію та контролювати аварію на ЧАЕС
Згідно з українськими ЗМІ, українська розвідка передбачає варіант, за якого РФ може підпалити радіоактивні ліси. Щоб контролювати процес, потрібно мати гарний прогноз погоди — знати, куди піде вітер. Також можна штучно викликати дощ на певних ділянках. Із літаків розпорошуються йодиди срібла та викликаються штучно опади. 1986 року це робили, щоб опади випали біля самої ЧАЕС і не пішли далі. У певній ділянці можна навіть змінити напрямок вітру, не дуже звичайно, але можна.
Ті самі дії можуть бути вжиті при аварії на ЧАЕС внаслідок обстрілу станції.
Так, усе одно це великі ризики. Прогноз погоди ніколи не стовідсотковий — якщо він якісно зроблений, то це лише 90 %.
Як на мене, робити все це не має сенсу. Але в Росії, як показала практика, не все піддається логіці. З іншого боку, якщо Росія під санкціями і не досягає своєї мети у війні, то можна уявити, що керівництво може піти на все, навіть просто, щоб усім було погано, не тільки Росії.