Пневмонію не можна лікувати лише таблетками — лікар

Епідемія, пов’язана з Covid-19, восени набуває нових темпів. Кількість добових випадків хворих перевалила за 3500 осіб, лікарі відносять   пацієнтів, які захворіли восени, уже до другої хвилі та скаржаться на відсутність ліжкомісць у інфекційках.

Про ситуацію, у якій перебуває медична система та загрози, які мають нині українці  і які пов’язані з  вірусом, розповіла  директор Київської обласної дитячої лікарні №2, сімейний лікар Наталія Бігарі.

— Почалася осінь, у навчальних закладах гаряча пора, та і період похолодання і без Covid-19 для багатьох – це сезон гострих респіраторних захворювань та грипу. Як цей у час складається робота у сімейних лікарів?

Я як лікар весни боялась менше, ніж я боюся осені. По-перше навесні був введений жорсткий карантин, по-друге, тоді люди вперше зіткнулися з проблематикою коронавірусу і були більш організованими у подоланні паталогії. А тепер – люди звикли до Covid-19, та стали більш безпечними у ставленні до свого здоров’я, а відповідальність за населення впала на плечі лікаря. Якісного діалогу між пацієнтом та лікарем немає – бо пацієнт має найперше навчитися слухати лікаря, має лікар вирішувати тактику діагностики та лікування, однак, нажаль, пацієнти цього не виконують.

Друга проблема – на сьогодні у період реформи, яка відбувається не перший рік, хоч незначна, але існує кількість населення, яке ще не задеклароване сімейними лікарями. Третє – населення не може ніяк звикнути до того, що в Україні відбувається реформа. Ми не можемо сказати, якої вона якості, але при цьому існують зміни у роботі не лише сімейних лікарів, а й екстреної медичної допомоги. Ці всі проблематичні питання в сумі дають неприємні негативні результати – тобто пацієнти не задоволені лікарями, а лікарі не задоволені хаосом, який відбувається між лікарями.

— Окрім сімейних лікарів після поширення Covid-19 збільшилось навантаження на екстрену медицину. Чи готова «екстренка» до ситуації, щ склалася?

Я відверто скажу: що восени, що весною ми, медицина, не готові до кінця до вирішення проблем, пов’язаних з епідемією. Візьмемо питання госпіталізації пацієнтів – сімейний лікар у більшості випадків заручник ситуації. Навіть якщо у сімейного лікаря є підозра, що у пацієнта Covid-19, він відправляє його на ПЛР-тест, а результати з лабораторії у багатьох випадках приходять через 3, 5, 6 діб. Сімейний лікар навіть людину з усіма вираженими симптомами та підозрою на Covid-19 не може госпіталізувати до лікарні. Тому що інфекційній лікарні платять кошти з НСЗУ лише за підтверджений випадок коронавірусу. Якщо інфекційна лікарня візьме пацієнта з підозрою на Covid-19, і буде лікувати тиждень – 10 днів,  а в хворого не підтвердиться Covid-19 – значить, його пролікували за рахунок медустанови. Це неправильно.

Наступне – у деяких районах Київської області відбувається неприємна ситуація, коли відділення вже заповнені, і тих, хто звертається з легкою або середньою формами пневмонії при Covid-19, їх не госпіталізують, бо нема куди. Тоді пацієнта направляють додому під нагляд сімейного лікаря. Але згідно протоколу пневмонію не можна лікувати лише таблетованою формою - є внутрішньом’язеві і внутрішньовенні ін’єкції. Скажіть, будь ласка, хто вдома собі зробить внутрішньовенну ін’єкцію?  Мають ходити до дому сімейний лікар або його медсестра? А держава подумала про те, як такого лікаря повністю захистити, яку доплату медсестрі дати за такі ін’єкції? На сьогодні таке питання відкрито, і його ніхто вирішувати не спішить. Чи ходять лікарі до таких хворих? Залежить від порядності та відданості професії сімейного лікаря. Якщо лікар готовий ризикувати своїм здоров’ям заради здоров’я інших, то так.

— У групі особливого ризику хворі, які окрім Covid-19 мають ще інші хронічні захворювання, які можуть загострюватись, чи є можливість лікувати таких осіб у випадку інфікування?

Чим далі до лісу, тим більше дров, як кажуть. Бо поняття «опорні лікарні» на сьогодні, коли вже більше як пів року Covid-19, дуже розмите. У кожній без виключення лікарні є ковідний хворий. Елементарні приклади – хворий з інфарктом і Covid-19 – він помре від інфаркту швидше як від вірусу. Де йому більше допоможуть – у інфарктному чи інфекційному відділенні? Звичайно, що у інфарктному. Це елементарні речі, які треба пояснювати людям.

Як гендиректор дитячої лікарні, маю випадки, коли новонароджене дитя не з Covid-19, але мама з Covid-19. Тоді маму кладемо до інфекційної лікарні, дитя залишаємо без нагляду мами в лікарні і лікуємо іншу пневмонію від народження, яке має дитя.  Але ж ми розриваємо важливий зв'язок між дитиною і матір’ю, і за це не відповідаємо.

Приклад, коли госпіталізується дитина до реанімації з Covid-19. Але ми спочатку діагностуємо цукровий діабет, лікуємо. Результат ПЛР-тесту приходить на 5-тий день. За 4 попередні доби 4 зміни медперсоналу спілкувались і лікували цю дитину це замкнуте коло. Тому не можна сьогодні ділити у випадку наростання Covid-19 в Україні на опорні і неопорні лікарні – всі лікарні мають справу з Covid-19.

— Чимало людей у соцмережах скаржаться, що окрім того, що результати ПЛР тестів, які роблять в держустановах надходять через кілька днів, то і сімейні лікарі не одразу направляють на ПЛР, якщо до них звертаються, а це ще дні чекання – чому так відбувається?

Лікарі працюють за протоколами і постановами МОЗ. І у постановах чітко прописано покази для направлення пацієнта на ПЛР. Лабораторії сьогодні працюють, і це правда, вдень і вночі. Є такий людський фактор – людські руки і людські очі. Люди втомлюються. І абсолютно всім, хто хоче без показів робити ПЛР, забезпечити це у комунальних закладах неможливо. Тому лише лікар має вирішувати направляти пацієнта на ПЛР чи ні.

Якщо громадянин вважає, що він хоче особисто перевіритись, то обстеження мають бути все таки платними. Тому що охопити 100% населення за бажанням «хочу» на сьогодні ні держава, ні лабораторії, ні сімейні лікарі не в змозі. Пацієнти, яким показано ПЛР згідно клініки – їм сьогодні роблять безкоштовно, ми направляємо і на ПЛР, і на ІФА-тести.

— Є категорія, як вихователі дитсадків, вчителі, особи, що працюють в закладах харчування та контактують з великою кількістю населення, чи мають вони обов’язкові тести?

На рівні держави такої постанови Кабміну немає, так само МОЗ не видавав. Я знаю, що є такі місцеві органи влади, які перед 1 вересня абсолютно всім вчителям робили безкоштовно ПЛР-тести. Я вважаю, що це правильно. Але держава не відокремлює лікарів, вихователів, працівників харчування в обов’язковий список здачі ПЛР – тільки здають люди, які мають симптоматику захворювання. Центральна влада має навчитися працювати так, як місцева влада. Бо за цей період місцева влада показала свою організованість, а центральна – ні.

Я на своєму прикладі хочу показати дієвість центральної влади. З Covid-19 боремось з весни, але я з державного бюджету як генеральний директор обласної дитячої лікарні нічого не отримала, ось це результат. І якщо парламент і уряд виділяють гроші на боротьбу з Covid-19, то вони мають бути направлені та витрачені суто на боротьбу з Covid-19.

— Враховуючи, друга хвиля коронавірусу саме розганяється – що потрібно зробити те які заходи запроваджувати, щоб зменшити кількість захворювань?

Бачимо статистику – кожного дня 3 і більше тисячі хворих. Це уже друга хвиля Covid-19. Цифри будуть зростати? – так, вони вже зростають. Якщо аналізувати ситуацію за пів року  ми бачимо, що діти дійсно хворіють. Хоча на початку, коли вірус тільки з’явився у світі, нам казали, що діти не схильні до такої хвороби, а виявилося, що ні. Тому, коли пролунав перший дзвоник, школи повинні були бути забезпечені абсолютно всім. Держава забезпечила цим? – ні. Сьогодні батьки та вчителі шукають маски, антисептики. От коли б цим були всі забезпечені, ми не мали б такої статистики хворих, як маємо.

Хоча, хочу зазначити, що який би не був вірус – це колективний ворог і колективний імунітет у нас має сформуватись. Але важливо лишень, щоб колективний імунітет формувався без великої масовості у короткий термін та з мінімальними жертвами. Якщо взяти статистику смертності – вона не велика, слава Богу, але треба відзначити, як помолодшала в Україні смертність від Covid-19. Якщо з весни казали, що в основній зоні ризику  люди старшого віку, то тепер ми бачимо, як помирають люди працездатного віку, яким 26, 42, 56 років. На це треба звертати увагу. А вірус тим часом, хочемо ми цього чи не хочемо, дуже швидко мутує.

— Тобто історія про те, що може бути новий вид коронавірусу – це не міф?

Цілком ймовірно, що буде новий вид. Тому що вже є випадки, коли пацієнти хворіли Covid-19 навесні, і повторно мають захворюваність уже восени, ПЛР дає плюс. Вони мають той самий коронавірус, але трошки модифікований. Враховуючи всі проблеми і медичної галузі, і ситуацію з поширенням захворювання, я хочу звернутися і до населення: якщо ми боремося з Covid-19, то ми боремося скрізь, і правила мають існувати для всіх.

Pixabay

Якщо медики сказали, що має бути у певних умовах самоізоляція, то самоізоляція. Сказали, що ще не закінчився карантин, то значить треба жити і працювати так, як ще не закінчився карантин. Якщо держава і люди почнуть працювати разом, щоб перемогти – от тоді ми поборемо хворобу. Лікарі не всемогутні. Я з безмежною повагою ставлюсь до інфекціоністів, але знаю фахових лікарів, коли у них нерви не витримують, і вони кладуть заяви на стіл. Бо для центральної влади сидіти в кабінетах і керувати – це одне, а працювати і практикувати - геть інше. І коли наказ не співпадає з реаліями, а ти не знаєш, що робити, то у людей не витримує нервова система.

Я не знаю такого робочого дня, щоб про 3-ох чи 4-ох пацієнтів я не дзвонила до лікувального закладу чи фельдшера і не починала говорити на захист. Бо за кожного пацієнта треба говорити. Я дуже боюся цієї осені. Кажуть, що це пора виборів, а я боюсь, щоб осінь не була вибором жити людині чи не жити. Ситуація буде набагато гіршою, якщо ще громадяни не будуть нічого робити. Мені не подобається ситуація, коли люди ходять по вулиці і кажуть, що набагато більше помирають від туберкульозу чи інфаркту. Але все-таки ніхто з нас не хоче опинитись у цій меншій статистиці, але з Covid-19. Тому нагадую: ваше здоров’я у ваших руках.