Підсумки 2021 року: прориви і провали МОЗ

2021-ий був важким роком для української системи охорони здоров’я. На її і так далеко не найкращий стан наклалася пандемія COVID-19. Ми провели опитування у спільноті медиків, щоб з’ясувати, як вони оцінюють роботу свого профільного міністерства.

Прориви

Очікувано виявилося, що прориви в системі охорони здоров’я, названі медиками, можна перерахувати на пальцях людини, яка все життя працювала на тартаку.

Розвиток української трансплантації. Власне прорив в українській трансплантології стався ще 2020 року, а в 2021-му МОЗ лише закріпив успіх. Проте пілотний проект МОЗ, який передбачає зміну фінансового механізму щодо проведення операцій з трансплантації, поки що демонструє значні успіхи. Його амбітна мета, озвучена ще Максимом Степановим під час перебуванні на посаді міністра охорони здоров’я — «за три роки Україна досягне трансплантаційної незалежності» — виглядає досяжною.

Наразі МОЗ укладає договори із закладами охорони здоров’я і покриває всі видатки за кожну проведену трансплантацію. Окрім того, у грудні прийнято закон, який врегульовує забезпечення надання медичної допомоги громадянам України методом трансплантації.

«Прийняття закону також сприятиме підвищенню ефективності і збільшенню кількості операцій з трансплантації, що дасть можливість врятувати життя більшій кількості українців», — запевняють у МОЗ. Звісно, вирішальне значення матиме його втілення на практиці, але сам закон передбачає спрощення доступу українців до такого виду медичної допомоги, як трансплантація, а також створює можливості для підвищення ефективності вітчизняної системи трансплантації.

Закупівля ліків. У 2020-му році медичні закупівлі неодноразово спричиняли скандали — адже це дуже поживний ґрунт для можливих корупційних схем. Проте за 2021 рік ситуація вирівнялася. ДП «Медичні закупівлі України» повідомляють про 1,48 млрд грн, заощаджених від паспорту бюджетної програми МОЗ України. 96,2 % товарів, що були закуплені у 2020 році, розвезено кінцевим набувачам — департаментам та закладам охорони здоров’я.

До слова, якщо вам відмовляють у праві на лікування та безкоштовних ліках, які держава закуповує централізовано, можна перевірити, наскільки це обґрунтовано. Для цього варто лише скористатися спеціальним чат-ботом від ДП МЗУ. Таким чином можна знайти інформацію:

• чи є ліки у вашій області та в яких лікарнях;
• який запас ліків у лікарнях;
• на якому етапі закупівля потрібних ліків;
• коли ліки доставлять в Україну та розвезуть їх у регіони.

Анонсування підвищення зарплати медпрацівникам. Влада спочатку вустами чинного міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, а потім і Президента Володимира Зеленського пообіцяла із 1 січня 2022 року підвищити зарплати медпрацівникам:

• для лікарів та професіоналів із вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в ЗОЗ, — 20 000 грн;
• для фахівців із базовою вищою та неповною вищою медичною освітою — 13 500 грн.

Однак поки що святкувати перемогу рано. Тим більше що поки що не зрозуміло, чи вистачить грошей на виконання цієї обіцянки, тому що аналіз Держбюджету показує, що лише за умови жорсткої оптимізації мережі закладів охорони здоров’я та скорочення кадрів можна збільшити зарплати медикам до вказаних розмірів. Тим більше багато лікарів повідомляють про заборгованості по зарплаті — навіть нинішній.

Провали

Натомість на запитання про провали медики одностайно відповіли, що це не провали, а суцільна прірва.

Продовження медреформи. Медики нагадують, що будь-яка недофінансована реформа приречена на провал.

Попри такі позитивні для пацієнта моменти, як можливість обирати лікаря і на вторинці, другий етап медреформи викликав дуже багато нарікань.

Адже, крім усього іншого, наслідком стало скорочення медпрацівників та закриття лікарень, що позначилося на доступі пацієнтів до отримання меддопомоги.

Особливо болісним стало закриття фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАПів), скорочення фельдшерів, переведення їх на 0,5-0,75 ставки, скорочення санітарок. Фельдшери, які в селах «працюють за всіх лікарів відразу, і в дощ, і в зливу, ночами, в свята», опинилися за бортом. Як і багато інших досвідчених медичних працівників (лікарів, медсестер, санітарок, бухгалтерів тощо).

Через це українці дедалі частіше змушені звертатися до приватних клінік або вдаватися до засобів альтернативної медицини.

Медики констатують, що внаслідок перетворення лікарень на КНП вся влада опинилась у руках гендиректора — «ніякого контролюючого органу, ніякої відповідальності». У КНП керівництво розпоряджається зарплатою на свій розсуд — тобто у 90 % випадків це означає зарплату директора від 120 тис. грн та скорочення персоналу при збільшенні безоплатного навантаження на тих, хто зостався.

Узагальнюючи свої претензії до «несистемної, нефінансованої медреформи», медики перерахували:

• знищення медзакладів, втрату кадрового потенціалу,
• неконтрольоване і несправедливе фінансування допомоги по пандемії короновірусу,
• відсторонення науковців, експертів від керівництва та контролю у МОЗ,
• підсудне перекладання повноважень, що стосується здоров’я українців, на місцеві ради,
• запізнілу реакцію на проблеми медицини, що призводить до незворотних процесів,
• та розправу над лікарями, які висловлюють «неугодну» владі думку.

Вакцинація проти COVID-19. З одного боку МОЗ усе-таки зміг її організувати, і це плюс. З іншого — такої нищівної критики ще не зазнавала жодна вакцинальна кампанія за весь час незалежної України. Вакцинація проти COVID-19 почалася пізніше, ніж у Європі, і була організована так, що навіть охочі вакцинуватися залишилися незадоволені. Були питання і до логістики (наприклад, багато хто скаржився на неможливість отримати другу дозу тієї самої вакцини, та й вакцинація у не пристосованих до цього приміщеннях викликала багато запитань), і до алгоритму — адже пріоритет мали не групи ризику і не ті, хто хотів таким чином захистити своє здоров’я, а ті, на кого «вказав палець» МОЗ. Потім попри запевнення влади, що вакцинація проти COVID-19 є і залишиться добровільною, тих, хто намагався відмовитися від цього медичного втручання, почали відсторонювати від роботи та перешкоджати їм користуватися громадським транспортом, що також не додало популярності МОЗ. Та й комунікація з суспільством у питанні вакцинації була абсолютно провальною, внаслідок чого довелося утилізувати не один десяток тисяч доз вакцини, яка була закуплена за кошти платників податків і з такими «боями» потрапила в Україну.

Звісно, хочеться вірити, що такий важкий 2021 рік закінчиться і забере з собою ті проблеми, якими запам’ятався. Принаймні що МОЗ встоїть на ногах під їхнім шквалом і зможе гідно відповісти на ті виклики, які принесе наступний рік.