Переважає кавун за вмістом корисних елементів, але декому варто її уникати: лікар розповів, кому не можна їсти диню

Диню люблять за неповторний аромат та дивовижний смак. Однак це далеко не всі переваги, які має диня. Про те, чим вона корисна та як обрати якісний плід, розповів лікар-гігієніст Юрій Гузік.

Вибираємо солодку диню

У дині та кавуна спільне не лише місце на прилавках у торговельній мережі. За складом та впливом на організм збігів теж достатньо. Наприклад, вода також є основною складовою м'якоті дині — не на 90 %, а трохи менше, але це ніяк не позначається на властивості плода вгамовувати спрагу. При цьому диня (особливо цукристі сорти) має більш високу енергетичну цінність: не менше 34 ккал на 100 г, а також містить підвищену концентрацію вітамінів А, С, групи В.

У дині вдвічі більше, ніж у кавуні, аскорбінової кислоти (вітаміну С): 100 г м'якоті задовольняють добову потребу на 20–22 %. Каротину (провітамін А) до 8 % добової норми на кожні 100 г.

Доведено перевагу дині за вмістом мінеральних речовин.

Диня — серед рекордсменів за кількістю кремнію, кобальту та рубідії. Без участі кремнію не обходиться практично жоден процес в організмі, він допомагає зберігати красу та молодість.

Кремній покращує еластичність кровоносних судин, стимулює захисні сили організму, прискорює обмінні процеси, сприяє підтримці гормонального балансу. Дефіцит кремнію, навпаки, позбавляє людину одного з природних захисників, які гальмують патологічні процеси й уповільнюють старіння.

Крім того, без кремнію порушується нормальне засвоєння інших корисних мінералів: кальцію, фосфору, кобальту, сірки, марганцю, фтору.

Ще один мікроелемент, який диня містить у достатку — кобальт, що входить до складу кобаламіну. Ця біологічно активна сполука має всі властивості вітаміну В12.

Таким чином, кобальт допомагає зберегти здоров'я нервової системи, бере активну участь у процесах кровотворення, підтримує нормальне функціонування підшлункової залози. Достатнє споживання продуктів, що містять кобальт, — чудова профілактика остеопорозу й атеросклерозу. Але це ще не все. Кобальт сприяє накопиченню в організмі вітамінів А і С, а отже, безпосередньо впливає на стан шкіри, волосся, нігтів.

Порівняно з іншими мінералами про рубідій відомо далеко не все. Але й те, що відомо, говорить лише на користь цього мікроелемента.

Доведено, що у деяких реакціях, що відбуваються в організмі, рубідій може заміняти калій. А як відомо, калій — обов'язковий елемент для здоров'я серця та судин, не кажучи вже про загальне гарне самопочуття та прекрасний настрій.

Рубідій має здатність мінімізувати прояви алергічних реакцій і підвищувати опірність організму до патогенних мікроорганізмів.

Окрім багатого нутрієнтного складу, диня відрізняється високим вмістом харчових волокон. Недарма у жителів півдня під час рясних трапез диня популярна не тільки як десерт, а й як натуральний засіб для покращення травлення. Також у помірних кількостях вона здатна надавати м'яку сечо- і жовчогінну дію.

Проте не для всіх диня однаково корисна.

Кому не можна їсти диню?

Варто відмовитися від дині на користь інших фруктів людям із цукровим діабетом і виразковою хворобою шлунка.

Втім, при будь-яких розладах із боку шлунково-кишкового тракту краще утриматися від вживання дині, щоб не погіршити ситуацію.

Несумісна диня зі спиртними напоями, медом, холодною водою. Вживання цих продуктів за один раз загрожує здуттям живота, кольками, діареєю.

4 ознаки стиглої дині

Є кілька універсальних критеріїв, які допоможуть вибрати якісний і стиглий плід будь-якого сорту та розміру. Головний із них — стиглість дині визначається не за надрізом, а за зовнішніми ознаками.

Диня, готова до вживання, як і кавун, що визрів, видає глухий глибокий звук при поплескуванні. Диня, яка «дзвенить» і віддає луною, знята з баштана завчасно.

У стиглої дині на протилежному боці від хвостика в міру м'яка шкірка. Це легко відчути, натиснувши на неї пальцями. Якщо шкірка трохи поступається під тиском — ви тримаєте стиглий плід. Якщо шкірка вминається майже без зусиль, «хлюпає» — диня безнадійно перезріла. Якщо, навпаки, шкірка, незважаючи на тиск, не реагує — перед вами «зелений» продукт.

У стиглої дині шкірка й смужки жовті, а не зелені. Забарвлення шкірки рівномірне, без контрастних плям. Окрім того, стигла диня зазвичай має більш виразну «сітку»: тріщин більше, борозенки глибші.

Зовсім не зайве понюхати диню, перш ніж купити. У стиглого плода чудовий аромат, особливо він відчувається у хвостика. Неякісний плід, від покупки якого слід утриматися, або не пахне, або віддає запахом зелені.

Більше новин читайте на GreenPost.