Педіатр про п’ять медичних фобій: чого ми боїмося – і чого боятися не треба

Про п’ять медичних фобій, що розповсюджені у нашому суспільстві і є страшенно шкідливими, бо створюють небезпеку для здоров’я говорить педіатр та дитячий інфекціоніст Олена Луцька.  У Фейсбуці лікарка "розвінчала" міфи, які, на її переконання, шкодять здоров'ю дітей і відверто зауважила, чого боятися не треба.

Плачефобія малюкова

Малюк, за уявленнями багатьох людей, має бути як на картинці: спати, прокидатися, щоб поїсти, посміхатися батькам і знову засинати самостійно у своєму ліжечку.

Проте швидко стає зрозуміло, що у житті все якось інакше. Малюк кричить, крехче, хоче бути на руках, а ще йому важко покакати. Тоді у хід іде все: обстеження на непереносимість лактози, копрограми і посіви на дисбактеріоз. Препарати змінюються, газовідводні трубочки пхаються, все у пошуках чарівної кнопки. А її немає, і це нормально.

 Лихоманкофобія

Розповсюджена фобія. Як серед пацієнтів (особливо батьків, коли діти хворіють), так і серед лікарів. Чомусь вважається, що температура обов'язково має бути 36,6. А якщо вона вища, хай при цьому малюк почувається нормально, то треба її обов'язково збити до «норми».

Сама по собі лихоманка нічим не загрожує. «Згорнеться» білок? Та ні, це страшилка, що її бабусі передають нам із величезними очима. Навіть фебрильні судоми, що реально можуть налякати, не корелюють з висотою  температури.

Підвищення температури – це захисна реакція організму. Вона нічим не загрожує сама по собі. Температуру треба знижувати, тільки якщо вона погіршує стан.

Глистофобія

Шукати на повний місяць, «глистувати» всю родину, перекладати на совість нещасним глистам усі біди. У дитини атопічний дерматит – шукати  глисти, у дитини астма – ну, ви вже знаєте, хто винний. Так, багато лікарів, на жаль, підтримують цю фобію також.

Хоча насправді великою проблемою часто буває саме фанатичний пошук гельмінтів. Через нього можна пропустити реальну причину проблеми чи не лікувати стан, що не пов'язаний з ними.

Ковідофобія

Актуальна на сьогодні. Дійсно, людство зіткнулося із невідомим вірусом. І хоча більшість людей долає хворобу нормально та одужує, страх перед невідомим підвищує тривогу у всіх, у тому числі медичних працівників. Як результат, маємо нераціональні призначення антибіотиків та антикоагулянтів, недоказових противірусних та «народних» засобів.

Так, коронавірус небезпечний і ковіду треба остерігатися. Але найкращий та найефективніший спосіб захиститися – дотримуватися правил безпеки. Носити маску, мити руки, триматися подалі від скупчень людей. Це способи, що дійсно працюють.

 Пневмонієфобія

Тісно пов'язана із ковідофобією. Слово «пневмонія» стійко асоціюється із катастрофою. У паніці людина, що нормально почувається, але має нежить, біжить на КТ – може, там пневмонія? Буває, вона там дійсно є – але вірусна, тобто минула б сама. І у людини паніка: лікування одразу двома, а то і трьома антибіотиками, і стає дихати важко, адже це один із проявів тривоги... Хоча цього не сталося б, якби не КТ, що була абсолютно зайвою.

"Найстрашніше, що ці фобії підтримують лікарі.  Призначають аналізи здоровим новонародженим, КТ при нежитю і направляють у стаціонар дітей без жодних симптомів, що були б показами, лише через температуру 38,5. Єдине, що може від цього вберегти, – критичний погляд та холодний розум", — говорить Олена Луцька.

До слова, лікар дав 15 рекомендацій COVIDним пацієнтам, якщо їм більше 35 років або вони є в зоні ризику.