Обов’язковість щеплення означає лише обов’язок держави забезпечити можливість його проведення — юрист

Якщо спробувати розібратися з питанням обов’язковості процедури вакцинації, яка нібито прямо визначена законом, стане зрозумілим, що це визначення має зовсім не той зміст, який намагаються до нас донести владні структури. Про це у коментарі GreenPost заявила юрист, адвокат Олена Толмачова.

Вона пояснює, що основною нормою, якою врегульовано обов’язковість щеплень від окремих хвороб за визначеним переліком, є стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», згідно з якою профілактичні щеплення проти шести інфекцій є обов’язковими та включаються до календаря щеплень.

Тим часом, за статтею 8 Закону профілактичні та протиепідемічні заходи фінансуються коштом Державного та місцевих бюджетів.

«Це означає, що віднесення будь-якого захворювання до переліку таких, вакцинація від яких є обов’язковою, дає змогу включити витрати на придбання імунобіологічних препаратів до витрат бюджету. Тобто визначення вакцинації, зокрема проти COVID-19, як обов’язкової означає саме можливість виділення бюджетних коштів на закупівлю імунобіологічних препаратів (вакцин)», — пояснює Олена Толмачова.

Юрист наголошує, що у статті 12 зазначеного закону також передбачено, що профілактичні щеплення повнолітнім дієздатним громадянам проводяться за їхньою згодою.

«Якщо у перших частинах статті 12 Закону — про обов’язковість вакцинації, то в інших частинах цієї ж статті — про необхідність отримання згоди на проведення щеплень, тобто визначення законом обов’язковості щеплень не скасовує визначену цим же законом необхідність отримання згоди на їх проведення», — говорить Олена Толмачова.

«Отже, обов’язковими щеплення є саме для чиновників, які по-перше, мають передбачити бюджетні кошти для їх закупівлі, по-друге здійснити ці самі закупівлі, по-третє забезпечити розподіл вакцин між регіонами та організацію вакцинації, та, останнє, — забезпечити доступ для невизначеного кола осіб до процедури вакцинації. Тепер усе!» — говорить Олена Толмачова.

Вона наголошує, що, 

Юрист підкреслює, що, для обґрунтування виняткової добровільності процедури вакцинації (як і будь-яких медичних процедур загалом) можна звернутись і до положень інших актів законодавства — Конституції України, Цивільного кодексу України, а також низки міжнародних актів, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Нюрнберзького кодексу тощо, якими однозначно визначено право особи на відмову від будь-яких медичних втручань і маніпуляцій, і таке право в жодному раз не може бути скасовано або обмежене жодними актами державних або інших органів.

Також ми розповідали, що прийняття законопроекту 4142 виведе з-під кримінальної відповідальності Віктора Януковича та підірве національну безпеку — експерт.