Непал: слабка біобезпека і курячі ферми, що породжують стійкість до ліків

Несподівана знахідка з Непалу проливає світло на проблему, що хвилює людей, природу і всю планету: як курячі ферми стають розсадником антибіотикорезистентності. Саме там дослідники виявили слабку біобезпеку й безпечність, які сприяють надмірному й невиправданому використанню антибіотиків. Про це йдеться у статті на NepJOL, що підкреслює «irrespective use of antimicrobials in poultry farms», та у матеріалі FAO про інтегрований моніторинг в Читвані.

Недосконала безпека курячого господарства

Дослідники з'ясували, що на багатьох фермах у Непалі немає навіть базових заходів з біобезпеки. Працівники не дотримуються простих правил гігієни, не використовують захисний одяг, а вивіз відходів часто відбувається без системної уваги. Це створює сприятливе середовище для поширення бактерій серед курей, птахів і людей.

Водночас ветеринари регулярно застосовують антибіотики навіть без діагностики чи контролю дозування. Декілька ферм повідомили, що давали антибіотики профілактично — для запобігання хворобам, навіть якщо симптомів не було.

Такий підхід кладе фундамент для розвитку резистентних мікробів — штамів, що не піддаються стандартним медикаментам. Це вже не локальна загроза: через продовольчі ланцюги й навколишнє середовище резистентні бактерії можуть поширитися глобально.

Нова політика та заборони 2025 року

У березні 2025 року влада Непалу визнала масштабність проблеми й вжила жорсткі заходи. Національний регулятор лікарських засобів заборонив продаж шести життєво важливих антибіотиків — таких як цефтріаксон і меропенем — поза межами лікарень. За словами доктора Манандхара, представника Департаменту лікарських засобів, «ці препарати мають використовуватись лише в умовах стаціонару та за призначенням лікаря». Про це повідомляє Kathmandu Post.

Це рішення стало частиною ширшої національної стратегії боротьби з антимікробною резистентністю (АМР), яка отримала міжнародну підтримку — зокрема, від Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Причини й наслідки

Ключові причини проблеми — це недбалість у дотриманні санітарних норм, відсутність контролю за системою видалення відходів і відсутність ветеринарного супроводу процесу. Часто фермери самостійно призначають антибіотики, орієнтуючись лише на поради знайомих або попередні невдалі практики.

Як результат, у м’ясі та яєчних продуктах можуть залишатися залишкові антибіотики, а небезпечні бактерії можуть потрапити у ґрунт, воду та людей.

Світова організація охорони здоров’я вже попереджає: без адекватної антимікробної стратегії ми можемо опинитися у світі, де звичайні інфекції стануть невиліковними.

Зусилля міжнародної спільноти

Протягом 2024–2025 років у птахівничому регіоні Читван було реалізовано програму FAO під назвою ACT, яка інтегрувала моніторинг застосування антибіотиків та навчання фермерів принципам біобезпеки. За словами Крістін Джей із FAO, «ключовим є не лише обмежити використання препаратів, а й змінити поведінкову модель сільських виробників». Більше про програму можна дізнатись на сайті.

У лютому 2025 року ВООЗ у Непалі також оголосила про успішне розгортання програми співпраці між клініками та лабораторіями, що дозволяє швидше і точніше виявляти резистентні інфекції та обирати відповідне лікування. Як зазначила докторка Пун, «клініцисти й мікробіологи повинні працювати разом — тільки так ми зможемо боротися з цією кризою ефективно».

Глобальні й локальні зусилля, попри численні виклики, дають надію на зміну ситуації. Але ключ до успіху — в поведінці людей: від політики до фермера з курником.

Більше новин читайте на GreenPost.