Аудіовізуальний перформанс про історію чорноморського дельфіна Марка в екосистемах, змінених війною (ВІДЕО)

Проєкт на перетині відеогри, кіно та електронної музики пройшов наживо: 45 хвилин гри й музики на екрані 10 × 6 метрів із чотириканальним звуком.

22 жовтня 2026 року відбувся аудіовізуальний перформанс на перетині відеогри, кіно та електронної музики розповівши історію чорноморського дельфіна Марка.

Дельфіни – один із видів, які найбільше потерпають від військових дій у Чорному морі. Підводні вибухи, сонари та рух кораблів завдають дельфінам як фізичних, так і акустичних травм. Часто дельфіни втрачають здатність до ехолокації, а разом із нею – можливість навігувати середовищем і виживати в ньому.

Ця загроженість стає стартовою точкою історії «Марка Невмирущого» (Marko Undying) – чорноморського дельфіна, чия ехолокація виходить з ладу після підводного вибуху крейсера «Москва». Марко починає отримувати сигнали, які раніше були для нього недоступними. Він «чує голоси» екосистем, пошкоджених війною, – голоси, що простягаються далеко за межі лінії фронту – у морі, землі та повітрі.

Після підводного вибуху крейсера «Москва» його ехолокація виходить з ладу. Марко вирушає в подорож екосистемами, зміненими війною: від Філофорного поля Зернова руслом Дніпра, через колишнє Каховське водосховище, Кам'янську Січ і Серебрянський ліс до Святих гір.

Перформанс тривав 45 хвилин і відбувався наживо: гра й музика звучать і відтворюються на екрані 10 × 6 метрів у супроводі чотириканального звуку. Свій підхід команда називає «спекулятивним екологічним свідченням».

Проєкт прислухається до ландшафтів, пропонуючи рамку «спекулятивного екологічного свідчення», яка поєднує художню форму із сучасною теорією свідчення (labour of witnessing).

Подібні форми оповідання історично виникали в контекстах, де імперські та колоніальні режими унеможливлювали документування й архівування досвіду, а спільна пам’ять передавалася через усні історії – від тіла до тіла. Поняття свідчення, про яке останнім часом пишуть українські дослідниці Ася Баздирєва та Світлана Матвієнко, сьогодні набуває ширшого значення. Воно включає різні прояви насильства, які залишають свої сліди не лише на людях, а й у довкіллі та інших формах життя.

Сучасні дослідники також наголошують, що свідок не є самотньою фігурою (Шела Шейх). В умовах масштабного імперського стирання та екоциду (Дар’я Цимбалюк) свідчення стає не індивідуальною, а колективною справою. Одіссея Marko. Undying – це спроба створити саме такий досвід колективності. Це спроба привернути увагу до природи, і вчитися бути поруч, спостерігати, слухати та залишатися відповідальними за те, що ми бачимо.

Як народжувався проєкт

Ідея почала формуватися у 2024 році на резиденції Echoes of the Earth.

Згодом дослідження переросли у співпрацю з @ctmfestival та Disturbed Ground. Анна та Міла зібрали власну команду й продовжили роботу разом з екологинею Анною Куземко. Мета — глибше й новими медійними мовами розвивати теми, до яких звернулися ще у 2024 році.

Дельфіни – один із видів, які найбільше потерпають від військових дій у Чорному морі. Підводні вибухи, сонари та рух кораблів завдають дельфінам як фізичних, так і акустичних травм. Часто дельфіни втрачають здатність до ехолокації, а разом із нею – можливість навігувати середовищем і виживати в ньому. Ця загроженість стає стартовою точкою історії «Марка Невмирущого» (Marko Undying) – чорноморського дельфіна, чия ехолокація виходить з ладу після підводного вибуху крейсера «Москва». Марко починає отримувати сигнали, які раніше були для нього недоступними. Він «чує голоси» екосистем, пошкоджених війною, – голоси, що простягаються далеко за межі лінії фронту – у морі, землі та повітрі.

Організатори звертаються до тих, хто пам'ятає й любить їхні попередні аудіовізуальні проєкти на екологічну тематику.

"Цей проєкт не вдалося б втілити в життя без багатьох людей, які на різних етапах долучалися до його створення, ділилися своїми ідеями", - зазначили організатори. 

Більше новин читайте на GreenPost.