Догори
Дати відгук

Науковці з'ясували, чому в м'ясі чорнобильських вепрів досі є надлишок радіації, а інших тварин — ні

Чорнобильський «парадокс дикого кабана» нарешті розгадано.

3 хв на прочитання26 Травня 2024, 08:24
Зображення згенероване ШІ Зображення згенероване ШІ
Поділитись:

Дикі свині у зоні відчуження досі радіоактивні не лише через аварію на Чорнобильській АЕС. Науковці розгадали чорнобильський «парадокс дикого кабана», розповідає iflscience.

Чорнобильські дикі кабани були предметом давньої наукової загадки. У той час як радіоактивність оленів у цьому регіоні за десятиліття передбачувано знизилася, дикі кабани залишилися напрочуд радіоактивними.

Виявилося, що ці кабани зазнали опромінення не лише від сумнозвісної катастрофи 1986 року, а й від випробувань атомної бомби в 1960-х роках.

Радіоактивну загадку розгадала команда науковців із Віденського університету та Ганноверського університету імені Лейбніца, яким вдалося відстежити походження радіоактивності за допомогою найсучасніших вимірювань. Дослідження було опубліковане в журналі Environmental Science & Technology.

Чорнобильська катастрофа 1986 року призвела до викиду значної кількості цезію-137, радіоактивного ізотопу з періодом напіврозпаду трохи більше 30 років. Оскільки з моменту інциденту минуло понад три десятиліття, можна було б очікувати, що рівень цього ізотопу знизився щонайменше на 50 %.

Однак у м'ясі диких кабанів такого зниження не спостерігається; рівень радіації залишався майже незмінним протягом останніх 30 років.

Використовуючи більш точні вимірювання, команда змогла побачити, що в грі бере участь інший, схожий ізотоп: цезій-135, який має набагато довший період напіврозпаду. Раніше це не було оцінено, оскільки цей ізотоп дуже важко виміряти.

«Оскільки він має такий довгий період напіврозпаду і рідко розпадається, ви не можете просто виявити його за допомогою детекторів радіації. Ви повинні працювати з мас-спектрометричними методами і пройти відносно великі відстані, щоб точно відрізнити його від інших атомів. Тепер нам вдалося це зробити», — сказав у своїй заяві професор Георг Штайнгаузер, експерт з радіації, який перейшов з Ганноверського університету імені Лейбніца до Віденського університету.

Стало очевидно, що дикі кабани Чорнобиля все ще були заражені цезієм-135, тому їхнє м'ясо досі мало високий рівень радіоактивності. Однак виникає питання, чому кабани постраждали, а олені чи інші дикі тварини, схоже, ні.

Швидше за все, це пов'язано з тим, що кабани харчуються оленячими трюфелями — грибами, які ростуть на глибині від 20 до 40 см під землею. Цезій просочується в ґрунт дуже повільно, тому підземні трюфелі тільки зараз поглинають цезій, який був вивільнений під час аварії на ЧАЕС. Водночас, оленячі трюфелі все ще забруднені ізотопами цезію, що залишилися від випробувань ядерної зброї під час Холодної війни.

Через цю подвійну дозу повільного вивільнення радіації рівень забруднення, який спостерігається у кабанів, залишається відносно постійним протягом десятиліть, тоді як інші дикі тварини Чорнобиля змогли відновитись — і навіть процвітати.

«Якщо скласти всі ці ефекти, можна пояснити, чому радіоактивність оленячих трюфелів — а згодом і свиней — залишається відносно постійною протягом багатьох років. Наша робота показує, наскільки складними можуть бути взаємозв'язки в природних екосистемах, але також і те, що відповіді на такі загадки можна знайти, якщо ваші вимірювання є достатньо точними», — пояснив Штайнхаузер.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Спільний рейд рибоохоронців на Тилігульському лимані.
Масштабний удар по браконьєрах: на Тилігульському лимані викрито зловмисників із сітками та рибою
1 хв на прочитання7 годин тому
Фото ілюстративне
Біогаз зі сміттєзвалищ: як підвищити видобуток і запобігти екологічній катастрофі
2 хв на прочитання10 годин тому
Штрафи за ялинку: відповідальність за незаконну вирубку в лісі та населених пунктах
Незаконна вирубка ялинок: юристи пояснили, що загрожує порушникам
2 хв на прочитання13 годин тому
День охорони дикої природи 4 грудня: як людська діяльність загрожує 28% оцінених видів, і що кожен може зробити для захисту біорізноманіття.
Всесвітній день охорони дикої природи: понад 41 000 видів під загрозою вимирання
3 хв на прочитання14 годин тому
Прийнято Бюджет 2026: збільшення соціальних стандартів і рекордні видатки на оборону
3 хв на прочитанняВчора
В Україні відкрилися ялинкові ярмарки
2 хв на прочитанняВчора
Первісток поблизу «Вернадського»: раннє народження пінгвінят як доказ потепління
1 хв на прочитання02 Грудня 2025
Обшуки в Європейській службі зовнішніх дій та Коледжі Європи через підозру в шахрайстві на €654 тис.
2 хв на прочитання02 Грудня 2025