Шанс один на десять: чому червень є найнебезпечнішим місяцем для українських болотяних черепах

Уже кілька тижнів в Україні триває період масового відкладання яєць болотяною черепахою — єдиним представником цього ряду плазунів у нашій дикій фауні. Про це повідомляють у пресрелізі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Зараз самок можна зустріти далеко від рідних водойм: вони активно мігрують лісовими стежками, галявинами та, на жаль, автомобільними дорогами у пошуках ідеального місця для майбутнього гнізда. Проте екологи зазначають, що шанси на успішне виведення потомства у цих реліктових тварин катастрофічно малі.

У цей період дорослі особини та їхні майбутні малюки стають максимально вразливими. Природні хижаки — лисиці, борсуки, єнотоподібні собаки та круки — безпомилково знаходять свіжі кладки за запахом. Ситуацію погіршує і те, що через діяльність людини природних, безпечних для гніздування піщаних ділянок стає дедалі менше.

Статистика європейських екологів є невтішною:

• Втрати кладок через природних хижаків у різних регіонах Європи сягають 70–90%.
• Лише 5–15% відкладених за сезон яєць зрештою дають життєздатне потомство.
• Величезна частина ембріонів гине через супутні фактори: грибкові інфекції, тривалу посуху або, навпаки, надмірне зволоження та затоплення ґрунту.

Для правильного розвитку зародка потрібні дуже специфічні умови — добре прогрітий сонцем пухкий пісок або супісок із помірним рівнем вологості. Через дефіцит таких місць самки часто змушені відкладати яйця на твердих узбіччях доріг чи в ущільненому колесами ґрунті, що фактично прирікає майбутніх черепашенят на загибель.

Як може допомогти кожен із нас?

Екологи закликають водіїв та пішоходів бути максимально уважними. Якщо ви помітили черепаху, яка повільно прямує своєю справою в лісі чи на полі, — не турбуйте її і в жодному разі не забирайте додому. Тварина перебуває у стані стресу і виконує важливу біологічну місію.

Якщо ж плазун опинився на проїжджій частині або велосипедній доріжці, обережно візьміть його за боки панцира і перенесіть через дорогу в напрямку його руху — туди, куди вона йшла. Можливо, саме цей простий крок врятує життя наступного покоління цього дивовижного виду.

Більше новин читайте на GreenPost.