Науковець: МОЗ не хоче лікувати коронавірус переливанням плазми (відео)

Ми вже писали про те, як МОЗ гальмує ефективний і безкоштовний спосіб лікувати хворих на коронавірус за допомогою плазми перехворілих. Однак на тому тижні міністр охорони здоров’я Максим Степанов на своєму традиційному брифінгу заявив, що МОЗ України прийме рішення щодо використання методу лікування хворих на коронавірус переливанням плазми людей, перехворілих на COVID-19, після відповідних клінічних досліджень, які наразі проводять українські фахівці.

«Коли буде відповідний висновок наших спеціалістів, серед яких і на основі світових досліджень, тоді ми будемо говорити, що використовуватимемо такий метод лікування і в яких станах... І тоді він може бути внесений в наш стандарт лікування», – заявив Максим Степанов.

Здавалось би, є зрушення – міністр запевнив, що процес іде, а те, що результату ще нема, – це через турботу про здоров’я українців: адже не варто ризикувати, вдаючись до сумнівних методів. Однак люди, котрі зрозуміли, що він сказав, не стримували свого обурення. Насамперед це був Віктор Досенко, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. Богомольця НАН України. Адже саме Віктор Досенко добивається дозволу лікувати хворих на важку форму COVID-19 конвалесцентною плазмою. І поки що ситуація така ж безнадійна, як і до заяви Максима Степанова.

У своєму коментарі GreenPost Віктор Досенко пояснює, що українські науковці не можуть вивчати лікування COVID-19 переливанням конвалесцентної плазми, бо в Україні законодавчо заборонено переливати конвалесцентну плазму. Адже «немає дозволу» дорівнює «є заборона».

ГО «Українська вища медична школа», очільником якої є Віктор Досенко, ще 28 березня ініціювала усунення бюрократичних перешкод у питанні конвалесцентної плазми.

«Звернулися до наших знайомих, які працюють у МОЗ та Центрі громадського здоров’я, – розповідає Віктор Досенко. – Це хороші, активні, прекрасні люди, які там працюють із часів Супрун. Вони це дуже жваво підтримали. І ми до 10 квітня підготували потрібні зміни до наказів. Нібито навіть у МОЗ була створена робоча група. Ми з нашого боку додали в експертизу необхідні виправлення. Все було готово до підпису. Але… нічого не відбувалось».

Щоб зрушити справу з мертвої точки, науковці звернулися з листами до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, до МОЗ, до ЦГЗ, до голови комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування у Верховній Раді України IX скликання Михайла Радуцького, до головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка…

«Першим відповів ЦГЗ, – розповідає Віктор Досенко. – У його відповіді чітко вказано два досі чинні накази (один 2010 р., інший ще давніший – 2005 року), у які МОЗ України потрібно внести зміни. Вони відкриють можливість впроваджувати цей метод в Україні. У МОЗ же обмежилися стандартною відпискою: мовляв, треба вивчати це питання. Відразу зрозуміло, що вони не хочуть співпрацювати».

Віктор Досенко наголошує: в Україні є фахівці, які вивчають конвалесцентну плазму, і з ними можна предметно поговорити про це. Професор нагадує: багато не просто окремих науковців, а організацій, таких як FDA, комісія Євросоюзу, різні національні асоціації рекомендують конвалесцентну плазму при будь-якій новій вірусній інфекції. Зокрема при COVID-19.

Здавалось би, чому МОЗ блокує лікування важкохворих на коронавірус за допомогою конвалесцентної плазми? Адже це є усталеною світовою практикою, не вимагає якихось додаткових витрат із бюджету, а сам метод напрочуд доступний, простий і безкоштовний.

«Саме через те, що це безкоштовно, – вважає Віктор Досенко. – Що вони отримають, якщо дозволять використовувати конвалесцентну плазму? Що, у нас донорська служба погано працює чи не вистачає якихось реактивів для тестування? Наскільки мені відомо, таких проблем нема».