На світ чекають потоп, посуха й голод. Прогнози вчених на 2020 рік

Коронавірус змінив життя на планеті, але не скасував те, що змінювало його до останнього часу - глобальне потепління, на яке вчені покладають провину за почастішання природних катаклізмів. Про те, що природні катаклізми загрожують голодом бідним країнам і серйозними проблемами Європі та США та про попередження метеорологів і експертів щодо непередбачуваного майбутнього, пише  bbc.com. 

Потепління

"Забруднення повітря зменшилося через скорочення економічної активності, однак вуглекислий газ не випаровується одразу, - каже професорка Даніела Шмідт з Бристольського університету. - Результати потепління, на кшталт підвищеного рівня моря, будуть відчуватися сторіччями. Пандемія лише обмежила наші можливості пом'якшувати наслідки зміни клімату".

Моря рекордно нагріті - світовий океан в березні був на 0,8 градуса тепліше середнього для цього місяця значення. А чим тепліший океан, тим потужніше утворюються в ньому урагани. З великих економік найбільшої шкоди вони завдають США - найбагатшій країні світу, яка більше за інших постраждала від коронавірусу. Піврічний сезон ураганів там починається в червні.

Вчені говорять і про те, що над перегрітими морями ллє активніше, ніж над прохолодною сушею, що позбавляє континенти дощу і викликає посуху.

Саме тому підвищення температури в західній частині Індійського океану загрожує посушливим літом і лісовими пожежами в Австралії, а потепління вод північної Атлантики загрожує висушити і спричинити пожежі в лісах басейну Амазонки.

Збої у звичній програмі погодних явищ

Вчені попереджають, що глобальне потепління небезпечне не стільки власне потеплінням, скільки тим, що воно викликає збої у звичній програмі погодних явищ. Населення планети мало би відчути це: спека раптом стає нестерпнішою, холоди - суворішими, вітер обертається ураганом, а дощ - потопом.

Згідно зі свіжими даними європейського центру Copernicus Climate Change Service (C3S), 2019 рік у Європі був найспекотнішим за всю історію спостережень. Збої погоди і температури були у лютому, червні та липні, коли науковці реєстрували небувалу спеку, а от листопад приніс рекордну кількість опадів і повсюдні повені. В цілому в Європі на неповні два десятиліття поточного сторіччя припало 11 з 12 рекордно спекотних років.

Турбує науковців і посуха. Так рівень водосховищ в Україні і Румунії впав до критичної позначки. Половина сільськогосподарських земель Франції висохла настільки, що фермери б'ють на сполох.

У Німеччині теж сухо, але влада не поспішає панікувати, хоча й стривожена ситуацією, оскільки минулі два роки були посушливими.

Зернотрейдери Росія і Казахстан, подивившись на те, як страждають їхні найбільші конкуренти в Європі, обмежили вивезення зерна. Вони побоюються, що підвищений попит в багатьох країнах призведе до зростання експорту і дефіциту на внутрішньому ринку.

Водночас у сухої й теплої погоди є і переваги: ​​оскільки в небі над більшою частиною Європи вже кілька тижнів ані хмаринки, відновлювальна енергетика покриває все більше потреб континенту в електриці. У Німеччині ферми сонячних батарей в деякі дні дають до 40% всієї енергії. У перші три місяці цього року майже 800 разів ціна 15-хвилинних контрактів на постачання електроенергії падала нижче нуля. Це на 80% частіше, ніж рік тому, наводить Bloomberg дані європейської біржі Epex Spot.

Голод. Вірус

У США за місцевою п'ятибальною шкалою посуху другого страшного ступеня вже спостерігають в Техасі, Каліфорнії й Орегоні, а "дуже сухо" (третя ступінь) - у десятку штатів, в основному на півдні, біля мексиканського кордону, в центрі і на північному заході: від Алабами до Вашингтона.

Але  говорити про шкоду врожаю ще занадто рано, загальний стан посівів у світі не виглядає загрозливим. Найближчі два-три місяці будуть вирішальними для дозрівання зернових культур - основи харчування більшості жителів планети і худоби.  

Наразі, завдяки блискучій врожайності минулого року світові засіки переповнені зерном. Проте пандемія  порушила логістику світового продовольчого ринку: на складах і в портах не вистачає здорових працівників, вантажівки простоюють без водіїв. І літака, і контейнера годі й шукати. Перевезення різко скоротилися.

Є проблема зі збору врожаю. Оскільки сільське господарство - один з головних наймачів трудових мігрантів, наразі світові ЗМІ переповнені інформацією щодо ускладнення збору врожаю:  збирачі кави не можуть дістатися до плантацій в Латинській Америці, марокканців не пускають до Іспанії збирати полуницю, а румуни і болгари не поспішають до Британії та Німеччини.

Усе це натякає на продовольчу кризу.  Яка виникає  через  правила суворого карантину: продукцію неможливо  зібрати і розвезти по супермаркетах.

Голод чорного континенту і сарана

Загроза продовольчої кризи разом із пандемією коронавірусу обертається для багатьох держав серйозними витратами і розвиває схильність до протекціонізму. Три десятки бідних країн цього року можуть зіткнутися з масштабним голодом. Люди будуть вмирати десятками і сотнями тисяч, і щоб цьому запобігти, допомогу не тільки в жодному разі не можна скорочувати, а й доведеться збільшити, вважають вчені.

За найсвіжішими даними ООН, у світі хронічно недоїдає майже 1 млрд людей - кожен восьмий житель планети. А через викликану коронавірусом кризу їх кількість зросте ще на 130 млн лише за 2020 рік. 

Продовольча програма ООН - найбільша гуманітарна організація у світі. Вона щодня годує майже 100 млн людей. Якщо цю допомогу раптом зупинити, щодня до 300 тисяч людей вмиратимуть від голоду. Протягом трьох місяців кожен день буде гинути стільки ж людей, скільки живе в містах розміром із Сімферополь чи Чернігів.

До моменту, коли світ почав перейматися коронавірусом, сарана жерла рослини у 23 країнах Близького Сходу, Африки та Азії. Всесвітній банк назвав навалу найстрашнішою у цьому поколінні - і це ще до того, як повною мірою проявилася її друга, ще більш масштабна хвиля. Хмари сарани визрівають в Кенії, Ефіопії та Ірані. Їй буде чим поживитися - в Африці якраз сходять посіви. Урожай цього року під великим питанням.