Мито на сою та ріпак: битва за врожай між аграріями та переробниками

Ініціативу просувають як спосіб стимулювати внутрішню переробку та наповнити бюджет. Проте аграрні асоціації попереджають про ризик повторення кризи 2017 року, падіння доходів фермерів та скорочення посівних площ, повідомляє Бізнес Цензор.

В Україні знову розгорілася дискусія навколо запровадження експортного мита на олійні культури — сою та ріпак. Ініціатива, яку просувають Мінагрополітики та асоціації переробників, покликана стимулювати створення продукції з доданою вартістю всередині країни. Однак аграрії та експерти вбачають у ній загрозу для малих і середніх фермерів та ризик повторення негативного досвіду минулих років.

Аргументи «за»: більше переробки — більше грошей у бюджеті

Лобісти запровадження мита, зокрема народні депутати Дмитро Кисилевський та Андрій Мотовиловець, які запропонували відповідну поправку до законопроєкту №13134, наголошують на кількох перевагах:

• Стимулювання внутрішньої переробки: Обмеження експорту сировини змусить аграріїв продавати її на внутрішньому ринку, що забезпечить заводи сировиною.
• Збільшення доданої вартості: Україна експортуватиме не сировину, а готову продукцію (олію, шрот), що є дорожчою.
• Наповнення бюджету: Податки від переробних підприємств та саме експортне мито мають збільшити надходження до державної скарбниці.

Прихильники ідеї стверджують, що це створить для фермерів вибір: експортувати, сплативши мито, або продати врожай на переробку.

Аргументи «проти»: удар по малому фермеру

Більшість аграрних об'єднань, серед яких Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та Європейська Бізнес Асоціація, виступають категорично проти. Вони проводять паралелі з так званими «соєвими правками» 2017 року, які, за їхніми даними, призвели до скорочення посівних площ під соєю на 21%.

Головні побоювання опонентів:

• Падіння закупівельних цін: В умовах обмеженого експорту переробники стануть фактично монополістами на ринку та зможуть диктувати низькі ціни для фермерів.
• Неможливість самостійного експорту: Малі та середні аграрії не мають досвіду, ресурсів та налагоджених каналів для самостійного експорту продукції, що ставить їх у невигідне становище.
• Економічні втрати для фермерів: Зниження закупівельних цін призведе до падіння доходів фермерів, що унеможливить інвестиції в нову техніку та технології.

Хто виграє, а хто програє?

У виграші від запровадження мита опиняться, перш за все, великі переробні компанії, які отримають доступ до дешевшої сировини та збільшать свою маржинальність.

Програють у цій ситуації малі та середні фермери, які втратять значну частину прибутків. Також постраждають трейдери, які не мають власних переробних потужностей.

Наслідки для держави, на думку експертів, також можуть бути негативними: падіння офіційного експорту, ризик розвитку «тіньових» схем, зменшення надходжень до місцевих бюджетів, а в довгостроковій перспективі — скорочення посівних площ під соєю та ріпаком, що вдарить по всій галузі.

Більше новин читайте на GreenPost.