Може накласти відбиток на все життя: гіподинамія у дітей та її наслідки
Належить до найбільш значущих негативних чинників, які впливають на погіршення загального здоров'я дошкільнят.
Що молодша дитина, то чутливіший вплив на неї мають зовнішні чинники: середовище, в якому росте і розвивається малюк, режим дня, харчування, сон і, безумовно, рух, фізична активність. Кожен із цих чинників має своє величезне значення для формування міцного імунітету, фізичного та психоемоційного здоров'я дитини.
Одним із найбільш значущих негативних чинників, які впливають на погіршення загального здоров'я дошкільнят, є гіподинамія.
Науковиця Наталя Карпович розповіла, до чого призводить нестача рухової активності в дітей дошкільного віку та як можна вплинути на зміну ситуації в кращий бік.
Мало руху — багато проблем
Рухова активність — провідний природний чинник, який справляє визначальний вплив на ріст і розвиток дитини, удосконалює не тільки моторні, а й психічні функції. Тривалість рухової активності дошкільника має становити щонайменше 2-3 години на день, тобто це час, який дитина має проводити, бігаючи, стрибаючи, граючи в рухливі ігри, на прогулянках тощо. Але нині з різних причин діти дедалі менше рухаються і бувають на свіжому повітрі, дедалі більше і частіше проводять час із гаджетами й електронними пристроями. Усе це в кінцевому підсумку призводить до підвищення зорових, статичних, нервово-психічних навантажень у дітей.
За даними ВООЗ, нестача фізичної активності в дитячому віці може стати причиною надмірної ваги та ожиріння, погіршення стану кардіометаболічного здоров'я (порушення артеріального тиску, дисліпідемія, інсулінорезистентність), порушень кістково-м'язової системи.
Крім того, гіподинамія негативно позначається на стані психічного здоров'я та розвитку когнітивних здібностей: дитина гірше вчиться, у неї знижуються здібності до цілеспрямованої діяльності, запам'ятовування, концентрації уваги, підвищується дратівливість, перепади настрою.
Гіподинамія також є однією з причин відхилень у фізичному розвитку, зокрема появи надмірної ваги й ожиріння.
За даними Інформаційного бюлетеня ВООЗ, якщо 1975 року поширеність ожиріння серед дітей та підлітків віком від 5 до 19 років сягала 4 %, то 2016 року вона зросла до 18 %. Тобто можна констатувати, що нині надлишкова маса тіла або ожиріння фіксують у кожної 5-ї дитини та підлітка, причому однаковою мірою це стосується як дівчаток, так і хлопчиків. Необхідно зазначити, що ожиріння в дитячому віці є фактором ризику розвитку ожиріння дорослих, становлячи серйозну медико-соціальну проблему в усьому світі.
Мама, тато, я — активна сім'я?
Отже, ситуація в контексті здоров'я підростаючого покоління складається не найоптимістичнішим чином. Що робити?
Рухова активність дітей-дошкільнят перебуває в прямій залежності від способу життя сім'ї.
Під час моніторингу майже 95 % батьків зазначили, що основним видом спільної активності з дитиною є піші прогулянки, близько 50 % назвали велопрогулянки, 30 % — ігрові види спорту, 18 % — плавання. Крім того, за словами батьків, разом із дітьми вони катаються на роликах, відвідують мотузкові містечка та майданчики з тренажерами.
З одного боку, ситуація не виглядає такою вже гнітючою. Але сам собою факт спільного активного проведення часу мало про що говорить. Це якраз той випадок, коли значення мають і якість, і кількість: тобто і вид фізичної активності, і її тривалість. Так от більшість опитаних батьків гуляють із дітьми надворі в будні дні після того, як забирають дітей із дитячого садка. І тривалість прогулянки в 42,4 % випадків становить менш як одну годину; 45,8 % опитаних проводять час із дітьми на свіжому повітрі від однієї до двох годин, і лише 6 % родин гуляють понад дві години. У вихідні дні батьки проводять із дітьми в активностях на свіжому повітрі об'єктивно більше часу: понад дві години гуляють 60 % опитаних, 35 % — від однієї до двох годин, решта — менше години.
Таким чином, більшу частину часу поза відвідуваннями дитячого садка дошкільнята проводять усередині приміщень — удома.
За зізнаннями батьків, вони намагаються створити умови, щоб дитина і в приміщенні могла реалізувати свої потреби в русі: у більшості є м'ячі, у кожній 5-й сім'ї — спортивний комплекс, багато хто має боксерську грушу, турнік, рідше — гантелі, скакалки, обручі, самокати, еспандери, тренажери, масажні килимки, балансири... Проте, за результатами опитування, у вільний час удома чимало дошкільнят віддають перевагу все ж таки видам діяльності, не пов'язаним із рухом: у кращому разі — розвивальні та творчі заняття за столом (ліплення, малювання, складання пазлів і мозаїк тощо) — 61 %, спокійні ігри за столом — 61 %, спокійні ігри за столом — 61 %, спокійні ігри з іграшками — 51 %, використання електронних пристроїв — 36,5 %.
Також, за результатами анкетування, понад третина дітей 1-2 рази на тиждень відвідують додаткові заняття, зокрема спортивні та танцювальні. Варто зазначити, що серед дітей, які додатково займаються фізкультурою чи танцями, поширеність надлишку маси тіла вдвічі нижча, як порівняти з дітьми, які не мають додаткової фізичної активності.
Немає потреби нагадувати, що гармонійний фізичний розвиток і корисні звички, сформовані в дошкільному віці, сприяють зміцненню здоров'я, легкій адаптації до школи й успішному навчанню. Тож завдання батьків — і насамперед власним прикладом — відволікти дітей від «екранів» і пасивного проведення часу вдома, організувати їм умови для рухової активності на свіжому повітрі.
Більше новин читайте на GreenPost.