Максимальна природна тривалість життя людини становить всього 38 років, стверджують дослідники, які знайшли спосіб змінити тривалість життя виду на підставі його ДНК, — повідомляє Daily Mail.
«Вчені з Державного об'єднання наукових і прикладних досліджень Британської Співдружності, національного наукового агентства Австралії, розробили генетичну комп'ютерну модель, яка, за їх твердженням, дозволяє точно оцінити, як довго можуть прожити різні хребетні — включаючи як живі, так і вимерлі види», — йдеться у статті.
«Спираючись на людський геном, дослідники виявили, що максимальна природна тривалість життя людей становить всього 38 років, що відповідає антропологічним оцінкам тривалості життя у ранніх сучасних людей, — підкреслюється в публікації. — Вчені виявили, що максимальна тривалість життя неандертальця становила 37, 8 років. Причина, по якій середня тривалість життя сучасної людини збільшилася більше ніж удвічі, пов'язана з поліпшенням якості життя і сучасної медицини, вважають дослідники».
«Дослідники порівняли генетичний годинник людей і їхніх предків з геномами інших хребетних, як живих, так і вимерлих. Вони виявили, що гренландський кит, рекордсмен по тривалості життя серед ссавців, може прожити 268 років, майже на 60 років довше, ніж вважалося раніше. Ця інформація говорить нам про те, що деякі з цих арктичних ссавців, що живуть сьогодні, можливо, народилися ще до того, як королева Вікторія вступила на престол, і приблизно в той час, коли капітан Кук вперше прибув до Австралії, — пише газета. — Це пояснило би, чому в тілі гренландського кита, виявленого ескімосами в 2007 році, була знайдена частина старовинного гарпуна, імовірно зробленого в XIX столітті».
У міру старіння живих істот в певних генах з'являються помилки, що можна використовувати для визначення віку тварини, в якому він помер. Доктор Бенджамін Мейн і його колеги використовували геноми 252 видів хребетних з відомою тривалістю життя, щоб ідентифікувати 42 гена, які могли б допомогти передбачити тривалість життя інших видів. Наприклад, використовуючи в якості еталону геном африканського слона і його середню тривалість життя 65 років, автори використовували свою модель, щоб припустити, що тривалість життя шерстистого мамонта і слона з прямими бивнями становить 60 років, йдеться в статті.
«Відповідно до цієї моделі, тривалість життя вимерлої гігантської черепахи острова Пінта становила 120 років. Її геном відомий завдяки останньому представнику виду, відомого як Одинокий Джордж, який помер на Галапагоських островах сім років тому», — нагадує Daily Mail.
«За словами дослідників, розуміння природної тривалості життя важливо для збереження, біобезпеки та управління дикою природою. Також воно забезпечує більш точний спосіб розрахунку тривалості життя, ніж попередні методи, які включали спостереження за тим, як довго тварини живуть в дикій природі, і могли б допомогти визначити ризик зникнення тварин», — наголошується в матеріалі.
«Використовуючи відомі дані про тривалість життя 262 різних видів хребетних, ми змогли точно передбачити тривалість життя в 42 різних генах. Ці гени, ймовірно, будуть хорошими цілями при вивченні старіння, що має величезне біомедичне і екологічне значення», — наголошує доктор Мейн.
